Відмінності між версіями «Німець»
(→Медіа) |
|||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | НІ́МЕЦЬ див. ні́мці. | + | 1. НІ́МЕЦЬ див. ні́мці. |
| + | НІ́МЦІ, ів, мн. (одн. ні́мець, мця, ч.; німке́ня, і ні́мка, и, ж.). Основне населення Німеччини; люди, які належать до німецької національності. Німець все показував їм [вербівцям], як ходити коло машини, і вони насилу оговталися (Н.-Лев., II, 1956, 200); [Семен:] Довелось мені.. у німців стать на поденну (Кроп., І, 1958, 62); Бідна німка плакала із жалю та сорому за таку відправу від панів (Л. Укр., III, 1952, 646); Спливало в уяві тупе, огидне обличчя німкені Фолькенрат (Донч., VI, 1957, 212). | ||
| − | Німець, мця, м. | + | |
| + | 2. Німець, мця, м. | ||
1) Нѣмецъ. | 1) Нѣмецъ. | ||
| Рядок 28: | Рядок 30: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 424. | + | 1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 424. |
| − | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 567. | + | 2. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 567. |
| + | |||
| + | 3. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 425. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| Рядок 39: | Рядок 43: | ||
[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/німець німець] | [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/німець німець] | ||
| + | |||
| + | [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/німці німець] | ||
Поточна версія на 00:02, 26 листопада 2015
Німець, -мця, м. 1) Нѣмецъ. 2) Родъ дѣтской игры. О. 1861. XI. Свид. 37. Ум. Німчик.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. НІ́МЕЦЬ див. ні́мці.
НІ́МЦІ, ів, мн. (одн. ні́мець, мця, ч.; німке́ня, і ні́мка, и, ж.). Основне населення Німеччини; люди, які належать до німецької національності. Німець все показував їм [вербівцям], як ходити коло машини, і вони насилу оговталися (Н.-Лев., II, 1956, 200); [Семен:] Довелось мені.. у німців стать на поденну (Кроп., І, 1958, 62); Бідна німка плакала із жалю та сорому за таку відправу від панів (Л. Укр., III, 1952, 646); Спливало в уяві тупе, огидне обличчя німкені Фолькенрат (Донч., VI, 1957, 212).
2. Німець, мця, м.
1) Нѣмецъ.
2) Родъ дѣтской игры. О. 1861. XI. Свид. 37. Ум. Німчик.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 424.
2. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 567.
3. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 425.
