Відмінності між версіями «Нотація»
(Створена сторінка: '''Нота́ція, -ції, '''''ж. ''Урокъ, который не забудется. ''Спасибі вам, дядьку, що повчили ''(''= по...) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показано 13 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Нота́ція, -ції, '''''ж. ''Урокъ, который не забудется. ''Спасибі вам, дядьку, що повчили ''(''= попобили). Ви мені добру нотацію дали. ''Осн. 1862. VIII. З нар. уст, 28. | '''Нота́ція, -ції, '''''ж. ''Урокъ, который не забудется. ''Спасибі вам, дядьку, що повчили ''(''= попобили). Ви мені добру нотацію дали. ''Осн. 1862. VIII. З нар. уст, 28. | ||
[[Категорія:Но]] | [[Категорія:Но]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | Вичи́тувати (ви́читати) нота́цію див. вичи́тувати. | ||
| + | |||
| + | НОТАЦІЯ 1, ї, жін. Настанова, повчання з засудженням чиєїсь поведінки, вчинків і т. ін. Озей здригається. В приятелевім тоні він чув докір і нотацію (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 286); Михайликові довелося вислухати довгу й нудну нотацію за задирикуватість та пиху (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 315). | ||
| + | Вичитувати (вичитати) нотацію див. вичитувати. | ||
| + | |||
| + | НОТАЦІЯ 2, ї, жін., спец. Система умовних письмових позначень, прийнята в якій-небудь галузі людської діяльності. Була створена [у Київській Русі] і оригінальна система записування музичних творів — так зване стовпове знамення, або крюкова нотація (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 536); Система умовних позначень полів на шахівниці, фігур, а також розташування і переміщення цих фігур називається шаховою нотацією (Порита книга шахіста, 1952, 47. | ||
| + | |||
| + | чита́ти (вичи́тувати) / прочита́ти (ви́читати) нота́ції (нота́цію, мора́ль) кому. Дорікаючи або лаючи когось, давати настанови, поради. Покликавши прикажчика, Густав Августович взяв його за лікоть і, відвівши в бік від Софії, став читати йому нотацію (О. Гончар); Ображена вихователька негайно поскаржилася директорові. Директор розгнівався і, коли Петро повернувся з купання, прочитав йому сувору нотацію (І. Багмут). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лик33.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 447. | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 448. | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 447 - 448. | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Поточна версія на 17:07, 26 листопада 2015
Нота́ція, -ції, ж. Урокъ, который не забудется. Спасибі вам, дядьку, що повчили (= попобили). Ви мені добру нотацію дали. Осн. 1862. VIII. З нар. уст, 28.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Вичи́тувати (ви́читати) нота́цію див. вичи́тувати.
НОТАЦІЯ 1, ї, жін. Настанова, повчання з засудженням чиєїсь поведінки, вчинків і т. ін. Озей здригається. В приятелевім тоні він чув докір і нотацію (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 286); Михайликові довелося вислухати довгу й нудну нотацію за задирикуватість та пиху (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 315). Вичитувати (вичитати) нотацію див. вичитувати.
НОТАЦІЯ 2, ї, жін., спец. Система умовних письмових позначень, прийнята в якій-небудь галузі людської діяльності. Була створена [у Київській Русі] і оригінальна система записування музичних творів — так зване стовпове знамення, або крюкова нотація (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 536); Система умовних позначень полів на шахівниці, фігур, а також розташування і переміщення цих фігур називається шаховою нотацією (Порита книга шахіста, 1952, 47.
чита́ти (вичи́тувати) / прочита́ти (ви́читати) нота́ції (нота́цію, мора́ль) кому. Дорікаючи або лаючи когось, давати настанови, поради. Покликавши прикажчика, Густав Августович взяв його за лікоть і, відвівши в бік від Софії, став читати йому нотацію (О. Гончар); Ображена вихователька негайно поскаржилася директорові. Директор розгнівався і, коли Петро повернувся з купання, прочитав йому сувору нотацію (І. Багмут).
Ілюстрації
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 447.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 448.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 447 - 448.
