Відмінності між версіями «Русин»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Ілюстрації)
 
(не показано 6 проміжних версій цього учасника)
Рядок 6: Рядок 6:
  
 
РУ́СИНИ́, ів, мн. (одн. русин, а, чол.; русинка, и, жін.)  
 
РУ́СИНИ́, ів, мн. (одн. русин, а, чол.; русинка, и, жін.)  
Стара назва українського населення Буковини, Галичини та Закарпатської України. Закарпаття протягом тисячоліття було відірване від українського народу, проте в упертій боротьбі проти асиміляторства закарпатські русини зберегли свою мову і культуру (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 151) [].
+
Стара назва українського населення Буковини, Галичини та Закарпатської України. Закарпаття протягом тисячоліття було відірване від українського народу, проте в упертій боротьбі проти асиміляторства закарпатські русини зберегли свою мову і культуру (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 151) [1].
  
Русин́, Ру́син — русская фамилия (женская форма — Русина) и название населённых пунктов [].
+
Русин́, Ру́син — русская фамилия (женская форма — Русина) и название населённых пунктов [2].
 +
 
 +
ЗВЕДЕНИЙ СЛОВНИК ЗАСТАРІЛИХ ТА МАЛОВЖИВАНИХ СЛІВ
 +
 
 +
Русин — українець
  
 
За російським словниками
 
За російським словниками
Рядок 14: Рядок 18:
 
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
 
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
 
   
 
   
Малоро́сс, -ро́сска, Малороссия́нин, -нка – украї́нець (-нця), украї́нка (диал.) ру́син, ру́синка, русна́к, русна́чка, (устар.) малору́син, малору́синка, (ирон. или пренебр.) малоро́с, малоро́ска [].
+
Малоро́сс, -ро́сска, Малороссия́нин, -нка – украї́нець (-нця), украї́нка (диал.) ру́син, ру́синка, русна́к, русна́чка, (устар.) малору́син, малору́синка, (ирон. или пренебр.) малоро́с, малоро́ска.
  
 
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)  
 
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)  
Рядок 24: Рядок 28:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rusin1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rusin2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
 
|}
 +
 
==Медіа==
 
==Медіа==
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
 +
'''Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)'''
 +
 +
ру́син, -сина; -сини́, -ні́в
 +
 +
'''Етимологічний словник'''
 +
 +
3-томна праця Макса Фаснера - Етимологічний словник російської мови, виданий 1987 року у Москві, повідомляє, що русини - це стара назва українців у Галичині. Ось так виглядає словникова стаття (див. ілюстрацію).
 +
 +
У 22 томі '''Великої радянської енциклопедії, виданої у 1975 році у Москві''', '''''русини''''' також подані як українці західно-українських земель Галичини, Буковини, Закарпатської України . Очевидно, що у цьому виданні навряд чи вміщували би статтю націоналістичного спрямування (див. ілюстрацію).
 +
 +
Таке ж тлумачення русинів подано в українських лінгвістичних працях того часу
 +
 +
'''Енциклопедія'''
 +
 +
Нагадаємо, що у  10 томі енциклопедії “Великий лексикон паллас” , виданому у Будапешті 1895 р., є окрема стаття, присвячена закарпатським українцям. Загалом у цьому виданні зібрана майже вся інформація про світ на той час. Закарпатських українців у енциклопедії називають “малоросами”. Слова “русин” немає у жодному томі цього видання. У відповідному томі на літеру “Р” вказано слово “рутен” із покликанням на статтю про малоросів.
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
1. Академічний тлумачний словник української мови (1970—1980). [Електорнний ресурс]. - Режим доступу:http://sum.in.ua/s/roslyna<br />
 +
 +
2. [http://Вікіпедія https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD]
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
 +
http://r2u.org.ua/s?w=%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD&scope=all&dicts=all&highlight=on
 +
 +
http://litopys.org.ua/rizne/zvslovnyk.htm#R
 +
 +
http://r2u.org.ua/s?w=%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD&scope=all&dicts=all&highlight=on
  
 +
http://r2u.org.ua/s?w=%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD&scope=all&dicts=all&highlight=on
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 
[[Категорія:Слова 2015 року]]
 
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Поточна версія на 02:05, 26 листопада 2015

Русин, -на, м. Русинъ, малороссъ. О. 1861. І. 264. Посунься, ляше, пай русин сяде. Ном. № 878.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

РУ́СИНИ́, ів, мн. (одн. русин, а, чол.; русинка, и, жін.) Стара назва українського населення Буковини, Галичини та Закарпатської України. Закарпаття протягом тисячоліття було відірване від українського народу, проте в упертій боротьбі проти асиміляторства закарпатські русини зберегли свою мову і культуру (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 151) [1].

Русин́, Ру́син — русская фамилия (женская форма — Русина) и название населённых пунктов [2].

ЗВЕДЕНИЙ СЛОВНИК ЗАСТАРІЛИХ ТА МАЛОВЖИВАНИХ СЛІВ

Русин — українець

За російським словниками

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)

Малоро́сс, -ро́сска, Малороссия́нин, -нка – украї́нець (-нця), украї́нка (диал.) ру́син, ру́синка, русна́к, русна́чка, (устар.) малору́син, малору́синка, (ирон. или пренебр.) малоро́с, малоро́ска.

Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)

Ру́си́н, -на, мн. русини́ – русин, украинец. Русна́к, русня́к – русин, украинец.

Ілюстрації

Rusin1.jpg Rusin2.jpg

Медіа

Див. також

Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)

ру́син, -сина; -сини́, -ні́в

Етимологічний словник

3-томна праця Макса Фаснера - Етимологічний словник російської мови, виданий 1987 року у Москві, повідомляє, що русини - це стара назва українців у Галичині. Ось так виглядає словникова стаття (див. ілюстрацію).

У 22 томі Великої радянської енциклопедії, виданої у 1975 році у Москві, русини також подані як українці західно-українських земель Галичини, Буковини, Закарпатської України . Очевидно, що у цьому виданні навряд чи вміщували би статтю націоналістичного спрямування (див. ілюстрацію).

Таке ж тлумачення русинів подано в українських лінгвістичних працях того часу

Енциклопедія

Нагадаємо, що у 10 томі енциклопедії “Великий лексикон паллас” , виданому у Будапешті 1895 р., є окрема стаття, присвячена закарпатським українцям. Загалом у цьому виданні зібрана майже вся інформація про світ на той час. Закарпатських українців у енциклопедії називають “малоросами”. Слова “русин” немає у жодному томі цього видання. У відповідному томі на літеру “Р” вказано слово “рутен” із покликанням на статтю про малоросів.

Джерела та література

1. Академічний тлумачний словник української мови (1970—1980). [Електорнний ресурс]. - Режим доступу:http://sum.in.ua/s/roslyna

2. https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD

Зовнішні посилання

http://r2u.org.ua/s?w=%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD&scope=all&dicts=all&highlight=on

http://litopys.org.ua/rizne/zvslovnyk.htm#R

http://r2u.org.ua/s?w=%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD&scope=all&dicts=all&highlight=on

http://r2u.org.ua/s?w=%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD&scope=all&dicts=all&highlight=on