Відмінності між версіями «Самота»

Поточна версія на 12:52, 26 листопада 2015

Самота, -ти, ж. Уединеніе, одиночество. К. ЧР. 426. Рудч. Чп. 253. На самоті. Наединѣ. Кобза на самоті, схилившись на стіл, облився гіркими сльозами. Стор. М. Пр. 59. Самото́ю. Въ одиночку, одиноко. К. ДС. 14. Злапали Швачку та й самотою, та до Львова віддали. Гол. І. 17.

Що таке самотність

САМОТА́, и, жін.

1. Стан за значенням самітний, самотній; самотність. Всі радили Мотрі йти до Семена.. Мотря згоджувалась, але не виказувала цього ясно, хоч їй самій хотілось позбутися самоти (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 44); Я любила самоту, мамо. В ній працювалося і роздумувалося так свобідно й легко (Ольга Кобилянська, II, 1956, 322); Сирота, одинак, він звик змалечку до самоти (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 29); // Гостре відчуття відокремленості, ізольованості від кого-, чого-небудь. Самота, як біль зубів, почина ссать йому серце (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 330); Самота серед людей та великого світа гірша тисячу разів, ніж у пустині... (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 255); Кожен раз, коли я хоч на момент розлучався з Михайлом, я відчував якусь порожнечу й безнадійну самоту... (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 126).

2. у знач. присл. самотою. Без нікого; наодинці. Він гірко й страшно ридав самотою, рукою тамуючи ридання, щоб не прокинулись поснулі домочадці (Олександр Довженко, I, 1958, 445); // Без сім'ї, рідних, близьких, друзів; сам. Костик трохи не з того часу, як став лазити, покинутий без призору батька-матері, ріс собі самотою (Панас Мирний, III, 1954, 372); Батько її вмер, а їй доходила ось-ось тридцятка. Стара мати налякалася, що дочка по її смерті лишиться самотою (Лесь Мартович, Тв., 1954, 333); Коли вам доводилося до війни бувати в невеличких нуших містах, ви, певно, помічали там тихих чепурних бабусь,. з отих, що самотою доживають свого віку в маленьких будиночках (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 194); // Окремо від інших; осібно. Другі до дітей, до гурту, а він знай самотою. Забереться було у бур'яни, нарве квіток.. та й грається ними нишком (Панас Мирний, I, 1949, 147); — Що ж, — сказав він, — дурна звірюка той медвідь, самотою держиться (Іван Франко, VI, 1951, 15), На (в) самоті: а) те саме, що самотою. Лишаючись цілими днями на самоті, Остап пробував свої тремтячі ноги.. і нудився, і сумував, що не почував у собі ще сили (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 374); Схилив я голову і йду поволі Дрімучим лісом в самоті (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 406); Я ще раз потиснув йому руку й лишився на самоті (Юрій Яновський, II, 1958, 9); В самоті минало все поетове життя. Він мріяв про власну сім'ю (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 127); Я пам'ятаю вас, Галино, як і поезії свої. Як страшно жить у самоті такій, як ви, сумній дитині!.. (Володимир Сосюра, І, 1957, 408); б) (тільки на самоті, з ким—чим) без свідків; віч-на-віч. — Кіндратовичу, соколику,.. дозволь мені з Левком на самоті переговорити... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 262); Тарас Григорович лишився на самоті з хлопчиком (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 305); [Пашка:] Ти не зоставайся сама собі на самоті з такими думками; більше в гурті бувай! (Михайло Старицький, Драм. тв., 1941, 33).

На (в) самоті́: а) те саме, що самото́ю. Лишаючись цілими днями на самоті, Остап пробував свої тремтячі ноги.. і нудився, і сумував, що не почував у собі ще сили (Коцюб., І, 1955, 374); Схилив я голову і йду поволі Дрімучим лісом в самоті (Олесь, Вибр., 1958, 406); Я ще раз потиснув йому руку й лишився на самоті (Ю.Янов., II, 1958, 9); В самоті минало все поетове життя. Він мріяв про власну сім’ю (Ільч., Серце жде, 1939, 127); Я пам’ятаю вас, Галино, як і поезії свої. Як страшно жить у самоті такій, як ви, сумній дитині!.. (Сос., І, 1957, 408); б) (тільки на самоті́, з ким — чим) без свідків; віч-на-віч. — Кіндратовичу, соколику,.. дозволь мені з Левком на самоті переговорити… (Кв.-Осн., II, 1956, 262); Тарас Григорович лишився на самоті з хлопчиком (Тулуб, В степу.., 1964, 305); [Пашка:] Ти не зоставайся сама собі на самоті з такими думками; більше в гурті бувай! (Стар., Драм. тв., 1941, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 47.

Самота, ти, ж. Уединеніе, одиночество. К. ЧР. 426. Рудч. Чп. 253. На самоті. Наединѣ. Кобза на самоті, схилившись на стіл, облився гіркими сльозами. Стор. МПр. 59. Самото́ю. Въ одиночку, одиноко. К. ДС. 14. Злапали Швачку та й самотою, та до Львова віддали. Гол. І. 17.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 101.

Навчіться перебувати на самоті

Фізична самота, зовнішнє мовчання і справжні реколекції морально необхідні для будь-кого, хто хоче провадити контемплятивне життя. Подібно до всього іншого із сотворених речей це дещо більше, ніж засоби осягнення мети. Якщо ми не розуміємо мети, то неправильно використовуємо засоби. Ми не йдемо в пустелю уникати людей, а вчитися знайти їх. Ми не залишаємо їх, щоб більше не мати з ними нічого спільного, а для того, щоб навчитися робити їм добро. Але це тільки вторинна мета. Єдина мета, яка охоплює всі інші, - це любов до Бога... Як можуть люди діяти і говорити так, наче самота не важлива для внутрішнього життя? Тільки той, хто ніколи не переживав справжню самоту, може заявляти, що вона не має ніякого значення і що тільки самота серця справді важлива! Одна самота повинна приводити до иншої! Проте найсправжніша самота - це не щось зовнішнє, це не відсутність людей або звуку навколо вас. Це - безодня, що відкривається в центрі власної душі. І ця безодня внутрішньої самоти - голод, який ніколи не насититься чимось сущим. Єдиний шлях знайти самоту - голод, спрага, жаль, убогість і бажання. Людина, що знайшла самоту, порожня, ніби її спустошила смерть. Вона перейшла всі горизонти. Вже не залишилося жодних напрямів, у яких вона може подорожувати. Це країна, чий центр є усюди і чиєї периферії немає ніде. Ви не знайдете її подорожуючи, а навпаки - стоячи на місці. І саме в такій самоті починаються найглибші дії. Саме тут ви виявляєте дію без руху, працю, що є відпочинком, бачення в пітьмі і, понад усе бажання, повноту, межі якої простягуються до безконечности. Хоча в дійсності ця самота наявна усюди. Є механізм для її пошуку, що пов'язаний з фактичним простором, географією, фізичною ізоляцією і містами людей. Має бути принаймні якась кімната чи инше місце, або хоча б куточок, де ніхто вас не знайде і не турбуватиме. Ви маєте бути здатні відмежуватися від світу і звільнитися від усього, що зв'язує вас зором, звуком, думкою у присутности інших людей. "Ти ж, коли молишся, увійди у свою кімнату, зачини за собою двері і молись Отцеві твоєму, що перебуває в тайні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі..." (Мт. 6,6). Як тільки ви знайшли таке місце, втішайтеся ним і не турбуйтеся, якщо важлива причина змушує вас його залишити. Любіть його і повертайтеся до нього, як тільки можете, і не дуже поспішаєте змінити його іншим. Міські церкви - це іноді тихі та мирні місця самоти і мовчання, де людина може знайти притулок від нестерпного зухвальства ділового світу. Іноді хтось може почуватися більш наодинці в церкві, ніж у кімнаті у власному будинку. Удома завжди можуть потурбувати і заважати (і не варто ображатися на це, бо любов вимагає прийняти це). Але в цих тихих церквах можна залишитися невідомим, там ніхто не потривожить, хіба що такі, як ви, незнайомці. Іноді через несмак і занедбаність деякі церкви стають самотою, хоча вони не мають бути простими. Навіть якщо вони такі, це не є важливо. Нехай там завжди буде тихо, затишно, щоб у храмах люди могли знайти притулок. Щоб вони були місцем, де можна стати навколішки у тиші, в помешканні Бога, сповненому Його тихою присутністю. Навіть коли людина не вміє молитися, вона може заспокоїтися і дихати з легкістю. Нехай десь буде місце, в якому ви можете дихати природно, спокійно, і щоб не доводилося переводити дух; місце, де ваш розум може бути вільний, де ви можете забути про свої турботи, поринути в мовчанку і поклонитися Отцеві в таємниці. Не існує контемпляції, якщо немає таємниці. Самота, яка важлива для того, хто контемплює, є насамперед внутрішньою і духовною. Можна жити в глибокій і мирній внутрішній самоті навіть у світі і його суєті. Однак цією істиною иноді зловживають. Є люди, посвячені Богові, чиє життя сповнене невгамовности, хто не має реального бажання бути на самоті. Вони визнають, що зовнішня самота є чимось добрим, але наполягають, що значно краще зберігати внутрішню самоту, живучи серед инших людей. Їхнє життя поглинають дії і придушують прив'язаності до сущого. Внутрішня самота для них неможлива. Вони її бояться. Вони роблять все, що можуть, щоб уникнути її. Ще гірше, що вони намагаються втягнути инших в дії, такі самі безглузді і так само поглинаючі, як і їхні. Вони - великі покровителі даремної роботи. Вони люблять організовувати зустрічі, банкети, конференції і лекції. Вони друкують обіжники, пишуть листи, говорять годинами по телефону для того, щоб могти зібрати сотню людей у великій кімнаті, де вони створять багато галасу і реготатимуть один з одного і плескатимуть у долоні і поплетуться додому з певністю, що вони зробили велику справу, поширюючи Царство Боже.

Чисте серце

Ви ніколи не знайдете внутрішню самоту, аж доки не докладете якихось свідомих зусиль, щоб звільнитися від 6ажань, турбот, прив'язаностей. Зробіть все, що можете, щоб уникнути шуму і людських справ. Уникайте, наскільки це можливо, місць, де вони збираються, щоб обдурити і образити один одного, щоб використати, насміхатися один над одним або щоб демонструвати фальшиві жести дружби. Будьте раді, якщо можете уникати їхньої присутности. Не переймайтеся їхніми неземними піснями. Не читайте їхньої реклами. Контемплятивне життя, звичайно, не вимагає самовдоволеного презирства звичок і розваг звичайних людей. Проте жодна людина, що шукає звільнення і світла на самоті, духовної свободи, не може пасивно піддаватися всім закликам суспільства продавців, рекламодавців і споживачів. Без сумніву, життя не можна прожити в людському вимірі без певних розумних задоволень. Однак стверджувати, що всі задоволення, які нам пропонують як необхідність, є тепер "розумні" - це цілком инше. Природне задоволення - це одне. Неприродне задоволення, викликане настирливістю продавця, - це цілком инше. Потрібно прийняти як найелементарнішу людську і моральну істину те, що жодна людина не може жити повністю розумно і скромно, аж поки не буде спроможною сказати "ні" своїм природним тілесним бажання, коли виникне потреба. Жодна людина, що просто їсть і п'є, як тільки відчує голод і спрагу, яка курить, як тільки відчуває бажання запалити цигарку, задовольняє свою цікавість і чуттєвість кожного разу, коли її стимулюють, не може вважати себе вільною особою. Вона відмовилася від своєї духовної свободи і стала слугою тілесного імпульсу. Її розум і її воля не належать їй. Вони під владою її бажань. І через її бажання розум і воля під контролем тих, хто задовільняє це бажання. Хтось може купити одну марку віскі замість иншої, обманюючи себе, що робить вибір. Ця людина - служитель тиранічного ритуалу. Вона має шанобливо купити пляшку, принести її додому, розкоркувати, налити друзям, дивитися телевізор, "почуватися комфортно", говорити про всілякі дурниці, розсердитися, покричати, побитися і піти спати з відчуттям огиди до себе й світу. Це стає своєрідним релігійним насильством, без якого така особа не може переконати себе, що вона справді жива і "реалізує себе як особистість." Вона не "грішить", а просто робить із себе дурня, обманюючи себе, що вона є реальною, коли її нестримні бажання применшили її і звели лише до тіні справжньої особи. Життя контемпляції неможливе без аскетичної самодисципліни. Потрібно навчитися обходитися без розкошей, що стають звичкою і водночас так легко оволодівають людиною у наш час. Не маємо на увазі, що для того, аби бути контемплятивним, треба відмовитися від куріння або алкоголю, але ж, звичайно, треба бути здатним використовувати ці речі без виникнення безконтрольної потреби в них. Поза сумнівом, що відмова від куріння і вживання алкоголю - очевидний приклад самовідмови, без якого молитовне життя було б ілюзією. Я не можу говорити про телебачення, оскільки ніколи його не дивився. Все, що я знаю, що серед людей, чию думку я поважаю, наявне досить поширене переконання, що комерційне телебачення здеградувало, стало лицемірним, надмірно атракційним і абсурдним. Може здаватися, що телебачення може стати своєрідним штучним замінником контемпляції. Цілком инертне підпорядкування вульгарним зображенням, сходження до пасивности замість піднесення до найвищого рівня активної пасивности розуміння й любови. З цієї причини кожен, хто сприймає внутрішнє життя серйозно, повинен використовувати телебачення з крайньою обережністю і проникливістю, диференційованим підходом. Зберігайте свої очі в чистоті, вуха - в тиші, а ваш розум - в ясності. Вдихайте повітря Боже. Працюйте, якщо ви можете, під Його небом. Якщо вам доводиться жити в місті і працювати серед машин, їхати в метрі, обідати в місцях, де радіо вас заглушує фальшивими новинами і їжа шкодить вашому здоров'ю, думки тих, що вас оточують, отруюють ваше серце нудьгою, не дратуйтеся, а прийміть це як любов Бога і як зерна самоти, що засіялися у вашій душі. Якщо вас лякають ці речі, ви прагнутимете зцілюючої тиші реколекцій. Водночас майте співчуття до людей, які забули про поняття самоти. Ви знаєте, що вона існує, що вона - джерело миру і радости. Ви можете покладати надії на таку радість. Вони вже навіть не сподіваються на це. Якщо ви шукаєте втечі заради самої втечі і біжите далеко від світу тільки тому, що світ - неприємний, ви не знайдете миру і не знайдете самоти. Якщо ви шукаєте її тому, що віддаєте перевагу перебуванню наодинці, то ніколи не втечете від світу і його егоїзму. У вас ніколи не буде внутрішньої свободи, яка допоможе перебувати на самоті по-справжньому. Одним із життєво важливих аспектів самоти є її внутрішня залежність від невинности. Чеснота цнотливости -це не цілковита відмова від життя у вимірі нашої статевости, а правильне його використання. Відповідно до найбільших релігійних традицій світу це означає обмеження щодо статевого життя до шлюбу і в межах подружжя до певних моральних норм. Ніде більше самозречення не є таким важливим, як щодо статі. З усіх природних бажань статевим потягом найважче управляти, щораз більше його недисципліноване задоволення засліплює людський дух перед будь-яким внутрішнім світлом. Статеві стосунки у жодному випадку не можна розглядати як зло. Це природне добро, яке Бог сотворив і хотів щоб воно існувало, це входження в тайну любови і милосердя Божого до людей. Хоча статевий вимір особи не може бути злом у собі, надмірна прив'язаність до сексуального задоволення, особливо поза шлюбом, є одним з найчастіших і найжалюгідніших слабкостей людей. Більшість людей сьогодні вважають, що статевий потяг не можна повністю контролювати і що для нормального людського існування неможливо цілком утриматися від його задоволення. На їхню думку, треба підкоритися неминучому і перестати цим перейматися. Варто погодитися, що відчуття патологічної провини щодо статевого життя і поняття статевости як такої аж ніяк не допоможе людям опанувати цю пристрасть. Проте самоконтроль є не тільки бажаний, але й цілком можливий. І це суттєво для життя у контемпляції. Опанування потягу вимагає значного зусилля, пильності, терпіння, покори і віри в Боже милосердя. Але вже сама боротьба за цнотливість навчає нас покладатися на духовну силу, вищу, ніж наша власна природа, і це обов'язкова підготовка до внутрішньої молитви. До того ж цнотливість неможлива без аскетичної самопожертви також в инших сферах. Вона вимагає посту, помірного і впорядкованого життя в скромності, стриманості перед цікавістю, приборкання своєї агресивности й багатьох инших чеснот. Досконала цнотливість утверджує людину в стані духовної самоти, миру, спокою, ясности, ніжности і радости, в яких вона налаштована до роздумів і контемплятивної молитви.

Самотність турбує досить велику частину населення, і як не дивно, міського. Перебування в суспільстві, в оточенні людей не означає відсутність самотності. Навіть маючи певне коло спілкування, людина може почуватися самотньою. Спробуємо зрозуміти, що таке самотність, і як від неї позбавитися.

Що таке самотність. Види самотності

Людина може бути самотньою не маючи друзів, може відчувати самотність не маючи спорідненої душі, з якою можна розділити свої інтереси, захоплення, заняття. Людина може відчувати себе самотньою, якщо її ніхто не розуміє, немає нікого, хто б перейнявся проблемою, зрозумів переживання, мрії і почуття. Є також духовна самотність.

Душевна самотність

Людина влаштована так, що вона потребує спілкування, присутності іншої людини. Люди, волею випадку або трагедій, що стали ізолюваними від людей, і впродовж тривалого часу не мали простого спілкування з людьми сходять з розуму. Навіть у суспільстві, люди, які не мають спілкування, закриті і нетовариські, сходять з розуму або мають розумові, або психічні розлади. Тому будьте доброзичливі і товариські, не відкидайте тих, хто хоче зав’язати з вами розмову, самі будьте відкриті і привітні.

Крім того, що людина знаходиться в суспільстві, вона має потребу в друзях, з якими може провести вільний час, поговорити, поділитися своїми переживаннями, проблемами, знайти порозуміння, мати спільні інтереси. Є певна різниця між приятелями та друзями, щирим другом.

Приятелів може бути багато, це ті, з ким можна провести час, приємно поговорити, розважитись. Це теж дуже важливо – адже ви не станете відпочивати та розважатися, проводити час з людьми, яких ви не знаєте або не довіряєте. Зазвичай приятелі заводяться з нашого кола спілкування – спочатку в школі, потім робота чи служба, двір, в якому живемо, компанії, в яких працюємо.

Друг це щось більше. Це та людина, якій ви зможете довірити свої таємниці, потаємні мрії, знайти підтримку і розуміння. Люди часто зазнають самотність на грунті того, що не знаходять споріднену душу, того, хто міг би зрозуміти внутрішній світ, переживання, хто був би здатний поспівчувати йому. Це вже дещо складніше. Такі люди зазвичай знаходяться серед вашого оточення, ті, з якими ви найчастіше спілкуєтеся. Хоча це може бути і випадковий знайомий, або людина, з якою вас познайомили, і вона не є вашим приятелем, і ви її вперше бачите. У будь-якому випадку, ви відчуєте, що це людина, яка вас зрозуміє. Просто будьте відкритими, товариськими, будьте самими собою. Не намагайтеся створити з себе когось або якийсь образ. Це буде тільки смішно виглядати.

Звичайно, неможливо побудувати глибокі відносини не відкриваючись, не розкриваючи свою душу. Багато хто вже мають негативний досвід і душевні рани, і не хочуть відкриватися. Відторгнутість, почуття знехтуваності, зради, образи руйнують основу будь-яких відносин – довіру. І виникає страх перед новими відносинами як такими, тому що вони асоціюються з душевним болем, і люди підсвідомо уникають їх, хоча страждають від самотності. Інколи відчуття знедоленої людини породжує всілякі комплекси, занижену самооцінку. Але необхідно побороти в собі цей страх і ризикнути знову.

Буває таке, що на певному етапі не буде щирих друзів, не тому, що ви поганий, а тому, що так просто буває. Використовуйте цей період для того, щоб стати самостійнішими, розібратися в собі, стати більш твердим і навчитися самостійно приймати рішення і брати відповідальність за свої вчинки. Цей час може бути часом вдосконалення. З усього можна отримати користь, але все залежить від того, як ставитися до ситуацій, що виникають в нашому житті. Наберіться сил і терпіння – адже все змінюється. Спілкуйтеся, не замикайтеся в собі, будьте відкриті і щирі, і прийде та людина, яка позбавить вас самотності в розумінні й прийнятті.

Професійна самотність

Є також самотність у професійному плані, коли ви захоплені чимось, чи то роботою, музикою, або чимось іншим. Будь-кому, хто захоплений своєю справою і розвивається в цьому захочеться спілкуватися з такими ж захопленим людьми, ділитися враженнями, досвідом, знайти відповіді на питання, які виникають. Звичайно, самотність у професійній діяльності не настільки є руйнівною, але створює великий дискомфорт у житті. Особливо це відчувають творчі люди. Їм це просто необхідно. Недостача такого спілкування може призвести до творчого занепаду, згасання, застою і розчарування. Для багатьох це мета всього життя, а в подібному спілкуванні можна знайти рішення деяких проблем, знайти вихід із глухого кута, знайти підтримку, розуміння, повчання, наснагу, конструктивну критику. Однак, слід стежити, з ким ви маєте спілкування по вашій спеціальності чи творчості – просто є деякі люди, які не терплять тих, хто є обдарованіший, досягає більших успіхів.

Однодумців можна знайти в певних організаціях, клубах, об’єднаннях і т.п. Головне в цьому – будьте прості і відкриті, і не показуйте із себе всезнаючого (такі люди дратують і відштовхують від себе, навіть якщо вони і є дійсно талановитими фахівцями). Не принижуйте тих, хто знає менше за вас, а навпаки, допоможіть їм, і тоді вас будуть цінувати і поважати.

Духовна самотність

Є також самотність духовна. За великим рахунком людина сама по собі самотня, якщо заглянути в глибини людських почуттів і єства. Всі перераховані вище види самотності зачіпають нашу душевну сферу. Але в людини є ще й дух, який може знайти спілкування, зв’язок тільки в духовній сфері. Це як дизельний двигун – він не може працювати на бензині, так як працює на солярці. Духовну самотність ілюструє той факт, що на сьогоднішній день є стільки прихильників різних віросповідань. Люди відчувають певну порожнечу всередині себе, намагаються її заповнити і знайти те, що може вгамувати духовний голод в спробах увійти в духовний світ і знайти якесь “просвітлення”, вище розуміння і відкриття істини і пізнання себе.

Відчуваючи духовну самотність, внутрішню незадоволеність і порожнечу, і не розуміючи причини такого стану люди впадають в депресії, намагаються знайти розраду і радість в алкоголі, наркотиках, сходять з розуму, страждають нервовими і душевними розладами. Людина створена Богом, і навіть невіруючі люди підтверджують той факт, що “хтось є понад усе”, як вони самі кажуть у відвертих розмовах. Так от, якщо є Бог, який у духовному світі, то він хоче мати спілкування зі своїм творінням. Саме дял цього Він нас і створив. А якщо говорити простіше, то спілкування з Богом може позбавити духовної самотності і подарувати невимовну радість і повноту. Творець – це той, хто ніколи не залишить, не зрадить, не осудить. Йому можна довірити найпотаємніше, те чого не довіриш людям, він може зрозуміти й втішити. Він завжди з тобою, в будь-яких ситуаціях, завжди на твоєму боці, навіть коли робиш неправильні речі, він бажає тільки того, щоб ти виправився, і завжди підкаже як і що робити. Він може дати те, що нездатна дади жодна людина.

Як позбутися самотності

Підводячи підсумки, можна порадити наступне:

Хто хоче мати друзів, той сам повинен бути доброзичливим. Простота, відкритість, повага і розуміння інших, тактовність і готовність прийти на допомогу є основними інструментами у пошуку друзів і налагодженні відносин у всіх сферах життя. Спілкуйтеся з людьми, шукайте тих, хто буде для вас спорідненою душею і зрозуміє вас, вашу душу.

Не будьте тільки споживачем відносин, будь-які відносини, а тим більше дружба передбачають обмін, взаємність. Якщо хтось не збирається будувати відносини, то вони приречені.

Не ставте занадто високих вимог до людей. вони всього лише люди зі своїми недоліками і достоїнствами. А ставлячи їм завищені вимоги і чекаючи від них того, чого вони дати не можуть ви впадете в розчарування і будете їх звинувачувати в нерозумінні і прикрощах. Також якщо ви намагаєтеся отримати від людей виконання своїх забаганок і примх ви точно приречені на самотність. Не намагайтеся домінувати і потурати людьми – вони це відчувають і втечуть від вас. Не завантажуйте їх тільки своїми проблемами та інтересами, більше намагайтеся зрозуміти їх і дати їм пораду чи просте співчуття і розуміння.

Ніколи не принижуйте інших (особливо при людях) і не висміюйте – це не робить вам честі, а якщо ви бачите, що людина потребує виправлення, поговоріть спокійно про це сам на сам з нею. Послухає – добре, ні – це вже її справа.

Уникайте поганих компаній або тих суспільств, де вас не сприймають – знайдіть більш пристойне суспільство. І не засуджуйте їх – вони просто інші. Ви унікальна особистість, і є ті, хто вас оцінить і зрозуміють, просто треба шукати і спілкуватися.

Якщо ви в якийсь момент відчуваєте самотність (якщо це звичайно не патологія), не турбуйтеся, просто таке буває – несприятливі обставини, або просто в поруч немає потрібних людей або вам треба поміняти коло спілкування.

Іноді люди самі себе прирікають на самотність, вважаючи себе негарними, недостойними, соромляться(незрозуміло чого), відчувають комплекси. Особливо це проявляється в підлітковому та юнацькому віці, коли відбувається становлення особистості та утвердження в суспільстві. Пам’ятайте – Ви – унікальна особистість, і іншого як ви немає. Вам потрібно бути самими собою (у найкращій версії), зрозуміти, що ви нічим не гірше за інших, і наявність гроші і положення в суспільстві при цьому не грають ніякої ролі. Ви – ЛЮДИНА, і гідні кращого. І є ті люди, які сприймуть вас і зрозуміють. А інакше бути не може.

Буває так, що перебуваючи в якомусь колі спілкування, компанії, і маючи хороші відносини з людьми в цьому суспільстві, ви однак не можете знайти друзів серед них, глибоко дружити, жити одним життям з ними. Це не тому, що вони погані або не хочуть з вами дружити, а просто це люди іншого складу, іншого менталітету.

Ще один момент – це вчитися поводитися з людьми. Це і вміння правильно говорити, викладати свої думки, елементарна ввічливість і тактовність, це і манера вести себе, триматися на людях, це і стиль одягу, бо зустрічають, як відомо, по одягу. Ці прості моменти можуть серйозно вплинути на прийняття вас в суспільстві, відносини з іншими та й на вас самих.

Але найголовніше, це не здаватися і прагнути до спілкування, до того, щоб знайти тих, хто буде підтримкою, віддушиною, та й просто тим, з ким приємно буде навіть перебувати. Адже іноді навіть проста присутність людини може позбавити самотності. Людина може звикнути до самотності, і навіть знаходити цьому виправдання, але всередині так ненавидіти цей стан і страждати від нього! Тому не впадайте у відчай, візьміть відповідальність за своє життя і не дозвольте розчаруванню та зневірі позбавити вас всієї краси і принад відносин і спілкування! Чи завжди самотність шкідлива?

Ми вважаємо самотність чимось негативним – щось на зразок покарання. Насправді усамітнення – це не тюремна зона, а зона спокою та побачення з самим собою. Самота корисна для здоров’я. Не так давно психологи прийшли до висновку, що потреба побути на самоті є такою ж природною для людини, як і потреба в спілкуванні. Ця риса притаманна всім людям – навіть тим, хто свідомо не фіксує в собі такої потреби, оскільки вона закладена генетично і виявляється несвідомо. Але варто враховувати, що «доза» усамітнення у кожного своя: від декількох хвилин до декількох годин.

Присутність інших людей поруч з нами – якими б улюбленими, близькими і цікавими вони не були – заважає нам, буквально збиває з ритму наш організм. Природний ритм кожної людини складається з ритмів життя окремих органів, з гормональних сплесків і «провалів», що впливають на наш настрій, сон і самопочуття. Чужий організм поруч вибиває нас з колії. Люди частіше за все не усвідомлюють цього, але більшість інтуїтивно чинять опір такому втручанню в їх «внутрішні» справи.

Чим менше в людини можливості побути в тиші, спокої і самотності, тим більше зростає тяга до самоти. У США і зовсім самотність проголошується свого роду філософією і способом життя, тому там так багато самотніх жінок і чоловіків. До Самотність як до життєвої позиції можна ставитися по-різному, але лікарі, психологи і езотерики єдині в одному – кожній людині необхідно щодня проводити якийсь час наодинці з самим собою. Відсутність такої можливості може призвести до серйозних психічних порушень і навіть до фізичного нездужання. Але варто враховувати, що «доза» усамітнення у кожного своя: від декількох хвилин до декількох годин.

Далеко не кожній людині комфортно наодинці з самим собою. Генетичні причини, виховання, соціальні умови змушують деяких людей ставитися до самотності зі страхом і відразою. Як тільки вхідні двері з гуркотом зачиняються, у таких людей виникає паніка, вони насамперед кидаються до телефону. Чому таким людям дуже страшно залишатися на самоті й тиші? Психологи стверджують, що тут спрацьовує захисний механізм – людина підсвідомо уникає виявлення проблем. Суть в тому, що розкривши (нехай навіть самому собі) проблему, вже неможливо залишити все як є – її потрібно вирішувати. Виходить, що людина уникає самотності, бо відчуває, що після цього періоду наодинці з собою його життя може ускладнитися.

Якщо ви відчуваєте, що боїтеся залишатися сам на сам з самим собою, зі своїм внутрішнім світом, – потрібно перебороти себе. Нерозв’язних проблем не існує, а недозволені руйнують ваше життя і здоров’я. Так що наберіться сміливості і призначте побачення … собі!

Статуси про самотність

Самотність – це коли мобільний телефон використовуєш тільки як будильник.

Самотність – це коли точно знаєш хто насвинячив на кухні.

Самотність – це коли радієш навіть спаму.

Самотність – це коли вам на мобільний дзвонять тільки помилково.

Самотність – це когда 200 номерів у мобільному і з десяток паперових записників, а подзвонити нікому.

Самотність – це коли ти завжди знаєш де лежать твої речі.

Самотність – це коли дістаєш тільки самого себе.

Самотність – це коли немає не тільки виходу але і входу.

Самотність – це коли хочеться зіпсувати настрій, а нема кому.

Самотність – це коли немає звички замикатися в туалеті.

Самотність – це коли ти часто залишаєшся сам на сам з пельменями.

Самотність – це коли в 4-х кутах шукаєш п’ятий.

Самотність – це коли тобі нема кому сказати що ти самотній.

Самотність – це коли чутно як цокає годинник.

Самотність – це коли чекаєш що хтось подзвонить, а дзвонить тільки будильник.

Самотність – це коли забуваєш звук власного імені тому, що його ніхто не вимовляє.

Самотність – це коли відповідь на питання “чому” вже не важлива.

Самотність – це коли ті, кого ти любиш щасливі без тебе.

Самотність – це коли ти і є і тебе начебто немає.

Самотність – це коли ти чхаєш і сам собі кажеш будь здоров.

Самотність – це коли ти крадеш шматочки чужого життя щоб наповнити своє.

Вислови про самотність

Краще бути одному, ніж разом з ким попало. (Омар Хайям)

Істинна самотність – це присутність людини, яка тебе не розуміє. (Елберт Г. Хаббард)

Закохані погано переносять самотність. Не закохані – ще гірше. (Лех Конопіньскій)

Дурний шукає, як подолати самотність, мудрий – знаходить, як насолодитися нею … (Михайло Мамчич)

Бути дорослим – значить бути самотнім. (Жан Ростан)

“Самотність” – це коли тобі незатишно бути із самим собою. (Діна Дін)

Кожна людина може цілком бути сама собою тільки поки вана самотня. (Артур Шопенгауер)

Якщо боїтеся самотності, то не одружуєтеся. (Антон Павлович Чехов)

Якщо стало самотньо, згадай покинутих тобою людей. Можливо комусь з них набрид вже спокій. (Олена Єрмолова)

На самоті людина часто відчуває себе менш самотньою. (Джордж Гордон Байрон)

Ілюстрації

Відео

Використана література

1. [http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник

(1970—1980) ]

2. [http://slovopedia.org.ua "Словопедія"

3. УКРЛІТ.ORG_Cловник

4. Культурологічний словник

5.[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]

6. ЯНДЕКС словари

7. http://how-to-do.org/scho-take-samotnist/ |}