Відмінності між версіями «Нявкати»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | |||
'''Ня́вкати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) Мяукать. 2) Кричать (о совѣ). | '''Ня́вкати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) Мяукать. 2) Кричать (о совѣ). | ||
[[Категорія:Ня]] | [[Категорія:Ня]] | ||
Рядок 20: | Рядок 19: | ||
==Фото== | ==Фото== | ||
[[Файл:Cat000297vipics.jpg|міні|Кицюня. Нявкає]] | [[Файл:Cat000297vipics.jpg|міні|Кицюня. Нявкає]] | ||
+ | [[Файл:3547580657 76bb8c9b75 o.jpg|міні|Кішка Мурка]] |
Версія за 23:29, 25 листопада 2015
Ня́вкати, -каю, -єш, гл. 1) Мяукать. 2) Кричать (о совѣ).
Зміст
Словники
Тлумачний словник
НЯВКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Видавати звуки «няв-няв» (перев. про котів). [Хламушка:] Де це він нявкає? Кис, кис, кис, Ромео, де ти, негіднику? (Іван Кочерга, II, 1956, 34); Кішка поклала мені на коліна лапки і нявкає — мабуть, теж голодна (Іван Багмут, Опов., 1959, 7); * Образно. Наталія Корніївна була з тих, що при чужих людях нявкають, а в себе вдома гавкають (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 70).
Словник української мови
НЯ́ВКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ня́вкати і звуки, утворювані цією дією. Раптом чути жалісне котяче нявкання (Коч., II, 1956, 34); Колюча гущавина низькорослої жовтої акації на схилах яру повнилася нявканням березневих котів (Мур., Жила.. вдова, 1960, 187); * Образно. — Нічого співати, Іно, бо не спів вийде, а так — котяче нявкання (Шовк., Починається юність, 1938, 258).
Англо-український словник
нявкати - mew
Українсько-польський словник
нявкати - miauczeć
Орфографічний словник
ня́вкати дієслово недоконаного виду розм.
Симантичні особливості
Синоніми
нявчати,нявкнути