Відмінності між версіями «Костриця»
(Створена сторінка: '''Костриця, -ці, '''''ж. ''Кострика. ''Я ж думала, що нагаєчка з костриці, аж то вона з поганої си...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Костриця, -ці, '''''ж. ''Кострика. ''Я ж думала, що нагаєчка з костриці, аж то вона з поганої сириці. ''Чуб. V. 599. | '''Костриця, -ці, '''''ж. ''Кострика. ''Я ж думала, що нагаєчка з костриці, аж то вона з поганої сириці. ''Чуб. V. 599. | ||
[[Категорія:Ко]] | [[Категорія:Ко]] | ||
| + | Костриця — здерев'янілі частини стебел прядильних рослин (льону, конопель, кенафу тощо), одержувані при їх первинній обробці (тіпання, чесання). | ||
| + | У загальній масі костриці міститься до 64% целюлози. В непрядимій групі волокон, які знаходяться в костриці, місткість чистої целюлози сягає 80%. | ||
| + | Кострицю використовують у хімічній та інших галузях промисловості для виготовлення будівельних плит, паперу, целюлози, віскози та інших матеріалів[1]. | ||
| + | Лляна костриця цінна сировина для виробництва паперу, целюлози, технічного і пакувального картону, віскози, целулоїду, а також жорстких і м'яких будівних термоізоляційних плит. | ||
| + | З конопляної костриці виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні та меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу. До будівельних термоізоляційних матеріалів, які виготовляються з лляної костриці, належать кострицеплити та кострицеблоки для будівництва, які за міцністю не поступаються цементним.[2] За новими технологіями із конопляного волокна та костриці виготовляють оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур. | ||
| + | Щорічно в Радянському Союзі при обробці сировини утворювалось понад 1,5 млн тонн костриці. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== КОСТРИ́ЦЯ, КІСТРИ́ЦЯ, і, ж. | ||
| + | 1. Внутрішня тверда неволокниста частина стебел прядивних рослин (конопель, льону та ін.), що залишається у вигляді дрібних колючих трісочок під час попередньої обробки цих рослин; терміття. Помочить [Мотря коноплі].., висушить, витіпа: костриця на топливо, волокно на прядиво (Мирний, II, 1954, 46); Сиплеться костриця на землю під ноги. Під терницями її вже цілі купи (Головко, II, 1957, 24). | ||
| + | Пересо́хнути на костри́цю — стати сухим і ламким (про сіно, злаки). — Та це ж ходила подивитись на Маринине жито: лежить, пересохло на кострицю, висипається, скотиною побите (Вас., Вибр., 1954, 248). | ||
| + | 2. бот. Те саме, що вівся́ниця 1. Береги ставу й уся балка нижче вкриті були суцільним трав’яним килимом. Саме цвіли костриця, тимофіївка, білі ромашки (Минко, Ясні зорі, 1951, 87). | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== КОСТРИЦЯ | ||
| + | багаторічна трав'яниста рослина родини злакових, відомо бл. 300 видів, дикорослі та культурні, цінна кормова культура; в Україні поширено 12 видів; к. лукова - одна з найкращих лукових трав, к. червона - пасовищний злак і к. борозниста (типчак). | ||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== Костриця, -ці, ж. Кострика. Я ж думала, що нагаєчка з костриці, аж то вона з поганої сириці. Чуб. V. 599. | ||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]=== костриця | ||
| + | 1) спец. (терміття) boon, sheave | ||
| + | 2) бот. (вівсяниця) fescue | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Костриця.jpgx140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Костриця_1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Костриця_2.jpeg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== Костриця — здерев'янілі частини стебел прядильних рослин (льону, конопель, кенафу тощо), одержувані при їх первинній обробці (тіпання, чесання). | ||
| + | У загальній масі костриці міститься до 64% целюлози. В непрядимій групі волокон, які знаходяться в костриці, місткість чистої целюлози сягає 80%. | ||
| + | Кострицю використовують у хімічній та інших галузях промисловості для виготовлення будівельних плит, паперу, целюлози, віскози та інших матеріалів[1]. | ||
| + | Лляна костриця цінна сировина для виробництва паперу, целюлози, технічного і пакувального картону, віскози, целулоїду, а також жорстких і м'яких будівних термоізоляційних плит. | ||
| + | З конопляної костриці виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні та меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу. До будівельних термоізоляційних матеріалів, які виготовляються з лляної костриці, належать кострицеплити та кострицеблоки для будівництва, які за міцністю не поступаються цементним.[2] За новими технологіями із конопляного волокна та костриці виготовляють оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур. | ||
| + | Щорічно в Радянському Союзі при обробці сировини утворювалось понад 1,5 млн тонн костриці. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Версія за 12:04, 26 листопада 2015
Костриця, -ці, ж. Кострика. Я ж думала, що нагаєчка з костриці, аж то вона з поганої сириці. Чуб. V. 599. Костриця — здерев'янілі частини стебел прядильних рослин (льону, конопель, кенафу тощо), одержувані при їх первинній обробці (тіпання, чесання). У загальній масі костриці міститься до 64% целюлози. В непрядимій групі волокон, які знаходяться в костриці, місткість чистої целюлози сягає 80%. Кострицю використовують у хімічній та інших галузях промисловості для виготовлення будівельних плит, паперу, целюлози, віскози та інших матеріалів[1]. Лляна костриця цінна сировина для виробництва паперу, целюлози, технічного і пакувального картону, віскози, целулоїду, а також жорстких і м'яких будівних термоізоляційних плит. З конопляної костриці виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні та меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу. До будівельних термоізоляційних матеріалів, які виготовляються з лляної костриці, належать кострицеплити та кострицеблоки для будівництва, які за міцністю не поступаються цементним.[2] За новими технологіями із конопляного волокна та костриці виготовляють оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур. Щорічно в Радянському Союзі при обробці сировини утворювалось понад 1,5 млн тонн костриці.
Сучасні словники
===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) === КОСТРИ́ЦЯ, КІСТРИ́ЦЯ, і, ж. 1. Внутрішня тверда неволокниста частина стебел прядивних рослин (конопель, льону та ін.), що залишається у вигляді дрібних колючих трісочок під час попередньої обробки цих рослин; терміття. Помочить [Мотря коноплі].., висушить, витіпа: костриця на топливо, волокно на прядиво (Мирний, II, 1954, 46); Сиплеться костриця на землю під ноги. Під терницями її вже цілі купи (Головко, II, 1957, 24). Пересо́хнути на костри́цю — стати сухим і ламким (про сіно, злаки). — Та це ж ходила подивитись на Маринине жито: лежить, пересохло на кострицю, висипається, скотиною побите (Вас., Вибр., 1954, 248). 2. бот. Те саме, що вівся́ниця 1. Береги ставу й уся балка нижче вкриті були суцільним трав’яним килимом. Саме цвіли костриця, тимофіївка, білі ромашки (Минко, Ясні зорі, 1951, 87).
==="Словопедія" === КОСТРИЦЯ багаторічна трав'яниста рослина родини злакових, відомо бл. 300 видів, дикорослі та культурні, цінна кормова культура; в Україні поширено 12 видів; к. лукова - одна з найкращих лукових трав, к. червона - пасовищний злак і к. борозниста (типчак).
===СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO=== Костриця, -ці, ж. Кострика. Я ж думала, що нагаєчка з костриці, аж то вона з поганої сириці. Чуб. V. 599.
Іноземні словники
===українська-англійська Словник=== костриця
1) спец. (терміття) boon, sheave 2) бот. (вівсяниця) fescue
Ілюстрації
| Файл:Костриця.jpgx140px | 
|
|
===Матеріал з Вікіпедії=== Костриця — здерев'янілі частини стебел прядильних рослин (льону, конопель, кенафу тощо), одержувані при їх первинній обробці (тіпання, чесання). У загальній масі костриці міститься до 64% целюлози. В непрядимій групі волокон, які знаходяться в костриці, місткість чистої целюлози сягає 80%. Кострицю використовують у хімічній та інших галузях промисловості для виготовлення будівельних плит, паперу, целюлози, віскози та інших матеріалів[1]. Лляна костриця цінна сировина для виробництва паперу, целюлози, технічного і пакувального картону, віскози, целулоїду, а також жорстких і м'яких будівних термоізоляційних плит. З конопляної костриці виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні та меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу. До будівельних термоізоляційних матеріалів, які виготовляються з лляної костриці, належать кострицеплити та кострицеблоки для будівництва, які за міцністю не поступаються цементним.[2] За новими технологіями із конопляного волокна та костриці виготовляють оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур. Щорічно в Радянському Союзі при обробці сировини утворювалось понад 1,5 млн тонн костриці.
