Відмінності між версіями «Лівша»
(→Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)) |
(→[ УКРЛІТ.ORG_Cловник ]) |
||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
ЛІВША́, і, чол. і жін. Той, хто лівою рукою володіє краще, ніж правою. — Ви помітили, в якій руці він тримав ножа? У лівій руці. Він, значить, лівша (Юрій Яновський, II, 1958, 130); — Вона лівша. У неї, видно, щось із правою рукою(Андрій Головко, I, 1957, 447). | ЛІВША́, і, чол. і жін. Той, хто лівою рукою володіє краще, ніж правою. — Ви помітили, в якій руці він тримав ножа? У лівій руці. Він, значить, лівша (Юрій Яновський, II, 1958, 130); — Вона лівша. У неї, видно, щось із правою рукою(Андрій Головко, I, 1957, 447). | ||
− | ===[ УКРЛІТ.ORG_Cловник ]=== | + | ===[УКРЛІТ.ORG_Cловник ]=== |
ЛІВША́, і́, ч. і ж. Той, хто лівою рукою володіє краще, ніж правою. — Ви помітили, в якій руці він тримав ножа? У лівій руці. Він, значить, лівша (Ю. Янов., II, 1958, 130); — Вона лівша. У неї, видно, щось із правою рукою (Головко, І, 1957, 447). | ЛІВША́, і́, ч. і ж. Той, хто лівою рукою володіє краще, ніж правою. — Ви помітили, в якій руці він тримав ножа? У лівій руці. Він, значить, лівша (Ю. Янов., II, 1958, 130); — Вона лівша. У неї, видно, щось із правою рукою (Головко, І, 1957, 447). | ||
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 508. | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 508. |
Версія за 23:02, 26 листопада 2015
Лівша, -ші, об. Лѣвша. Харьк. Вона лівша: усе лівою рукою робить, а їсть правою. Богодух. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛІВША́, і, чол. і жін. Той, хто лівою рукою володіє краще, ніж правою. — Ви помітили, в якій руці він тримав ножа? У лівій руці. Він, значить, лівша (Юрій Яновський, II, 1958, 130); — Вона лівша. У неї, видно, щось із правою рукою(Андрій Головко, I, 1957, 447).
[УКРЛІТ.ORG_Cловник ]
ЛІВША́, і́, ч. і ж. Той, хто лівою рукою володіє краще, ніж правою. — Ви помітили, в якій руці він тримав ножа? У лівій руці. Він, значить, лівша (Ю. Янов., II, 1958, 130); — Вона лівша. У неї, видно, щось із правою рукою (Головко, І, 1957, 447). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 508.
Ілюстрації
Цікаві факти
• ====Перша згадка про таке явище, як ліворукість зустрічається вже в Біблії. Біблійна особа, Егуд, із Книги Суддів був лівшею (Суд. 3:15). Там само згадується про те, що у плем'ї Веніаминовому на війну з Ізраїлем було зібрано 26 000 воїнів і крім них 700 чоловік лівшів і кожен з них «кидав каменем із пращі на волос, і не схибував» (Суд. 20:16). • В багатьох мовах світу слова: «ліво», «лівий» мають негативно забарвлене значення. Англійське слово sinister (зловіщий) походить від латинського sinister, -tra, -trum. Спершу воно мало значення «лівий, лівосторонній», а потім, у класичний латинський період, отримало значення «зло, злий» і «неуспішний, нещасливий». Сучасне італійське слово sinistra має два значення: «зловіщий» і «лівий». Іспанське siniestra теж має два значення, хоча його значення «лівий» використовується рідко — для цього зазвичай застосовується баскське слово izquierda[2] (на баскській — esker). На португальській мові найзвичайніше слово, що позначає людину-шульгу, canhoto, колись використовувалось для позначення диявола, а canhestro — слово, що означає «незграбний». В українській мові закріпились такі негативні вирази, як: «лівий товар», «ходити наліво». У древньому Китаї ліва сторона вважалась «поганою». Прикметник «лівий» 左 (цзо), означає «непідходящий» чи «такий, що не має згоди». В деяких частинах Китаю порівняно недавно лівшів насильно переучували писати правою і навіть фізично карали, бо дитина, що пише лівою була соромом для сім'ї. Норвезький вираз venstrehåndsarbeid (ліва робота) означає «щось, зроблене незадовільним способом», а одне з норвезьких слів, що позначає лівшів, keivhendt, походить від норвезьких слів, що значать «неправильну руку». Негативні конотації зустрічаються в більшості країн Сходу. Практично в усіх мусульманських країнах вважається образою і невихованістю подавати щось, або їсти з допомогою лівої руки. Хоча в цих країнах лівші мають деяку перевагу над правшами, а саме — арабське письмо пишеться справа наліво. • Не у всіх народів слово «лівий» позначає, щось негативне, у інків lluq'i — «льоке» (збереглось в мові кечуа) мало позитивне значення. У народів Анд вважається і досі, що лівші володіють особливими духовними якостями, в тому числі магією і цілительством, народитись шульгою означає бути щасливим. Третій Сапа Інка — Льоке Юпанкі — був лівшею, його ім'я в перекладі зкечуа «прославлений лівша». У Древній Греції вважалось, що лівші своєю унікальністю приносять щастя. Ескімоси вірять, що кожен лівша може чаклувати. Древні єгиптяни вважали хорошою прикметою зайти лівою ногою в дім. На рельєфах, що зображають Рамзеса II, фараон-лівша вбиває ворогів, тримаючи лук в правій руці і натягуючи тятиву лівою. Ацтеки робили операції на нирках лівою рукою, а на печінці — правою. Африканці племені меру вважають, що їх чаклун мусить приховувати свою ліву руку: ніхто не може бачити її, оскільки вона священна. •