Відмінності між версіями «Жарко»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Жарко, '''''нар. ''1) Жарко, горячо. ''Жарко горить у печі. ''Харьк. у. ''А змій як огонь горить, т...)
 
(Медіа)
 
(не показані 5 проміжних версій 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Жарко, '''''нар. ''1) Жарко, горячо. ''Жарко горить у печі. ''Харьк. у. ''А змій як огонь горить, так йому жарко. ''ЗОЮР. II. 30. 2) — '''хропти'''. Сильно съ испугу и пр. храпѣть (о лошади). (Кінь) ''заглянувши в провалля, як там рине вода, аж затрусивсь да й посунув назад, жарко хропучи й водючи очима. ''К. ЧР. 162.  
 
'''Жарко, '''''нар. ''1) Жарко, горячо. ''Жарко горить у печі. ''Харьк. у. ''А змій як огонь горить, так йому жарко. ''ЗОЮР. II. 30. 2) — '''хропти'''. Сильно съ испугу и пр. храпѣть (о лошади). (Кінь) ''заглянувши в провалля, як там рине вода, аж затрусивсь да й посунув назад, жарко хропучи й водючи очима. ''К. ЧР. 162.  
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[ Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ЖА́РКО.
 +
1. Присл. до жаркий 1, 2. Жарко палали дрова в невеличкій грубці (Олесь Донченко, V, 1957, 379); Схопивши його товсту червону руку, вона.. жарко почала цілувати (Панас Мирний, III, 1954, 280); Палали очі їхні жарко, немов гроза, звучав їх крок... (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 38); Потрудились хлопці жарко. І вантаженню кінець... (Степан Олійник, Наші знайомі, 1948, 52).
 +
2. у знач. присудк. сл. Про високу температуру повітря. Кажуть, що моряки, повернувшись з Африки і навіть з екватора, говорили, що там не так жарко, як тут в Одесі (Леся Українка, V, 1956, 15); Покривши плечі дорогою шаллю, вона металася з кутка в куток і, хоч у кімнаті було жарко, її трясла пропасниця (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 362).
 +
3. у знач. присудк. сл., кому. Про відчуття жари ким-небудь. Сонце так ясно світило і гріло, що панові аж стало жарко (Панас Мирний, IV, 1955, 178); Кров зашуміла йому в голові. Стало душно, жарко (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 370).
 +
♦ Ні холодно ні жарко кому від чого — не діє на кого-небудь щось, не дає нічого кому-небудь. [Журавель:] Але Івану від цього ні холодно ні жарко (Іван Микитенко, I, 1957, 454); Небу (небові, на небі) жарко буде (стане, стало і т. ін.) — про велику інтенсивність якоїсь дії. [Іван:] Пили — аж небові жарко! (Панас Мирний, V, 1955, 243); [Колос:] Ну, давайте зараз діяти, рубати фашистів так, щоб на небі стало жарко (Олександр Корнійчук, II, 1955, 47); Захар.. зрадів: оце школярка! Якщо і подруги такі, то буде й небу жарко (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 31).]===
 +
 +
===[ УКРЛІТ.ORG_CловникЖа́рко нар.
 +
1) Жарко, горячо. Жарко горить у печі. Харьк. у. А змій як огонь горить, — так йому жарко. ЗОЮР. II. 30.
 +
2) — хропти́. Сильно съ испугу и пр. храпѣть (о лошади). (Кінь) заглянувши в провалля, як там рине вода, аж затрусивсь да й посунув назад, жарко хропучи й водючи очима. К. ЧР. 162.
 +
]===
 +
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
 +
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
 +
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===
 +
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===
 +
==Іноземні словники==
 +
===[ https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%B6%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE українська-англійська Словник]===
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 14369445708226|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Maimuta_la_apa|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 634143666824100000|x140px]]
 +
 +
|}
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|JO8XtMP9g6I}}
 +
https://www.youtube.com/watch?v=JO8XtMP9g6I
 +
 +
==Цікаві факти==
 +
===Заголовок Найжарчіший континент===
 +
Текст У часи так званої «боротьби за Африку» майже всі країни були колонізовані іноземними державами. Незалежними залишилися лише Ефіопія і Ліберія.
 +
На території Африки налічується 54 країни і одна спірна територія під назвою Західна Сахара.
 +
До початку колонізації на території Африки налічувалося до 10 000 різних держав та автономних племен зі своїми мовами, звичаями і культурою.
 +
Офіційна статистика свідчить: найбільш популярною мовою на континенті є арабська. На ньому говорить більше 170 мільйонів чоловік. Другий за популярністю - англійська (130 млн. чоловік), далі йдуть суахілі (100 млн осіб), французька (115 млн чоловік), і хауса (50 млн осіб).
 +
Більше читайте тут: [посилання http://travel.tochka.net/9344-afrika-interesnye-fakty-o-samom-zharkom-kontinente]
 +
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
 +
===[https://ru.wikipedia.org/wiki  Материал из Википедии]===
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2015 року]]
 
[[Категорія:Жа]]
 
[[Категорія:Жа]]

Поточна версія на 18:16, 27 листопада 2015

Жарко, нар. 1) Жарко, горячо. Жарко горить у печі. Харьк. у. А змій як огонь горить, так йому жарко. ЗОЮР. II. 30. 2) — хропти. Сильно съ испугу и пр. храпѣть (о лошади). (Кінь) заглянувши в провалля, як там рине вода, аж затрусивсь да й посунув назад, жарко хропучи й водючи очима. К. ЧР. 162.

Сучасні словники

===[ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ЖА́РКО. 1. Присл. до жаркий 1, 2. Жарко палали дрова в невеличкій грубці (Олесь Донченко, V, 1957, 379); Схопивши його товсту червону руку, вона.. жарко почала цілувати (Панас Мирний, III, 1954, 280); Палали очі їхні жарко, немов гроза, звучав їх крок... (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 38); Потрудились хлопці жарко. І вантаженню кінець... (Степан Олійник, Наші знайомі, 1948, 52). 2. у знач. присудк. сл. Про високу температуру повітря. Кажуть, що моряки, повернувшись з Африки і навіть з екватора, говорили, що там не так жарко, як тут в Одесі (Леся Українка, V, 1956, 15); Покривши плечі дорогою шаллю, вона металася з кутка в куток і, хоч у кімнаті було жарко, її трясла пропасниця (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 362). 3. у знач. присудк. сл., кому. Про відчуття жари ким-небудь. Сонце так ясно світило і гріло, що панові аж стало жарко (Панас Мирний, IV, 1955, 178); Кров зашуміла йому в голові. Стало душно, жарко (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 370). ♦ Ні холодно ні жарко кому від чого — не діє на кого-небудь щось, не дає нічого кому-небудь. [Журавель:] Але Івану від цього ні холодно ні жарко (Іван Микитенко, I, 1957, 454); Небу (небові, на небі) жарко буде (стане, стало і т. ін.) — про велику інтенсивність якоїсь дії. [Іван:] Пили — аж небові жарко! (Панас Мирний, V, 1955, 243); [Колос:] Ну, давайте зараз діяти, рубати фашистів так, щоб на небі стало жарко (Олександр Корнійчук, II, 1955, 47); Захар.. зрадів: оце школярка! Якщо і подруги такі, то буде й небу жарко (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 31).]===

===[ УКРЛІТ.ORG_CловникЖа́рко нар. 1) Жарко, горячо. Жарко горить у печі. Харьк. у. А змій як огонь горить, — так йому жарко. ЗОЮР. II. 30. 2) — хропти́. Сильно съ испугу и пр. храпѣть (о лошади). (Кінь) заглянувши в провалля, як там рине вода, аж затрусивсь да й посунув назад, жарко хропучи й водючи очима. К. ЧР. 162. ]===

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

«Словники України on-line»

РУпедия Этимологический русскоязычный словарь

Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ

Іноземні словники

[ https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%B6%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE українська-англійська Словник]

Ілюстрації

x140px x140px x140px

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=JO8XtMP9g6I

Цікаві факти

Заголовок Найжарчіший континент

Текст У часи так званої «боротьби за Африку» майже всі країни були колонізовані іноземними державами. Незалежними залишилися лише Ефіопія і Ліберія. На території Африки налічується 54 країни і одна спірна територія під назвою Західна Сахара. До початку колонізації на території Африки налічувалося до 10 000 різних держав та автономних племен зі своїми мовами, звичаями і культурою. Офіційна статистика свідчить: найбільш популярною мовою на континенті є арабська. На ньому говорить більше 170 мільйонів чоловік. Другий за популярністю - англійська (130 млн. чоловік), далі йдуть суахілі (100 млн осіб), французька (115 млн чоловік), і хауса (50 млн осіб). Більше читайте тут: [посилання http://travel.tochka.net/9344-afrika-interesnye-fakty-o-samom-zharkom-kontinente]

Матеріал з Вікіпедії

Материал из Википедии