Відмінності між версіями «Ґолка»

Поточна версія на 11:44, 1 грудня 2015

Ґолка - ім. жін.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

ГО́ЛКА, и, жін.

1. Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. Ухопила [Оксана] рукав від сорочки, узяла голку, протягла нитку, та й забула узлика зав'язати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 438); Зараз знайшла (Марія) голку й до чоловіка підійшла, щоб гудзик пришити (Андрій Головко, II, 1957, 154); * У порівняннях. Я гостра з ворогом, мов голка! (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 32). ♦ Бути (сидіти і т. ін.) як на голках — нервувати, нетерпеливитися; Голки заганяти (загнати) — в'їдливо, дошкульно говорити. Не одну, не дві голки загнав він і без того в уражене серце... Христя мовчала (Панас Мирний, III, 1954, 16); Голці ніде впасти — дуже тісно. — Е-е! Та тут і голці піде упасти. Всі сидячі місця зайняті (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 95); Шукати голку в сіні — шукати те, що неможливо знайти. Потрібний напрям важко знайти в тайзі, загубивши його.. Це однаково, що шукати голку в сіні (Олесь Донченко, II, 1956, 56); Як з голки: а) про новий, тільки що пошитий одяг. Щоб костюмчик був як з голки (Степан Олійник, Вибр., 1959, 272); б) (перен.) про щось нове, тільки що виготовлене, збудоване і т. ін. З валізки Оксана дістала нові, як з голки, п'ять карбованців (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 81).

2. Загострений на кінці металевий стрижень різного вигляду і різного спеціального призначення. Голки для шприців являють собою порожнисту вузьку металеву трубочку, один кінець якої косо зрізаний і загострений (Загальний догляд за хворими, 1957, 168); Через хвилину голка задряпала пластинку, вихопила з неї кілька брязкітливих акордів (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 203).

3. Лист хвойних дерев, колючка або гострий росток інших рослин. Соснові голки містять багато смолистих речовин, які мають протиглисне значення (Колгоспник України. 11, 1961, 29); Весна йшла з степу, кричали граки, чорніла мокра земля.. Край стежки, над канавою, забриніли зелені голки першого рясту (Олесь Донченко, I, 1956, 478); Жадібно всмоктувала земля життєдайне тепло, тяглася до сонця незчисленними голками прорості (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 15)

4. перев. мн. Тверді колючки на тілі деяких тварин. Їжак скрутився в клубок і виставив гострі голки (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 9).

5. Тонкий загострений кристал чого-небудь. 11о голках снігу вітер босий Ступав (Леонід Первомайський, I, 1958, 84); Надвечір подув холодний північий вітер, пригнав хмари сизі,.. зашив голками крижаними калюжі, озера (Анатолій Шиян, Гроза... 1956, 752); // Взагалі гострий кінець чогось. Сам того не помічаючи, Шевченко опинився » степу і раптом побачив на обрії мури караван-сарая, а поруч напівсферичну башту мечеті та високу кам'яну голку мінарета (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 51); Він заглибився в розрахунки, може, з півгодини працював, час од часу недоброзичливо поглядаючи на далеку срібну гонку ракети (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 84).

Фразеологічний словник української мови

ГОЛКА

го́лці (я́блуку, я́блукові) ні́де впа́сти. 1. Дуже багато людей, надзвичайно людно. — В дворі упасти голці ніде — Всі нетутешні, всі чужі (М. Руденко); На Трибратській галявині ніде яблукові впасти. На дерев’яному помості витинає духовик (М. Рудь). не було́ де і я́блукові впа́сти. Стеценка викликали на сцену після кожного номера. Виходив на сцену, дивився в залу, а в ній не було де і яблукові впасти (А. Хорунжий). ма́ковому зерну́ ні́де впа́сти. Призовники сиділи на сцені за довжелезним столом, а в залі маковому зерну ніде впасти (М. Ю. Тарновський). 2. Дуже тісно. Коли ж на столі за мисками й полумисками ніде було голці впасти, а вся хата запахла не то Різдвом, не то Великоднем, Сердючиха налила нам по чарці (М. Стельмах); А на пероні яблуку ніде впасти від людей, усі прийшли проводжати перших добровольців (В. Собко). й го́лки нема́ де ки́нути. Стало в нашій хаті так тісно, що як зберуться всі докупи,

(і) го́лки в ру́ки не бра́ти / не взя́ти. Нічого не робити (перев. про шиття). (Степанида:) Люде (люди) богобоязливі проти неділі або проти свята цілісінький день і голки в руки не візьмуть, а проти п’ятінки то й сирівцю не запарюють… (М. Кропивницький).

(і) го́лки не підто́чиш, зі сл. зроби́ти. Дуже якісно, так, щоб не було претензій. Мінери — народ спритний та меткий, зроблять — голки не підточиш (С. Голованівський).

(і) го́лкою (ши́лом, па́льцем) ні́де (ні́куди) ткну́ти. 1. Дуже багато; у великій кількості. Як Софія з баронесою прибули до театру, там було вже сила людей, як-то кажуть: ніде й голкою ткнути (Леся Українка); — Привезли нас (новобранців) у Полтаву, а там народу, як ото в Покрову на ярмарку: шилом нікуди ткнути (Григорій Тютюнник). 2. Дуже тісно. Перші пропустили було його, так що він забрався було аж на рундук, зате далі — і пальцем нікуди було ткнути (Панас Мирний).

на голка́х сиді́ти. Нервувати, нетерпеливитися, переживати за що-небудь. Він пише, а я поряд на голках сиджу. Що ж це воно за доїння без теплої води? (З газети).

ні́де (й) го́лки (па́льця) встроми́ти (просу́нути). Дуже багато людей; немає вільного місця. Ото ж людей на улиці і коло хати — ніде й голки встромити (Марко Вовчок); На завтра... пішли (піщани) до пана в Красногорку. Прийшли: стали в дворі коло ґанку — повнісінький двір, ніде голки просунути (Панас Мирний); У церкву навалило стілько (стільки) — пальця просунути ніде — і все тобі.. кріпацтво голодрабе (Панас Мирний). ні́де па́льцем просу́нути. Людей найшло (на весілля) видимо-невидимо.. Сказано: ніде пальцем просунути ні в хаті, ні на дворі... (Панас Мирний). ні́куди го́лки ки́нути. — Дорога була забита втікачами з України, що нікуди було голки кинути (А. Чайковський).

пролі́зти (пройти́) крізь ву́шко го́лки. Зробити щось неймовірне, винятково складне. Наш Іван, коли хочеш знати, і крізь вушко голки пролізе (Д. Бедзик).

хоч го́лки́ збира́й, зі сл. ви́дно, я́сно. Дуже, надзвичайно. Ніч яка, Господи! місячна, зоряна: Ясно, хоч голки збирай (М. Старицький); Вони сіли вечеряти на призьбі. Місяць уже високо підбився вгору, і було ясно, хоч голки збирай (Б. Грінченко); // Ясний, світлий. Ніч місячна, хоч голки збирай (Нар. опов.). хоч голки́ вибира́й. А ніч, як день, хоч голки вибирай, ані шелесне ніщо, собаки й ті замовкли, поснули (Дніпрова Чайка).

шука́ти го́лку в сі́ні (в соло́мі). Неможливо знайти, виявити. Григор усе тупцявся. Питати (про дівчину) без імені — голку в соломі шукати. На глузи піднімуть (Є. Гуцало). шукай го́лку в сі́ні. Зібрався й пішов світ за очі. Зник у тайзі, шукай голку в сіні (В. Канівець).

(як) з го́лочки. 1. Новий, щойно і добротно пошитий, зроблений тощо. На йому сорочка — як сніг; каптанок — як з голочки (Панас Мирний); Скидається на те, що їдемо в новому вагоні. Все як з голочки (З газети). як з го́лки. На дверях з’явився черговий офіцер в англійському, як з голки, френчі (О. Гончар); // Дуже, зовсім. З валізи Оксана дістала нові, як з голки, п’ять карбованців (С. Чорнобривець). 2. Причепурений. — А зараз — годину на різні приготування. Приїхав кореспондент центральної газети. Щоб усі були, як з голочки (П. Інгульський). 3. Модно, елегантно. Він рум’яний, одягнений з голочки, задоволений з свого пальта на хутрі (О. Кундзич).

як (мов, на́че і т. ін.) го́лка в соло́мі (в снігу́), зі сл. зни́кнути, губи́тися і т. ін. Так, що не можна знайти; безслідно. Наче голка в соломі, зник (Кирило) у натовпі людей (Н. Рибак); Внизу — косогір, забитий снігом, а далі — царство лісів, у яких людина губиться, як голка в снігу (Григорій Тютюнник).

як (мов, ні́би і т. ін.) го́лку в сі́ні, зі сл. шука́ти. Марно, безрезультатно. Не мало було наших, якщо два дні билися. Пішли на правий берег, в білоруські ліси. Шукай тепер їх там, як голку в сіні (А. Хижняк); — Шукаємо добра, як голку в сіні, а тільки лихо маєм на віку (М. Руденко).

як (мов, ні́би і т. ін.) на голка́х (на шпилька́х, на шпи́чках, на колючка́х, на те́рню і т. ін.), зі сл. сиді́ти, стоя́ти, почува́ти і под. У стані надзвичайного нервового збудження, збентеження, хвилювання; неспокійно, нетерпляче. Орися сиділа, як на голках, а ввечері рішуче поставила перед Тимком вимогу, щоб він спровадив із двору свого дружка (Григорій Тютюнник); Меланія сиділа як на голках, намагаючись приховати, що нервує і переживає (П. Гуріненко); Вутанька, передавши Мокрині гостинець від матері .., стояла весь час, мов на голках (О. Гончар); Усе те так налякало студента, що він сидів, як на шпильках (І. Нечуй-Левицький); Дівчина, як на шпичках, підійшла до батька і дала чолом йому (так мати навчила) (А. Головко); Коцюбинський почував себе, як на колючках (Л. Смілянський); Зібрано грошей так мало, що стид було давати їх Грицеві, що весь той час сидів, мов на терню, і не знав, де подітися (І. Франко).

як (мов, ні́би і т. ін.) ни́тка за го́лкою. Невідступно. — Ти давно тут? — Та кажу ж: услід за тобою. Як нитка за голкою. Нудно мені стало в Криничках, як ви пішли (О. Гончар); Кожен вважав би за щастя мати таку дружину, як вона. Ні, потяглася ж, нерозумна, як нитка за голкою, услід за своїм Батожчуком (Ю. Збанацький); І снувала вона за ним від станції до станціїї, від міста до міста, як нитка за голкою (З журналу).

Словник українсько-англійський

голка Переклад на англійська:

      needle       
   (verb, noun, adjv   )

needle Подібні фрази в словнику українська англійська. го́лка

   needle

пакувальна голка

   packing needle

Ілюстрації

Цікаві факти

Людина винайшла голку задовго до відкриття металу. Спершу її виготовляли з риб’ячих кісток, проколюючи дірку у тупому кінці кістки. Знайдені давні голки були зроблені з кісток птахів, колючок дерев та кущів. Такими голками первісна людина шила coбi одяг зі шкіри тварин. Металеві голки з’явилися у XVI столітті. На долю голки зміни випадали не часто. Цей простий предмет стійко увійшов у наш побут, став справжнім символом працьовитості. „Голкою та бороною село стоїть”, – казали в давнину. Зараз їх виготовляють зі спеціальної сталі; випускається більше 25 видів голок для шиття. Назви їхні говорять самі про себе: швейні, вишивальні, шорні, кушнірські, мішкові, парусні, хірургічні, тощо.

Цікаві факти з історії голки

Перші залізні голки були знайдені в Манчінге, у Баварії, і датуються 3 повікою до н.е. Не виключено, правда, що це були "імпортні" зразки. Вушка (дірочки) у той час ще не знали і просто загинали тупий кінчик маленьким колечком. У античних державах теж знали залізну голку, а в Стародавньому Єгипті вже в V столітті до н.е. активно застосовувалася вишивка. Голки, знайдені на території Стародавнього Єгипту, на вигляд практично не відрізняються від сучасних. Першу ж сталеву голку знайшли в Китаї, датується вони приблизно Х віком н.е. Вважається, що в Європу голки були завезені приблизно в VIII столітті н.е. мавританськими племенами, які жили на територіях сучасного Марокко і Алжіру. За іншими відомостями, це зробили арабські купці в XIV столітті. У будь-якому випадку, там сталеві голки знали набагато раніше, ніж в Європі. З винаходом дамаської сталі голки почали робити з неї. Сталося це в 1370 році. У той рік і з'явилося в Європі перше цехове співтовариство, що спеціалізується на голках і інших предметах швацького виробництва. Вушка в тих голках як і раніше не було. І робилися вони виключно вручну методом кування. Починаючи з ХII століття в Європі стає відомий метод волочіння дроту за допомогою спеціальної волочильної плити, і голки стали робити в набагато більших масштабах. (Точніше, метод існував давно, ще з античних часів, але потім був благополучно забутий). Зовнішній вигляд голок значно покращав. Центром голкового ремесла став Нюрнберг (Німеччина). Революція в голковій справі відбулася в XVI столітті, коли метод волочіння дроту був механізований за допомогою винайденого в Німеччині гідродвигуна. Основне виробництво зосередилося в Німеччині, в Нюрнберзі і в Іспанії. "Іспанські списи" - так називалися у той час голки - навіть йшли на експорт. Пізніше - в 1556 році - естафету перехопила Англія з її промисловою революцією, і основне виробництво зосередилося вже там. До цього голки були дуже дорогими, рідко у якого майстра були більше двох голок. Тепер же ціни на них стали прийнятнішими. Цікавий факт, в 1850 році англійці придумали спеціальні голкові верстати, що дозволяє зробити в голці звичне нам вушко. Англія виходить на перше місце у світі по виробництву голок, стає монополістом і дуже довгий час є постачальником цього потрібного товару в усі країни. До цього голки з тією або іншою мірою механізації рубали з дроту, англійський же верстат не лише штампував голки, але ще і вушка сам проробляв. Англійці швидко зметикували, що хороші якісні голки, які не деформуються, не ламаються, не іржавіють, добре відполіровані, цінуються дуже високо, і цей товар - безпрограшний. Весь світ зрозумів, що таке зручна сталева голка, яка не зачіпає за тканину своїм кустарним вушком у вигляді петельки. До речі, в Росії перші сталеві голки з'явилися лише в XVII столітті, хоча вік кістяних голок, знайдених на території Росії (село Костенки, Воронежська область) визначається фахівцями приблизно в: 40 тисяч років. Старше за наперсток кроманьйонця! Сталеві голки були завезені з Німеччини ганзейскими купцями. До цього на Русі користувалися бронзовими, пізніше залізними голками, для багатих замовників їх ковалі з срібла (золото, до речі, для виготовлення голок не прижилося ніде - занадто м'який метал, гнеться і ламається). У Твері вже в XVI столітті було виробництво так званих "тверських игол", товстих і тонких, які з успіхом конкурували на російському ринку з голками з Литви. Вони тисячами продавалися і в Твері, і інших містах. "Проте навіть в такому найбільшому центрі металообробки, як Новгород, в 80-х роках XVI століття голечників було всього сім і один шпилькар :" - пише історик Е.І. Заозерская. Власне промислове виготовлення голок в Росії почалося з легкої руки Петра I. У 1717 році він видав указ про будівництво двох голкових фабрик в селах Стовпці і Коленцы на річці Проне (сучасна Рязанська область). Їх побудували брати-купці Рюмины і їх "колега" Сидір Томилин. Росія на той час не мала свого ринку праці, оскільки була країною аграрною, тому робітників катастрофічно бракувало. Петро дав дозвіл наймати їх "де підшукають і за якою ціною похочат". До 1720 року набрали 124 учні, в основному, дітей посадників з ремісничо-торгових сімей передмість Москви. Навчання і праця були настільки важкими, що рідко хто витримував. У Японії є одна дивовижна буддійська церемонія, називається "Фестиваль зламаних голок". Проходить фестиваль по усій Японії вже більше тисячі років 8 грудня. Раніше в нім брали участь тільки кравці, сьогодні - будь-хто, хто уміє шити. Для голок споруджується спеціальна гробниця, в яку кладуть ножиці і наперстки. У центр ставлять миску з тофу, ритуальним соєвим сиром, а в неї - усі голки, що зламалися або погнулися за минулий рік. Після цього одна зі шваль вимовляє спеціальну молитву-вдячність голкам за хорошу службу. Потім тофу з голками завертають в папір і опускають в море. Проте неправильним думатиме, що голки - вони тільки для шитва. Про одних - офортних - ми розповіли на початку. Адже є ще патефонні (точніше, були), дозволяючі "знімати" звук з борозенок пластинки : Є голчасті підшипники як різновид роликових. У XIX столітті існувала навіть так звана "голчаста рушниця". При спуску курку спеціальна голка проколювала паперове дно патрона і запалювала ударний склад капсуля. "Голчаста рушниця", правда, проіснувала не дуже довго і було витіснено рушницею. Але найпоширеніші "не швацькі" голки - це голки медичні. Хоча чому не швацькі? Ними хірург якраз шиє. Тільки не тканину, а людей. Не дай нам Бог познайомитися з цими голками на практиці, а в теорії. У теорії це цікаво. Для початку голки в медицині застосовувалися тільки для ін'єкцій, приблизно з 1670 року. Проте шприц в сучасному розумінні цього слова з'явився лише в 1853 році. Запізніло, якщо врахувати, що прообраз шприца французький математик, фізик і філософ Блез Паскаль придумав вже в 1648 році. Але тоді його винахід світ не прийняв. Навіщо? Які мікроби? Які ін'єкції? Чортівщина і нічого більшого. Голка для ін'єкцій є порожнистою трубочкою з нержавіючої сталі із зрізаним під гострим кутом кінцем. Уколи нам робили усім, так що усі пам'ятають не дуже приємні відчуття від "знайомства" з такою голкою. Тепер уже можна уколів не боятися, оскільки вже існують безболісні мікроголки, які не зачіпають нервових закінчень. Таку голку, як стверджують медики, не то що в стозі сена, а і на гладкому-то столі не відразу знайдеш. Голку у вигляді порожнистої трубочки використовують, до речі, не лише для уколів, але і для відсмоктування газів і рідин, наприклад, з грудної порожнини при запаленнях. "Швацькі" ж медичні голки хірурги використовують для зшивання ("штопання" на їх професійному сленгу) тканин і органів. Ці голки не прямі, як ми звикли, а зігнуті. Залежно від призначення бувають напівкруглими, тригранними, напівовальними. На кінці зазвичай робиться розрізне вушко для нитки, поверхня голки хромується або нікелюється, щоб голка не іржавіла. Цікавий факт, є і платинові хірургічні голки. Офтальмологічні (очні) голки, за допомогою яких роблять операції, наприклад, на рогівці ока, мають товщину в долі міліметра. Ясна річ, що користуватися такою голкою можна тільки за допомогою мікроскопа. Не можна не згадати ще про одні медичні голки - для акупунктури. У Китаї цей метод лікування був відомий ще до нашої ери. Сенс акупунктури у визначенні точки на тілі людини, яка по проекції "відповідає" за той або інший орган. У яку-небудь точку (а їх відомі близько 660 штук) фахівець вводить спеціальну голку завдовжки до дванадцяти см і завтовшки від 0,3 до 0,45 мм. При такій товщині голка для акупунктури не пряма, а має гвинтоподібну структуру, відчутну лише на дотик. Кінчик, який залишається "стирчати", закінчується своєрідним набалдашником, так що така голка нагадує зграї шпильку, а не голку. Схожі статті Хью Джекман зрозумів характер Росомахи, коли приймав крижаний душ ... ... 10 великих очкариків ... 10 екзотичних грабіжників банків ... 10 надихаючих випадків самопожертви ... 10 найбільш унікальних персон з феноменальною пам'яттю ... 10 нез'ясовних злочинів і зникнень ... 10 речей, про які Вам не розкажуть мільйонери ... 10 самих дивних і незвичайних смертей ... 10 страшних фактів про фільм «Той, що виганяє диявола» ...

Див. також

Історія першої голки

Шити

Вишивати

Голка — Вікіпедія

Зовнішні посилання

Додаткова література

Добриця, І. З історії речей : голка / І. Добриця // Розкажіть онуку– 2006. – № 19-20. – С. 124.

Хто зробив першу голку? // Світ навколо нас. : відкриття. – К., 2002.– С. 304-305.

Голка [Електронний ресурс] : [загальна характеристика] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : [веб-сайт] – Електрон. дані. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%B0 – Назва з екрана.

История швейной иглы [Електронний ресурс] : [загальна характеристика]// Индустрия чистоты: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.santi.com.ua/numbers/ind4/ind4s6.html – Назва з екрана.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{Інститут суспільства}]]