Відмінності між версіями «Нутро»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Нутро́, -ра́, '''''с. ''Нутро, внутренность. ''Неначе залізом палили моє нутро. ''Стор. МПр. 34. [...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Нутро́, -ра́, '''''с. ''Нутро, внутренность. ''Неначе залізом палили моє нутро. ''Стор. МПр. 34.  
+
 
 +
==Сучасні словники==
 +
===Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980)===
 +
НУТРО́, а, чол.
 +
1. розм. Внутрішні органи людини або тварини; нутрощі. В Балабухи заграло нутро, наче в йому заграли цимбали(Нечуй-Левицький, III, 1956, 243); Жандарми позбавили його слуху й скалічили на все життя його нутро (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 134); — Куди поранило? — запитав Черниш. За юнака відповіли інші. — В живіт його... нутро пошкодило... (Олесь Гончар, III, 1959, 412).
 +
2. розм. Внутрішня частина чого-небудь. Сонце вже Підхопилось високо, зазирнуло Промінням скісним у нутро печери (Іван Франко, X, 1954, 370); Молодь кидалася на вагони і випорожняла їхнє нутро на вагонетки(Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 124); Прокіп потягнувся до ножа, люто стиснув його в кулаці й загородив по саму рукоятку в соковите нутро каву на (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 256).
 +
3. перен. Внутрішня суть кого-, чого-небудь. Блискучий план виник у голові Обушного. Він, здасться, йшов від самого серця, від партизанських спогадів, від усього більшовицького нутра (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 337); Як побачив пан ознаку на крилі радянськім — затрусився з переляку всім нутром поганським (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 118);
 +
//  Внутрішній психічний світ людини; душа. Йому минуло дев'ятнадцять літ, і в його нутрі щось немов перло і тисло назверх (Іван Франко, VIII, 1952, 353); У нутрі моїм пожежа, — заливати випада! Принеси вогонь текучий, — той, що ллеться як вода (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 294).
 +
♦ Нутром чути (відчувати) — підсвідомо, інтуїтивно відчувати що-небудь. — Душком від тебе антирадянським припахає. — А ти хіба з тих, що принюхуються? — Ні, я з тих, що нутром чують (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 175); По нутру — подобається, до вподоби. — Ми між людьми будемо жити по-людськи, а кому в нас не по нутру, той нехай іде на Січ (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 181); [Маруся:] Я знаю, чому тобі не по нутру ця пісня (Марко Кропивницький, I, 1958, 79); — Добрячий тютюнець... Аби якийсь панок шарпнув цілу затяжку — на місці врізав би дуба, а нам нічого, якраз по нутру (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 341).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 457.
 +
 
 +
===Словопедія===
 +
НУТРО
 +
нутро; внутренность (пространство внутри чего-н.)
 +
 
 +
=== УКРЛІТ.ORG_Cловники===
 +
НУТРО́, а́, ч.
 +
1. розм. Внутрішні органи людини або тварини; нутрощі. В Балабухи заграло нутро, наче в йому заграли цимбали (Н.-Лев., III, 1956, 243); Жандарми позбавили його слуху й скалічили на все життя його нутро (Досв., Вибр., 1959, 134); — Куди поранило? — запитав Черниш. За юнака відповіли інші. — В живіт його… нутро пошкодило… (Гончар, III, 1959, 412).
 +
2. розм. Внутрішня частина чого-небудь. Сонце вже Підхопилось високо, зазирнуло Промінням скісним у нутро печери (Фр., X, 1954, 370); Молодь кидалася на вагони і випорожняла їхнє нутро на вагонетки (Коп., Вибр., 1948, 124); Прокіп потягнувся до ножа, люто стиснув його в кулаці й загородив по саму рукоятку в соковите нутро кавуна{(Руд., Остання шабля, 1959, 256).
 +
3. перен. Внутрішня суть кого-, чого-небудь. Блискучий план виник у голові Обушного. Він, здається, йшов від самого серця, від партизанських спогадів, від усього більшовицького нутра (Кир., Вибр., 1960, 337); Як побачив пан ознаку на крилі радянськім — затрусився з переляку всім нутром поганським (Гонч., Вибр., 1959, 118); // Внутрішній психічний світ людини; душа. Йому минуло дев’ятнадцять літ, і в його нутрі щось немов перло і тисло назверх (Фр., VIII, 1952, 353); У нутрі моїм пожежа, — заливати випада! Принеси вогонь текучий, — той, що ллється як вода (Крим., Вибр., 1965, 294).
 +
◊ Нутро́м чу́ти (відчува́ти) — підсвідомо, інтуїтивно відчувати що-небудь. — Душком від тебе антирадянським припахає. — А ти хіба з тих, що принюхуються? — Ні, я з тих, що нутром чують (Тют., Вир, 1964, 175); По нутру́ — подобається, до вподоби. — Ми між людьми будемо жити по-людськи, а кому в нас не по нутру, той нехай іде на Січ (П. Куліш, Вибр., 1969, 181); [Маруся:] Я знаю, чому тобі не по нутру ця пісня (Кроп., І, 1958, 79); — Добрячий тютюнець… Аби якийсь панок шарпнув цілу затяжку — на місці врізав би дуба, а нам нічого, якраз по нутру (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 341).
 +
 
 +
===ЯНДЕКС словари===
 +
нутро 
 +
перевод с русского на английский
 +
Существительное
 +
1. inside
 +
2. interior
 +
это ему не по нутру — it goes against the grain with him; it's not to his liking
 +
чувствовать что-л. всем нутром — to feel with one's whole being
 +
 
 +
===Словари и энциклопедии на Академике===
 +
нутро это:
 +
ТолкованиеПеревод
 +
нутро
 +
-а́, ч.
 +
1) розм. Внутрішні органи людини або тварини; нутрощі.
 +
2) розм. Внутрішня частина чого-небудь.
 +
3) перен. Внутрішня суть кого-, чого-небудь. || Внутрішній психічний світ людини; душа. Нутром відчувати.
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2015 року]]
 
[[Категорія:Ну]]
 
[[Категорія:Ну]]

Поточна версія на 16:56, 16 грудня 2015

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НУТРО́, а, чол. 1. розм. Внутрішні органи людини або тварини; нутрощі. В Балабухи заграло нутро, наче в йому заграли цимбали(Нечуй-Левицький, III, 1956, 243); Жандарми позбавили його слуху й скалічили на все життя його нутро (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 134); — Куди поранило? — запитав Черниш. За юнака відповіли інші. — В живіт його... нутро пошкодило... (Олесь Гончар, III, 1959, 412). 2. розм. Внутрішня частина чого-небудь. Сонце вже Підхопилось високо, зазирнуло Промінням скісним у нутро печери (Іван Франко, X, 1954, 370); Молодь кидалася на вагони і випорожняла їхнє нутро на вагонетки(Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 124); Прокіп потягнувся до ножа, люто стиснув його в кулаці й загородив по саму рукоятку в соковите нутро каву на (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 256). 3. перен. Внутрішня суть кого-, чого-небудь. Блискучий план виник у голові Обушного. Він, здасться, йшов від самого серця, від партизанських спогадів, від усього більшовицького нутра (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 337); Як побачив пан ознаку на крилі радянськім — затрусився з переляку всім нутром поганським (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 118); // Внутрішній психічний світ людини; душа. Йому минуло дев'ятнадцять літ, і в його нутрі щось немов перло і тисло назверх (Іван Франко, VIII, 1952, 353); У нутрі моїм пожежа, — заливати випада! Принеси вогонь текучий, — той, що ллеться як вода (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 294). ♦ Нутром чути (відчувати) — підсвідомо, інтуїтивно відчувати що-небудь. — Душком від тебе антирадянським припахає. — А ти хіба з тих, що принюхуються? — Ні, я з тих, що нутром чують (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 175); По нутру — подобається, до вподоби. — Ми між людьми будемо жити по-людськи, а кому в нас не по нутру, той нехай іде на Січ (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 181); [Маруся:] Я знаю, чому тобі не по нутру ця пісня (Марко Кропивницький, I, 1958, 79); — Добрячий тютюнець... Аби якийсь панок шарпнув цілу затяжку — на місці врізав би дуба, а нам нічого, якраз по нутру (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 341). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 457.

Словопедія

НУТРО нутро; внутренность (пространство внутри чего-н.)

УКРЛІТ.ORG_Cловники

НУТРО́, а́, ч. 1. розм. Внутрішні органи людини або тварини; нутрощі. В Балабухи заграло нутро, наче в йому заграли цимбали (Н.-Лев., III, 1956, 243); Жандарми позбавили його слуху й скалічили на все життя його нутро (Досв., Вибр., 1959, 134); — Куди поранило? — запитав Черниш. За юнака відповіли інші. — В живіт його… нутро пошкодило… (Гончар, III, 1959, 412). 2. розм. Внутрішня частина чого-небудь. Сонце вже Підхопилось високо, зазирнуло Промінням скісним у нутро печери (Фр., X, 1954, 370); Молодь кидалася на вагони і випорожняла їхнє нутро на вагонетки (Коп., Вибр., 1948, 124); Прокіп потягнувся до ножа, люто стиснув його в кулаці й загородив по саму рукоятку в соковите нутро кавуна{(Руд., Остання шабля, 1959, 256). 3. перен. Внутрішня суть кого-, чого-небудь. Блискучий план виник у голові Обушного. Він, здається, йшов від самого серця, від партизанських спогадів, від усього більшовицького нутра (Кир., Вибр., 1960, 337); Як побачив пан ознаку на крилі радянськім — затрусився з переляку всім нутром поганським (Гонч., Вибр., 1959, 118); // Внутрішній психічний світ людини; душа. Йому минуло дев’ятнадцять літ, і в його нутрі щось немов перло і тисло назверх (Фр., VIII, 1952, 353); У нутрі моїм пожежа, — заливати випада! Принеси вогонь текучий, — той, що ллється як вода (Крим., Вибр., 1965, 294). ◊ Нутро́м чу́ти (відчува́ти) — підсвідомо, інтуїтивно відчувати що-небудь. — Душком від тебе антирадянським припахає. — А ти хіба з тих, що принюхуються? — Ні, я з тих, що нутром чують (Тют., Вир, 1964, 175); По нутру́ — подобається, до вподоби. — Ми між людьми будемо жити по-людськи, а кому в нас не по нутру, той нехай іде на Січ (П. Куліш, Вибр., 1969, 181); [Маруся:] Я знаю, чому тобі не по нутру ця пісня (Кроп., І, 1958, 79); — Добрячий тютюнець… Аби якийсь панок шарпнув цілу затяжку — на місці врізав би дуба, а нам нічого, якраз по нутру (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 341).

ЯНДЕКС словари

нутро перевод с русского на английский Существительное 1. inside 2. interior это ему не по нутру — it goes against the grain with him; it's not to his liking чувствовать что-л. всем нутром — to feel with one's whole being

Словари и энциклопедии на Академике

нутро это: ТолкованиеПеревод нутро -а́, ч. 1) розм. Внутрішні органи людини або тварини; нутрощі. 2) розм. Внутрішня частина чого-небудь. 3) перен. Внутрішня суть кого-, чого-небудь. || Внутрішній психічний світ людини; душа. Нутром відчувати.