Відмінності між версіями «Чавити»
(Створена сторінка: '''Чавити, -влю, -виш, '''''гл. ''Давить, мять. Категорія:Ча) |
(→Медіа) |
||
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Чавити, -влю, -виш, '''''гл. ''Давить, мять. | '''Чавити, -влю, -виш, '''''гл. ''Давить, мять. | ||
[[Категорія:Ча]] | [[Категорія:Ча]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ЧАВИТИ, влю, виш; мн. чавлять; недок., перех. | ||
| + | 1. Наступати на щось, придушувати ногами, топтати що-небудь. Гнат Голод ішов похмурий і байдуже чавив широкими підошвами прикраси весни (Петро Панч, В дорозі, 1959, 45); Кінь скаче на луки, чавить копитами траву, аж бризкає з неї сік (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 69); Чавлячи старими черевиками рідку грязюку, вона трудно пішла в напрямі лісу (Володимир Бабляк, Вишн. сад, 1960, 380). | ||
| + | 2. кого, що. Давити, роздавлювати, знищуючи. Він у кімнаті оселився, Де староживець [старожитець] тих країв Весь вік з ключаркою сварився, Дививсь у вікна й мух чавив (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 44); Андрійко опустив голову. — Я сам просився. Тепер я чавитиму проклятих гітлерівців найбільшими танками (Петро Панч, II, 1956, 494); На вії Григорія набігають дві сльозини, він чавить їх пальцями (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 461); | ||
| + | // Стискувати кого-, що-небудь. Чудне щось діється з дідом: йому стало здаватися, немов хтось у жменю взяв його старе серце й став його помаленьку чавити, а дідові стає чогось так жаль-жаль (Степан Васильченко, I, 1959, 133); | ||
| + | // перен. Гнітити, душити кого-, що-небудь. — Ніколи ще панський гріш не рятував мужика, а рука панська завжди чавила нас (Михайло Стельмах, I, 1962, 302); Говорив [Макуха] настирливо, невідступно обплітав Сидорчукову душу залізною сіткою, душив її немилосердно, чавив (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 89); | ||
| + | // перен., розм. Стримувати, таїти щось у собі. Так от воно як! Те, в чому він, Левко, й собі не признавався, а чавив на дні душі, мов гадину, було вже відоме братам... (Михайло Стельмах, I, 1962, 530). | ||
| + | 3. Видавлювати, вижимати щось з чого-небудь. У нього славний виноградник, і він під осінь чавить сік (Микола Терещенко, Правда, 1952, 158). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 260. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
| + | Чавити, -влю, -виш, гл. Давить, мять. | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]=== | ||
| + | чавити | ||
| + | перевод с украинского на русский | ||
| + | Глагол | ||
| + | давить; (комкать, портить) мять, (ногами) топтать; (випускать жидкость) вижимать | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | чавити | ||
| + | -влю́, -виш; мн. ча́влять; недок., перех. | ||
| + | 1) Наступати на щось, придушувати ногами, топтати що-небудь. | ||
| + | 2) кого, що. Давити, роздавлювати, знищуючи. || Стискувати кого-, що-небудь. || перен. Гнітити, душити кого-, що-небудь. || перен., розм. Стримувати, таїти щось у собі. | ||
| + | 3) Видавлювати, вижимати щось із чого-небудь. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чавити.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чавити2.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|Ar3KJ_8rlAE}} | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===Цікаві факти про виноград=== | ||
| + | ====Факт № 1. Виноград містить деякі компоненти, які використовують при виготовленні косметики. Ці компоненти входять до складу косметики, яку використовують у боротьбі проти старіння, так само для виготовлення засобів, що захищають від сонця. | ||
| + | Факт № 2. У легендах, що належать давньоруському народу, сказано, що не яблуня в раю була забороненим деревом, а саме виноградна лоза... | ||
| + | |||
| + | Більше читайте тут: [http://facti.info/rizne/izha/22734-cikavi-fakti-pro-vinograd.html] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Поточна версія на 13:13, 26 листопада 2015
Чавити, -влю, -виш, гл. Давить, мять.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЧАВИТИ, влю, виш; мн. чавлять; недок., перех. 1. Наступати на щось, придушувати ногами, топтати що-небудь. Гнат Голод ішов похмурий і байдуже чавив широкими підошвами прикраси весни (Петро Панч, В дорозі, 1959, 45); Кінь скаче на луки, чавить копитами траву, аж бризкає з неї сік (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 69); Чавлячи старими черевиками рідку грязюку, вона трудно пішла в напрямі лісу (Володимир Бабляк, Вишн. сад, 1960, 380). 2. кого, що. Давити, роздавлювати, знищуючи. Він у кімнаті оселився, Де староживець [старожитець] тих країв Весь вік з ключаркою сварився, Дививсь у вікна й мух чавив (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 44); Андрійко опустив голову. — Я сам просився. Тепер я чавитиму проклятих гітлерівців найбільшими танками (Петро Панч, II, 1956, 494); На вії Григорія набігають дві сльозини, він чавить їх пальцями (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 461); // Стискувати кого-, що-небудь. Чудне щось діється з дідом: йому стало здаватися, немов хтось у жменю взяв його старе серце й став його помаленьку чавити, а дідові стає чогось так жаль-жаль (Степан Васильченко, I, 1959, 133); // перен. Гнітити, душити кого-, що-небудь. — Ніколи ще панський гріш не рятував мужика, а рука панська завжди чавила нас (Михайло Стельмах, I, 1962, 302); Говорив [Макуха] настирливо, невідступно обплітав Сидорчукову душу залізною сіткою, душив її немилосердно, чавив (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 89); // перен., розм. Стримувати, таїти щось у собі. Так от воно як! Те, в чому він, Левко, й собі не признавався, а чавив на дні душі, мов гадину, було вже відоме братам... (Михайло Стельмах, I, 1962, 530). 3. Видавлювати, вижимати щось з чого-небудь. У нього славний виноградник, і він під осінь чавить сік (Микола Терещенко, Правда, 1952, 158). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 260.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Чавити, -влю, -виш, гл. Давить, мять.
Іноземні словники
ЯНДЕКС словари
чавити перевод с украинского на русский Глагол давить; (комкать, портить) мять, (ногами) топтать; (випускать жидкость) вижимать
Словари и энциклопедии на Академике
чавити -влю́, -виш; мн. ча́влять; недок., перех. 1) Наступати на щось, придушувати ногами, топтати що-небудь. 2) кого, що. Давити, роздавлювати, знищуючи. || Стискувати кого-, що-небудь. || перен. Гнітити, душити кого-, що-небудь. || перен., розм. Стримувати, таїти щось у собі. 3) Видавлювати, вижимати щось із чого-небудь.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Цікаві факти
Цікаві факти про виноград
====Факт № 1. Виноград містить деякі компоненти, які використовують при виготовленні косметики. Ці компоненти входять до складу косметики, яку використовують у боротьбі проти старіння, так само для виготовлення засобів, що захищають від сонця. Факт № 2. У легендах, що належать давньоруському народу, сказано, що не яблуня в раю була забороненим деревом, а саме виноградна лоза...
Більше читайте тут: [1]
