Відмінності між версіями «Невмиваний»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Джерела та література) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Img10.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Img10.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fd144799df4acf4383103b7484e93a48.gif |x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fd144799df4acf4383103b7484e93a48.gif |x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 00:13, 26 листопада 2015
Невмиваний, -а, -е. Неумытый. Якийсь москаль сидить: головач роскошланий, невмиваний. МВ. II. 13.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
НЕВМИ́ВАНИЙ, НЕУМИ́ВАНИЙ, а, е. Те саме, що невми́тий, неуми́тий. Мерщій схопився він і нечесаний, невмиваний вибіг на улицю… (Мирний, IV, 1955, 136); * Образно. Там, де спиняють розгін водоспади, невмиване сонце вітають цикади (Тер., Ужинок, 1946, 119).
Ілюстрації
|
|
|
[[Зображення:|x140px]] |
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 268.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 268.
