Відмінності між версіями «Рунка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 2 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
Рунка, -ки, ж. Въ деревянной курительной трубкѣ: металлическій полый ци — линдрикъ, въ который вкладывается табакъ. Вас. 148. Ру́нка — різновид колючої зброї, що являє собою фактично спис із двома додатковими бічними наконечниками, меншими, ніж центральний; також іноді іменується бойовими вилами
+
Рунка, -ки, ж. Въ деревянной курительной трубкѣ: металлическій полый ци — линдрикъ, въ который вкладывается табакъ. Вас. 148.  
 +
[[Категорія:Ру]]
 +
 
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник] «Рунка»===
 
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник] «Рунка»===
Рядок 8: Рядок 10:
 
Ру́нка — різновид колючої зброї, що являє собою фактично спис із двома додатковими бічними наконечниками, меншими, ніж центральний; також іноді іменується бойовими вилами.
 
Ру́нка — різновид колючої зброї, що являє собою фактично спис із двома додатковими бічними наконечниками, меншими, ніж центральний; також іноді іменується бойовими вилами.
  
 
+
Ру́нка — різновид колючої зброї, що являє собою фактично спис із двома додатковими бічними наконечниками, меншими, ніж центральний; також іноді іменується бойовими вилами
  
 
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
 
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Рядок 30: Рядок 32:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:рунка |x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рунка.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:рунка1 |x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Fetch.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:рунка2 |x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ranseurs.jpg |x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:рунка3|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Drugie-vidy-drevkovogo-oruzhiya_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:рунка4 |x140px]]
+
  
 
|}
 
|}
 +
 
==Цікаві факти==
 
==Цікаві факти==
 
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B0]===
 
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B0]===

Поточна версія на 19:49, 26 листопада 2015

Рунка, -ки, ж. Въ деревянной курительной трубкѣ: металлическій полый ци — линдрикъ, въ который вкладывается табакъ. Вас. 148.

Сучасні словники

УКРЛІТ.ORG_Cловник «Рунка»

Рунка, ки, ж. Въ деревянной курительной трубкѣ: металлическій полый ци — линдрикъ, въ который вкладывается табакъ. Вас. 148. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 88.

===[1]===

Ру́нка — різновид колючої зброї, що являє собою фактично спис із двома додатковими бічними наконечниками, меншими, ніж центральний; також іноді іменується бойовими вилами.

Ру́нка — різновид колючої зброї, що являє собою фактично спис із двома додатковими бічними наконечниками, меншими, ніж центральний; також іноді іменується бойовими вилами

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

«Словники України on-line»

РУпедия Этимологический русскоязычный словарь

Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ

Іноземні словники

[2]

Толкование Рунка и протазан

       Рунка (нем. Wolfseisen, фр. roncie, ronsard, ranseur) отличается от обычного копья только тем, что у нее между втулкой и наконечником имеются два отростка в форме полумесяца. Она предстает только как оружие пехоты на изображениях XV века, но на деле оказывается значительно древнее. Рунка была распространена больше при испанском и итальянском дворах, через которые попала в Германию, но широкого применения так и не нашла. Определенные данные об этом оружии, применяемом в начале XVI века, содержатся в книге у Пьетро Монти.109) В качестве боевого оружия рунка сохранилась до второй половины XVI столетия, подчас в причудливых формах и нередко с далеко отстоящими по обе стороны заостренными отростками, с помощью которых намеревались затруднить прорыв фронта пехоты, вооруженной ими.
 Вероятно, в первой половине XVI века рунка стала оружием лейб-гвардии Карла V. В оружейном собрании императорского дворца в Вене, как и в королевском оружейном музее в Мадриде, хранятся полностью идентичные по форме рунки, которые, очевидно, принадлежали лейб-гвардии. Их клинки богато украшены и позолочены, древки обтянуты шелком. Они были устроены так, что отроги откидывались на шарнирах, а древко перегибалось в середине для удобства хранения .
 Протазан111) (нем. Partisane), собственно говоря, не что иное, как рунка с короткими отростками. Его можно встретить и до XVI века, когда он стал широко применяться в ландскнехтских войсках как командирское древкое оружие. Протазан оставался еще и в XVII веке популярным в Германии и Нидерландах, где стал постепенно оружием высших офицеров. В XVIII веке в немецких войсках полковник, подполковник, капитан, старший лейтенант и лейтенант носили маленький протазан — эспонтон (т.е. копье, лат.espietus, spedus, spentum; непосредственно от Spetum раннего Ренессанса). 
       Около 1770 года они повсюду были сняты с вооружения.112) 
       Ранние протазаны обладали также широким и длинным наконечником (рис. 394, 395), который позже уменьшился. Как оружие лейб-гвардии при некоторых немецких, особенно баварском и саксонском дворах, наконечники были богато декорированы гравировкой по металлу и позолотой (рис. 396). Использовались протазаны в Саксонии в гвардии курфюрста, а позднее в швейцарской гвардии вплоть до ее ликвидации в 1814 году, а также в польской шляхетской гвардии. Однако в войсках он был скорее не оружием, а знаком воинского звания, в соответствии с которым и украшался (рис. 397, 398). 
       В XVII веке протазаны, сделанные точно по образцу старейших саксонских, носили охранники храмов в некоторых восточно-индийских штатах. Такие экземпляры, приобретенные курфюрстом Августом Саксонским в 1771 году, богато украшены гравировкой по железу. Они хранятся в Королевском Историческом музее в Дрездене.

Ілюстрації

Рунка.jpg Fetch.jpg Ranseurs.jpg Drugie-vidy-drevkovogo-oruzhiya 4.jpg

Цікаві факти

[3]

Рунка

Була найбільш популярна в Італії та Іспанії. Широко представлена на зображеннях XV століття як зброя піхоти, проте, на думку В. Бехайма, вона значно древніша. На початку XVI століття набула популярності в лейб-гвардії, а з другої половини XVI століття стала використовуватися як парадна зброя. У збройових колекціях Відня і Мадрида зберігаються складні парадні рунки з позолоченими клинками й обтягнутими шовком держаками, а їхня конструкція дає змогу складати не тільки древко, а й бічні відростки клинка.

Бічні відростки в деяких випадках можуть являти собою заточені леза. Варіанти ж, у яких бічні відростки не є лезами, залежно від їхньої форми можуть вважаються різновидом бойових (або штурмових) вил, або спетумом, також відомим як Фріульський спис. Різниця між такими різновидами рунки, як спетум і бойові вила (або тризуб), полягає в тому, що в бойових вилах вістря бічних відростків дивляться вперед, в той час як у спетума вони дивляться трохи в сторони, або зовсім вигнуті назад, фактично являючи собою гаки.