Відмінності між версіями «Клуб»
(→Сучасні словники) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | КЛУБ 1, у, чол. | + | '''КЛУБ 1''', у, чол. |
1. Громадська організація, що об'єднує людей певного кола, професії для спільного відпочинку, розваг, занять спортом і т. ін. [Милєвський:] Та дещо єсть: нове товариство заснувалось, клуб велосипедистів (Леся Українка, II, 1951, 73); Клуб цікавих зустрічей; Шаховий клуб. | 1. Громадська організація, що об'єднує людей певного кола, професії для спільного відпочинку, розваг, занять спортом і т. ін. [Милєвський:] Та дещо єсть: нове товариство заснувалось, клуб велосипедистів (Леся Українка, II, 1951, 73); Клуб цікавих зустрічей; Шаховий клуб. | ||
| − | 2. У СРСР — культурно-освітня організація при підприємстві або установі, завданням якої є політична й виробнича освіта трудящих, підвищення їх культурного рівня та організація відпочинку. Всемірно розвиваючи в клубах поглиблені форми пропаганди і самоосвіти, необхідно в той же час пам'ятати, що клуб повинен задовольнити потреби в розумному відпочинку і розвазі (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 292); Нам би хотілося, щоб у кожному селі, при кожнім клубі та був би хороший драматичний гурток (Остап Вишня, I, 1956, 239). | + | |
| − | 3. Будинок, приміщення таких організацій. Навлусь уночі ніколи не спав: проводив ночі то в клубі, то в ресторанах (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 227); У клубі вечір і огні гірляндами — зелено (Володимир Сосюра, I, 1957, 335); Багатолюдні банкети.. нерідко влаштовуються в громадських приміщеннях: клубах, кімнатах відпочинку (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 108) | + | '''2.''' У СРСР — культурно-освітня організація при підприємстві або установі, завданням якої є політична й виробнича освіта трудящих, підвищення їх культурного рівня та організація відпочинку. Всемірно розвиваючи в клубах поглиблені форми пропаганди і самоосвіти, необхідно в той же час пам'ятати, що клуб повинен задовольнити потреби в розумному відпочинку і розвазі (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 292); Нам би хотілося, щоб у кожному селі, при кожнім клубі та був би хороший драматичний гурток (Остап Вишня, I, 1956, 239). |
| + | |||
| + | '''3.''' Будинок, приміщення таких організацій. Навлусь уночі ніколи не спав: проводив ночі то в клубі, то в ресторанах (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 227); У клубі вечір і огні гірляндами — зелено (Володимир Сосюра, I, 1957, 335); Багатолюдні банкети.. нерідко влаштовуються в громадських приміщеннях: клубах, кімнатах відпочинку (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 108) | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 24: | Рядок 26: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] |
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
Поточна версія на 20:56, 27 листопада 2015
Клуб, -ба, м. 1) Клубокъ. Побачила відьму, що клубом котилась. Кв. І. 182. Попід мостом трава ростом да й стелеться клубом. Грин. III. 75. 2) мн. Бедра (у скота). Рудч. Чп. 254.
Зміст
Сучасні словники
КЛУБ 1, у, чол. 1. Громадська організація, що об'єднує людей певного кола, професії для спільного відпочинку, розваг, занять спортом і т. ін. [Милєвський:] Та дещо єсть: нове товариство заснувалось, клуб велосипедистів (Леся Українка, II, 1951, 73); Клуб цікавих зустрічей; Шаховий клуб.
2. У СРСР — культурно-освітня організація при підприємстві або установі, завданням якої є політична й виробнича освіта трудящих, підвищення їх культурного рівня та організація відпочинку. Всемірно розвиваючи в клубах поглиблені форми пропаганди і самоосвіти, необхідно в той же час пам'ятати, що клуб повинен задовольнити потреби в розумному відпочинку і розвазі (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 292); Нам би хотілося, щоб у кожному селі, при кожнім клубі та був би хороший драматичний гурток (Остап Вишня, I, 1956, 239).
3. Будинок, приміщення таких організацій. Навлусь уночі ніколи не спав: проводив ночі то в клубі, то в ресторанах (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 227); У клубі вечір і огні гірляндами — зелено (Володимир Сосюра, I, 1957, 335); Багатолюдні банкети.. нерідко влаштовуються в громадських приміщеннях: клубах, кімнатах відпочинку (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 108)
Ілюстрації
|
|
|
|
