Відмінності між версіями «Зюзя»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показані 5 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Зюзя, -зі, '''''ж. ''1) Дѣтск.: букашка и вообще все крошечное. О. 1861. VIII. 8. 2) ? ''Змерз, як зюзя. П’яний, як зюзя. '' | '''Зюзя, -зі, '''''ж. ''1) Дѣтск.: букашка и вообще все крошечное. О. 1861. VIII. 8. 2) ? ''Змерз, як зюзя. П’яний, як зюзя. '' | ||
| − | [[Категорія:Зю]] | + | [[Категорія:Зю]] |
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===Академічний тлумачний словник (1970—1980)=== | ||
Зюзя (Мороз, Морозко) — божество холоду, віхоли, криги у давніх слов'ян (спочатку в українців, потім у білорусів)[1]. Зображувався у вигляді діда невеликого зросту, з білим волоссям та довгою сивою бородою. Ходить, згідно з повір’ям, босоніж, без шапки, в білому кожусі. У руці — залізна булава. Під Новий рік білоруси варили кутю для Зюзі: «Зюзя на дворі — кутя на столі», біл. Мароз, хадзі куццю есці![2] | Зюзя (Мороз, Морозко) — божество холоду, віхоли, криги у давніх слов'ян (спочатку в українців, потім у білорусів)[1]. Зображувався у вигляді діда невеликого зросту, з білим волоссям та довгою сивою бородою. Ходить, згідно з повір’ям, босоніж, без шапки, в білому кожусі. У руці — залізна булава. Під Новий рік білоруси варили кутю для Зюзі: «Зюзя на дворі — кутя на столі», біл. Мароз, хадзі куццю есці![2] | ||
У західнополіській мові слово «зюзя» означає холод, мороз. | У західнополіській мові слово «зюзя» означає холод, мороз. | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Поточна версія на 13:48, 3 грудня 2015
Зюзя, -зі, ж. 1) Дѣтск.: букашка и вообще все крошечное. О. 1861. VIII. 8. 2) ? Змерз, як зюзя. П’яний, як зюзя.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Зюзя (Мороз, Морозко) — божество холоду, віхоли, криги у давніх слов'ян (спочатку в українців, потім у білорусів)[1]. Зображувався у вигляді діда невеликого зросту, з білим волоссям та довгою сивою бородою. Ходить, згідно з повір’ям, босоніж, без шапки, в білому кожусі. У руці — залізна булава. Під Новий рік білоруси варили кутю для Зюзі: «Зюзя на дворі — кутя на столі», біл. Мароз, хадзі куццю есці![2]
У західнополіській мові слово «зюзя» означає холод, мороз. Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
