Відмінності між версіями «Посупити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Посупити, -плю, -пиш, '''''гл. ''1) Нахмурить. 2) = '''Похнюпити. '''''Голову посупив. ''Кв. [[Категор...) |
|||
(не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Посупити, -плю, -пиш, '''''гл. ''1) Нахмурить. 2) = '''Похнюпити. '''''Голову посупив. ''Кв. | '''Посупити, -плю, -пиш, '''''гл. ''1) Нахмурить. 2) = '''Похнюпити. '''''Голову посупив. ''Кв. | ||
[[Категорія:По]] | [[Категорія:По]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | [http://sum.in.ua/s/posupyty Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
+ | |||
+ | ПОСУПИТИ, плю, пиш; мн. посуплять; док., перех. | ||
+ | |||
+ | 1. Нахмурити, насупити. | ||
+ | |||
+ | 2. у сполуч. із сл. голова. Схилити, похнюпити. Хоч би півслова промовив [Василь]: голову посупив, руки поклав під стіл і ні до кого нічичирк (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 28). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ac52cffa78b2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:116642163 2018385kjYSU4Xy.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4389340552000250.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | </noinclude> | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2015 року]] |
Поточна версія на 11:00, 27 листопада 2015
Посупити, -плю, -пиш, гл. 1) Нахмурить. 2) = Похнюпити. Голову посупив. Кв.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)
ПОСУПИТИ, плю, пиш; мн. посуплять; док., перех.
1. Нахмурити, насупити.
2. у сполуч. із сл. голова. Схилити, похнюпити. Хоч би півслова промовив [Василь]: голову посупив, руки поклав під стіл і ні до кого нічичирк (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 28).