Відмінності між версіями «Оленка»
(→Материал из Википедии) |
|||
| (не показані 5 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
ОЛЕ́НКА, и, жін. (Epicometis hirta). Жук чорного або зеленувато-бронзового кольору, вкритий зверху довгими білуватими волосками; по шкоджу і; квітки та молоде листя плодових дерев. Бутони і квітки пошкоджують яблуневий квіткоїд, оленка і хрущі (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 346); На квітках будяка можна найчастіше знайти оленку, коли вона сидить нерухомо (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 18). | ОЛЕ́НКА, и, жін. (Epicometis hirta). Жук чорного або зеленувато-бронзового кольору, вкритий зверху довгими білуватими волосками; по шкоджу і; квітки та молоде листя плодових дерев. Бутони і квітки пошкоджують яблуневий квіткоїд, оленка і хрущі (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 346); На квітках будяка можна найчастіше знайти оленку, коли вона сидить нерухомо (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 18). | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| − | + | ОЛЕ́НКА, и, ж. (Ерісотеtіs hіrtа). Жук чорного або зеленувато-бронзового кольору, вкритий зверху довгими білуватими волосками; пошкоджує квітки та молоде листя плодових дерев. Бутони і квітки пошкоджують яблуневий квіткоїд, оленка і хрущі (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 346); На квітках будяка можна найчастіше знайти оленку, коли вона сидить нерухомо (Коп., Як вони.., 1948, 18). | |
| − | ==[http://enc-dic.com/biology Биологический энциклопедический словарь]== | + | ===[http://enc-dic.com/biology Биологический энциклопедический словарь]=== |
Олёнка | Олёнка | ||
бронзовка мохнатая (Epicometis hirta), жук подсем. бронзовок. Дл. до 12 мм, тело чёрное, в густых серых волосках (отсюда второе назв.), с желтоватыми пятнами на надкрыльях. Распространена гл. обр. на Ю. Европ. части СССР. Жуки питаются цветками, преим. плодовых, а также злаков, сильно вредят, особенно в засушливые годы, выедая внутр. части цветков. Особенно активны в жаркие солнечные дни. Жуки зимуют в почве. Личинки развиваются в течение лета в гниющих растит, остатках. (см. 28_таблица_28) рис. 20. | бронзовка мохнатая (Epicometis hirta), жук подсем. бронзовок. Дл. до 12 мм, тело чёрное, в густых серых волосках (отсюда второе назв.), с желтоватыми пятнами на надкрыльях. Распространена гл. обр. на Ю. Европ. части СССР. Жуки питаются цветками, преим. плодовых, а также злаков, сильно вредят, особенно в засушливые годы, выедая внутр. части цветков. Особенно активны в жаркие солнечные дни. Жуки зимуют в почве. Личинки развиваются в течение лета в гниющих растит, остатках. (см. 28_таблица_28) рис. 20. | ||
==Іноземні словники== | ==Іноземні словники== | ||
| − | ==[http://enc-dic.com/enc_sovet Большая Советская энциклопедия]== | + | ===[http://enc-dic.com/enc_sovet Большая Советская энциклопедия]=== |
Олёнка | Олёнка | ||
алёнка, мохнатая бронзовка (Epicometis hirta), жук семейства пластинчатоусых, вредитель многих с.-х. культур. Длиной до 12 мм, матово-чёрный, покрыт серо-жёлтыми волосками, на надкрыльях белые пятна. Распространён в южных районах Европейской части СССР. Жуки, вылетающие ранней весной, питаются генеративными органами рано цветущих растений (одуванчик, мать-и-мачеха и др.). С зацветением плодовых деревьев перелетают в сады и выедают бутоны и цветки яблонь, груш и др. В годы массового размножения в течение 2—3 сут могут полностью уничтожить генеративные органы. Особенно сильные повреждения О. наносит в засушливые годы. По окончании цветения плодовых О. питаются цветками злаков, крестоцветных и др. растений. Яйца откладывают в почву на участках, богатых гумусом. Отродившиеся из яиц личинки питаются отмершими корешками и перегноем. Сформировавшиеся жуки остаются в почве на зимовку. | алёнка, мохнатая бронзовка (Epicometis hirta), жук семейства пластинчатоусых, вредитель многих с.-х. культур. Длиной до 12 мм, матово-чёрный, покрыт серо-жёлтыми волосками, на надкрыльях белые пятна. Распространён в южных районах Европейской части СССР. Жуки, вылетающие ранней весной, питаются генеративными органами рано цветущих растений (одуванчик, мать-и-мачеха и др.). С зацветением плодовых деревьев перелетают в сады и выедают бутоны и цветки яблонь, груш и др. В годы массового размножения в течение 2—3 сут могут полностью уничтожить генеративные органы. Особенно сильные повреждения О. наносит в засушливые годы. По окончании цветения плодовых О. питаются цветками злаков, крестоцветных и др. растений. Яйца откладывают в почву на участках, богатых гумусом. Отродившиеся из яиц личинки питаются отмершими корешками и перегноем. Сформировавшиеся жуки остаются в почве на зимовку. | ||
Меры борьбы: в утренние часы и в пасмурные, прохладные дни (когда О. малоподвижны) отряхивание жуков на щиты, их сбор и уничтожение; опрыскивание приствольных кругов инсектицидами (для уничтожения жуков, прячущихся на ночь в почве). | Меры борьбы: в утренние часы и в пасмурные, прохладные дни (когда О. малоподвижны) отряхивание жуков на щиты, их сбор и уничтожение; опрыскивание приствольных кругов инсектицидами (для уничтожения жуков, прячущихся на ночь в почве). | ||
| − | |||
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]=== | ===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]=== | ||
Существительное | Существительное | ||
| Рядок 34: | Рядок 29: | ||
6. бортовая лента покрышки | 6. бортовая лента покрышки | ||
| − | + | ==[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]== | |
| − | ==Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера== | + | ===Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера=== |
оленка | оленка | ||
"майский жук", о́ленок, олёнок "вид бабочки", укр. оле́нка "майскийжук". От оле́нь; см. Преобр. I, 646; Шахматов, Очерк 140; Цупица, GG 145. Ср. названия жуков: бычо́к, бо́жьякоро́вка и т. д. | "майский жук", о́ленок, олёнок "вид бабочки", укр. оле́нка "майскийжук". От оле́нь; см. Преобр. I, 646; Шахматов, Очерк 140; Цупица, GG 145. Ср. названия жуков: бычо́к, бо́жьякоро́вка и т. д. | ||
| − | ==Сельскохозяйственный словарь-справочник== | + | ===Сельскохозяйственный словарь-справочник=== |
ОЛЕНКА | ОЛЕНКА | ||
| − | мохнатая бронзовка, блестяще-черный жук, густо покрытыйсеровато-желтыми волосками, закрывающими основной цвет тела. На надкрыльях белые пятнышки.Появляется в садах в период цветения плодовых деревьев, на которые перелетает с диких растений.Взрослый жук съедает тычинки и пестики цветущих яблонь, груш, вишен, абрикосов и др. После цветенияпокидает сад, улетая в поля, | + | мохнатая бронзовка, блестяще-черный жук, густо покрытыйсеровато-желтыми волосками, закрывающими основной цвет тела. На надкрыльях белые пятнышки.Появляется в садах в период цветения плодовых деревьев, на которые перелетает с диких растений.Взрослый жук съедает тычинки и пестики цветущих яблонь, груш, вишен, абрикосов и др. После цветенияпокидает сад, улетая в поля, где вредит хлебам во время колошени уничтожая цветы. Меры борьбы:отряхивание жуков с деревьев на щиты, закладка приманочных куч из соломы для вылова личинок. |
| − | == | + | ===Естествознание. Энциклопедический словарь=== |
ОЛЕНКА | ОЛЕНКА | ||
(бронзовка мохнатая), жук сем. пластинчатоусых, вредитель плод.культур в Европе. Матово-чёрный, дл. до 12 мм. Питается бутонами и цветками. | (бронзовка мохнатая), жук сем. пластинчатоусых, вредитель плод.культур в Европе. Матово-чёрный, дл. до 12 мм. Питается бутонами и цветками. | ||
| − | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| Рядок 54: | Рядок 48: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оленка5.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оленка5.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оленка6.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оленка6.jpg|x140px]] | ||
| − | |||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| Рядок 62: | Рядок 55: | ||
{{#ev:youtube|SOCEd6ePGFM}} | {{#ev:youtube|SOCEd6ePGFM}} | ||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
| − | === | + | ===Оленка волохата=== |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
Оленка волохата поширена у всіх зонах, особливо часто зустрічається у степовій і лісостеповій зонах України. | Оленка волохата поширена у всіх зонах, особливо часто зустрічається у степовій і лісостеповій зонах України. | ||
Навесні чорні, майже матові, жуки Оленки волохатої заселяють квітучі трав’янисті та деревні рослини. Все тіло жука довжиною 9-13 мм, особливо нижня його сторона, покрите густими жовтувато-сірими волосками. На надкрилах – 12 поперечних білих плям різної величини. | Навесні чорні, майже матові, жуки Оленки волохатої заселяють квітучі трав’янисті та деревні рослини. Все тіло жука довжиною 9-13 мм, особливо нижня його сторона, покрите густими жовтувато-сірими волосками. На надкрилах – 12 поперечних білих плям різної величини. | ||
| Рядок 79: | Рядок 64: | ||
На жаль, збір жуків вручну – найефективніший. Обприскування інсектицидами, на них особливо не позначається. Можна ще затравлювати грунт під деревами гексахлораном із закладенням на глибину 3-5 см. Така рекомендація обумовлена тим, що жуки на ніч і в холодну або дощову погоду залишають квітки і ховаються в грунті, де стикаються з частинками отрути і гинуть. | На жаль, збір жуків вручну – найефективніший. Обприскування інсектицидами, на них особливо не позначається. Можна ще затравлювати грунт під деревами гексахлораном із закладенням на глибину 3-5 см. Така рекомендація обумовлена тим, що жуки на ніч і в холодну або дощову погоду залишають квітки і ховаються в грунті, де стикаються з частинками отрути і гинуть. | ||
Більше читайте тут: [http://vinsad.vn.ua/olenka-volohata.html] | Більше читайте тут: [http://vinsad.vn.ua/olenka-volohata.html] | ||
| − | ===[ | + | ===Методи боротьби=== |
| + | Рання і спекотна весна просто рай для цього шкідника. Вам здається, що на ділянці оленки волохатої немає – загляніть в квітку тюльпана, там можна побачити відразу кілька особин жука оленки волохатої. Методи боротьби з цим шкідником є різні. Прості та доступні, нешкідливі це обробка грунту та збір вручну. Молодий жук зимує в коконі в землі. Тому осіння обробка грунту дає можливість знищити імаго оленки. Так само перелопачують компостні купи, саме в них можуть відкладати яйця жуки. | ||
| + | Використовуйте особливість поведінки бронзовки волохатої в ранкові та вечірні години. У цей час вони малоактивні, завмирають і не літають. Тому струшуємо їх з дерев, кущів на щось, розстелене на грунті (можна у відкриту парасольку). З низьких рослин збираємо вручну. Звертаємо увагу, що найбільше їх під час цвітіння. При перекопуванні грядок вибираємо та знищуємо личинок. | ||
| + | Є й хімічні методи боротьби з жуком оленки волохатої. Але їх краще використовувати тільки при великому заселенні ділянки шкідником. «Хімію» частіше використовують у великих саду, а в домашніх умовах обходяться без неї. Але якщо знадобитися, то можете скористатися Актарою, Каліпсо (препарат кишкової дії). Але потрібно встигнути провести обприскування до цвітіння. Ось це часто і стає проблемою, тому як ми помічаємо шкідника під час цвітіння, коли бризкати отрутою дерева не можна. Так само найбільша активність жука відмічається в денний час, коли сонце і жарко. Знову ж в цей час обробок не проводять. | ||
| + | Деякі садівники рекомендують виставляти біля квітучих рослин ємності синього кольору з водою або розчином отрути (децис, актара, каліпсо). У такі пастки потрапляють шкідники. Але цей метод боротьби з оленкою волохатою вимагає перевірки. Хоча коли треба, всі методи хороші, аби був позитивний результат. | ||
| + | Тому дивіться, спостерігайте, виявляйте вчасно шкідника. Це допоможе без запізнення почати з ним боротьбу. І рослини віддячать вам за турботу урожаєм. | ||
| + | Більше читайте тут: [http://vinsad.vn.ua/olenka-volohata.html] | ||
| + | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
[[Категорія:Ол]] | [[Категорія:Ол]] | ||
Поточна версія на 17:46, 27 листопада 2015
Оле́нка, -ки, ж. Родъ жука: бронзовка золотистая. Золотою оленкою пустив тебе Господь на сонечко. Г. Барв. 354. Оле́нка, -ки, ж. Родъ жука: бронзовка золотистая. Золотою оленкою пустив тебе Господь на сонечко. Г. Барв. 354.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОЛЕ́НКА, и, жін. (Epicometis hirta). Жук чорного або зеленувато-бронзового кольору, вкритий зверху довгими білуватими волосками; по шкоджу і; квітки та молоде листя плодових дерев. Бутони і квітки пошкоджують яблуневий квіткоїд, оленка і хрущі (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 346); На квітках будяка можна найчастіше знайти оленку, коли вона сидить нерухомо (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 18).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ОЛЕ́НКА, и, ж. (Ерісотеtіs hіrtа). Жук чорного або зеленувато-бронзового кольору, вкритий зверху довгими білуватими волосками; пошкоджує квітки та молоде листя плодових дерев. Бутони і квітки пошкоджують яблуневий квіткоїд, оленка і хрущі (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 346); На квітках будяка можна найчастіше знайти оленку, коли вона сидить нерухомо (Коп., Як вони.., 1948, 18).
Биологический энциклопедический словарь
Олёнка бронзовка мохнатая (Epicometis hirta), жук подсем. бронзовок. Дл. до 12 мм, тело чёрное, в густых серых волосках (отсюда второе назв.), с желтоватыми пятнами на надкрыльях. Распространена гл. обр. на Ю. Европ. части СССР. Жуки питаются цветками, преим. плодовых, а также злаков, сильно вредят, особенно в засушливые годы, выедая внутр. части цветков. Особенно активны в жаркие солнечные дни. Жуки зимуют в почве. Личинки развиваются в течение лета в гниющих растит, остатках. (см. 28_таблица_28) рис. 20.
Іноземні словники
Большая Советская энциклопедия
Олёнка алёнка, мохнатая бронзовка (Epicometis hirta), жук семейства пластинчатоусых, вредитель многих с.-х. культур. Длиной до 12 мм, матово-чёрный, покрыт серо-жёлтыми волосками, на надкрыльях белые пятна. Распространён в южных районах Европейской части СССР. Жуки, вылетающие ранней весной, питаются генеративными органами рано цветущих растений (одуванчик, мать-и-мачеха и др.). С зацветением плодовых деревьев перелетают в сады и выедают бутоны и цветки яблонь, груш и др. В годы массового размножения в течение 2—3 сут могут полностью уничтожить генеративные органы. Особенно сильные повреждения О. наносит в засушливые годы. По окончании цветения плодовых О. питаются цветками злаков, крестоцветных и др. растений. Яйца откладывают в почву на участках, богатых гумусом. Отродившиеся из яиц личинки питаются отмершими корешками и перегноем. Сформировавшиеся жуки остаются в почве на зимовку. Меры борьбы: в утренние часы и в пасмурные, прохладные дни (когда О. малоподвижны) отряхивание жуков на щиты, их сбор и уничтожение; опрыскивание приствольных кругов инсектицидами (для уничтожения жуков, прячущихся на ночь в почве).
ЯНДЕКС словари
Существительное ж 1. chafer 2. chafer [ˈtʃeɪfə] перевод с английского на русский Существительное 1. хрущ (Melolonthinae subfam.) 2. жук-карапузик (Hister gen.) 3. крупный жук1 4. бортовая ленточка (покрышки) 5. майский жук 6. бортовая лента покрышки
Словари и энциклопедии на Академике
Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
оленка "майский жук", о́ленок, олёнок "вид бабочки", укр. оле́нка "майскийжук". От оле́нь; см. Преобр. I, 646; Шахматов, Очерк 140; Цупица, GG 145. Ср. названия жуков: бычо́к, бо́жьякоро́вка и т. д.
Сельскохозяйственный словарь-справочник
ОЛЕНКА мохнатая бронзовка, блестяще-черный жук, густо покрытыйсеровато-желтыми волосками, закрывающими основной цвет тела. На надкрыльях белые пятнышки.Появляется в садах в период цветения плодовых деревьев, на которые перелетает с диких растений.Взрослый жук съедает тычинки и пестики цветущих яблонь, груш, вишен, абрикосов и др. После цветенияпокидает сад, улетая в поля, где вредит хлебам во время колошени уничтожая цветы. Меры борьбы:отряхивание жуков с деревьев на щиты, закладка приманочных куч из соломы для вылова личинок.
Естествознание. Энциклопедический словарь
ОЛЕНКА (бронзовка мохнатая), жук сем. пластинчатоусых, вредитель плод.культур в Европе. Матово-чёрный, дл. до 12 мм. Питается бутонами и цветками.
Ілюстрації
|
|
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Оленка волохата
Оленка волохата поширена у всіх зонах, особливо часто зустрічається у степовій і лісостеповій зонах України. Навесні чорні, майже матові, жуки Оленки волохатої заселяють квітучі трав’янисті та деревні рослини. Все тіло жука довжиною 9-13 мм, особливо нижня його сторона, покрите густими жовтувато-сірими волосками. На надкрилах – 12 поперечних білих плям різної величини. Зимують жуки в грунті і виходять ранньою весною під час цвітіння кульбаби. Харчуються квітками: виїдають тичинки і маточки, обгризають пелюстки. Спочатку зустрічаються на кульбабі, потім на тюльпанах, нарцисах, ірисах, після чого в теплі сонячні дні перелітають на квітучі дерева абрикоса, персика, черешні, вишні, сливи, груші, яблуні, на суницю, смородину, виноград, калину та інші культури. Під час дощу, в холодні дні і на ніч ховаються в грунт. Самки зариваються в землю і в родючі, сильно угноєної грунт, гнойові купи, компост, а також під перепріли листя і відкладають там яйця на глибину до 30 см. Одна самка відкладає 15-20 яєць. Із яєць відроджуються білі, товсті, С-подібні вигнуті, шестиногі личинки з численними волосками на тілі. Вони харчуються гумусом та рослинними залишками в грунті, коріння не пошкоджують. Закінчують розвиток за 2-3 місяці і восени заляльковуються. З лялечок виходять жуки, які залишаються зимувати в грунті. У роки масового розмноження жуки завдають значної шкоди садам та ягідникам. Оленку волохату поїдають: шпак звичайний, грак, сорока, сизоворонка, іволга, вівсянка чорноголова, одуд, бугай малий, сорокопуд-жулан, сорокопуд чернолобий та ін. На присадибних, дачних ділянках, в колективних, фермерських садах можна струшувати жуків з квітучих дерев на поліетиленову плівку, брезент та знищувати. Перед струшуванням дерева потрібно обприскувати холодною водою, щоб жуки не злітали. На жаль, збір жуків вручну – найефективніший. Обприскування інсектицидами, на них особливо не позначається. Можна ще затравлювати грунт під деревами гексахлораном із закладенням на глибину 3-5 см. Така рекомендація обумовлена тим, що жуки на ніч і в холодну або дощову погоду залишають квітки і ховаються в грунті, де стикаються з частинками отрути і гинуть. Більше читайте тут: [1]
Методи боротьби
Рання і спекотна весна просто рай для цього шкідника. Вам здається, що на ділянці оленки волохатої немає – загляніть в квітку тюльпана, там можна побачити відразу кілька особин жука оленки волохатої. Методи боротьби з цим шкідником є різні. Прості та доступні, нешкідливі це обробка грунту та збір вручну. Молодий жук зимує в коконі в землі. Тому осіння обробка грунту дає можливість знищити імаго оленки. Так само перелопачують компостні купи, саме в них можуть відкладати яйця жуки. Використовуйте особливість поведінки бронзовки волохатої в ранкові та вечірні години. У цей час вони малоактивні, завмирають і не літають. Тому струшуємо їх з дерев, кущів на щось, розстелене на грунті (можна у відкриту парасольку). З низьких рослин збираємо вручну. Звертаємо увагу, що найбільше їх під час цвітіння. При перекопуванні грядок вибираємо та знищуємо личинок. Є й хімічні методи боротьби з жуком оленки волохатої. Але їх краще використовувати тільки при великому заселенні ділянки шкідником. «Хімію» частіше використовують у великих саду, а в домашніх умовах обходяться без неї. Але якщо знадобитися, то можете скористатися Актарою, Каліпсо (препарат кишкової дії). Але потрібно встигнути провести обприскування до цвітіння. Ось це часто і стає проблемою, тому як ми помічаємо шкідника під час цвітіння, коли бризкати отрутою дерева не можна. Так само найбільша активність жука відмічається в денний час, коли сонце і жарко. Знову ж в цей час обробок не проводять. Деякі садівники рекомендують виставляти біля квітучих рослин ємності синього кольору з водою або розчином отрути (децис, актара, каліпсо). У такі пастки потрапляють шкідники. Але цей метод боротьби з оленкою волохатою вимагає перевірки. Хоча коли треба, всі методи хороші, аби був позитивний результат. Тому дивіться, спостерігайте, виявляйте вчасно шкідника. Це допоможе без запізнення почати з ним боротьбу. І рослини віддячать вам за турботу урожаєм. Більше читайте тут: [2]
