Відмінності між версіями «Співачка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Співачка, -ки, '''''ж. ''1) Пѣвица. 2) Пѣвунья. ''Дають дівчатамспівачкам. ''О. 1862. IV. 24. [[Категорі...)
 
(Медіа)
 
(не показано 4 проміжні версії 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Співачка, -ки, '''''ж. ''1) Пѣвица. 2) Пѣвунья. ''Дають дівчатамспівачкам. ''О. 1862. IV. 24.  
 
'''Співачка, -ки, '''''ж. ''1) Пѣвица. 2) Пѣвунья. ''Дають дівчатамспівачкам. ''О. 1862. IV. 24.  
 
[[Категорія:Сп]]
 
[[Категорія:Сп]]
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua/s/spivachka]===
 +
 +
СПІВАЧКА, и, жін. Жіночий рід до співак. — А тепер, діду, заспівайте нам на прощання, бо завтра вже не побачимось, — звернулась до його [нього] молоденька учениця драмкурсів, сама неабияка співачка (Степан Васильченко, II, 1959, 521); Пісня замовкла, либонь уста у співачки зайнялися іншою роботою (Леся Українка, III, 1952, 660); Скільки б не було в гурті співачок — Остап розплітав найскладніше плетиво голосів, відрізняв з-поміж них сріблясту нитку Олесиного (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 80); Хтось крикнув: «букета!» — і цілі пучки квіток полетіли під ноги співачці (Панас Мирний, III, 1954, 273); Я розповів офіцерові, що ми актори — моя дружина навіть співачка (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 68); Я вчора випустив з темниці Співачку зборкану [приборкану] мою: Нехай летить «де їж вільні птиці, Щебече весело в гаю (Павло Грабовський, I, 1959, 274); Я співачка недолі страждущих.. тому, що не можу бачити і не жаліти, що між людьми забагато голодних, нещасних... (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 242).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:spiv1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:spiv2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:spiv3.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:spiv4.jpg|x140px]]
 +
 +
|}
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|OtbHwU9S9mU}}
 +
 +
{{#ev:youtube|3qmTjPpDMKA}}
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Поточна версія на 21:01, 27 листопада 2015

Співачка, -ки, ж. 1) Пѣвица. 2) Пѣвунья. Дають дівчатамспівачкам. О. 1862. IV. 24.

Сучасні словники

[1]

СПІВАЧКА, и, жін. Жіночий рід до співак. — А тепер, діду, заспівайте нам на прощання, бо завтра вже не побачимось, — звернулась до його [нього] молоденька учениця драмкурсів, сама неабияка співачка (Степан Васильченко, II, 1959, 521); Пісня замовкла, либонь уста у співачки зайнялися іншою роботою (Леся Українка, III, 1952, 660); Скільки б не було в гурті співачок — Остап розплітав найскладніше плетиво голосів, відрізняв з-поміж них сріблясту нитку Олесиного (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 80); Хтось крикнув: «букета!» — і цілі пучки квіток полетіли під ноги співачці (Панас Мирний, III, 1954, 273); Я розповів офіцерові, що ми актори — моя дружина навіть співачка (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 68); Я вчора випустив з темниці Співачку зборкану [приборкану] мою: Нехай летить «де їж вільні птиці, Щебече весело в гаю (Павло Грабовський, I, 1959, 274); Я співачка недолі страждущих.. тому, що не можу бачити і не жаліти, що між людьми забагато голодних, нещасних... (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 242).

Ілюстрації

Spiv1.jpg Spiv2.jpg Spiv3.jpg Spiv4.jpg

Медіа