Відмінності між версіями «Холодець»
(Створена сторінка: '''Холодець, -дцю, '''''м. ''1) Студень (кушанье). ''А дзус холодцю їсти. ''Ном. № 4744. 2) Окрошка, ботв...) |
|||
(не показано 4 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Холодець, -дцю, '''''м. ''1) Студень (кушанье). ''А дзус холодцю їсти. ''Ном. № 4744. 2) Окрошка, ботвинья (кушанье). 3) Раст. Спаржа, Asperagus temiifolius. | '''Холодець, -дцю, '''''м. ''1) Студень (кушанье). ''А дзус холодцю їсти. ''Ном. № 4744. 2) Окрошка, ботвинья (кушанье). 3) Раст. Спаржа, Asperagus temiifolius. | ||
[[Категорія:Хо]] | [[Категорія:Хо]] | ||
+ | |||
+ | '''[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]''' | ||
+ | |||
+ | '''ХОЛОДЕ́ЦЬ, дцю, чол.''' | ||
+ | |||
+ | ''1. Драглиста страва, яку одержують при охолодженні м'ясного або рибного відвару з подрібненими шматочками м'яса чи риби.'' [Виборний:] Випили по одній, по другій, по третій, холодцем та ковбасою закусили, та вишнівки з кварту укутали (Іван Котляревський, II, 1953, 10); Вчорашній обід був для мене незвичайним: сардини, балик, мариновані карасі, раковий холодець, мед (такий, що п'ють) (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 309); Холодець вищого сорту приготовляють з м'яса свинячих і яловичих голів, свинячих губ, вух та п'ятаків (Українські страви, 1957, 82); * Образно. — Страшно мені стало від таких слів, під грудьми холодець труситься (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 345); * У порівняннях. Шторми захлюпували їх піною й скаламученою водою, шторми викидали до їхніх ніг морську траву й розпливчастих, як холодець, морських медуз (Юрій Яновський, II, 1958, 47). | ||
+ | |||
+ | ''2. Те саме, що холодник1;'' | ||
+ | // розм. Кисіль. В садку під грушею на кабицях варилися пісні борщі з вушками, карасями, черешнянки, холодці з вишень, з малини і полуниць (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 73); Дуже смачною і простою у приготуванні стравою є холодець з ягід (полуниць або малини) (Українські страви, 1957, 277). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Холодець.jpg|x280px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Холодець_2.jpg|x280px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Холодець_3.jpg|x280px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2015 року]] |
Поточна версія на 15:36, 26 листопада 2015
Холодець, -дцю, м. 1) Студень (кушанье). А дзус холодцю їсти. Ном. № 4744. 2) Окрошка, ботвинья (кушанье). 3) Раст. Спаржа, Asperagus temiifolius.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ХОЛОДЕ́ЦЬ, дцю, чол.
1. Драглиста страва, яку одержують при охолодженні м'ясного або рибного відвару з подрібненими шматочками м'яса чи риби. [Виборний:] Випили по одній, по другій, по третій, холодцем та ковбасою закусили, та вишнівки з кварту укутали (Іван Котляревський, II, 1953, 10); Вчорашній обід був для мене незвичайним: сардини, балик, мариновані карасі, раковий холодець, мед (такий, що п'ють) (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 309); Холодець вищого сорту приготовляють з м'яса свинячих і яловичих голів, свинячих губ, вух та п'ятаків (Українські страви, 1957, 82); * Образно. — Страшно мені стало від таких слів, під грудьми холодець труситься (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 345); * У порівняннях. Шторми захлюпували їх піною й скаламученою водою, шторми викидали до їхніх ніг морську траву й розпливчастих, як холодець, морських медуз (Юрій Яновський, II, 1958, 47).
2. Те саме, що холодник1; // розм. Кисіль. В садку під грушею на кабицях варилися пісні борщі з вушками, карасями, черешнянки, холодці з вишень, з малини і полуниць (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 73); Дуже смачною і простою у приготуванні стравою є холодець з ягід (полуниць або малини) (Українські страви, 1957, 277).