Відмінності між версіями «Рвонути»
(Створена сторінка: '''Рвонути, -ну, -неш, '''''гл. ''Рвануть. ''Як ірвонув віжки, мов перегоріли. ''Харьк. [[Категорія:...) |
(→Ілюстрації) |
||
(не показано 3 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Рвонути, -ну, -неш, '''''гл. ''Рвануть. ''Як ірвонув віжки, мов перегоріли. ''Харьк. | '''Рвонути, -ну, -неш, '''''гл. ''Рвануть. ''Як ірвонув віжки, мов перегоріли. ''Харьк. | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/rvonuty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | в означеннях | ||
+ | Тлумачення, значення слова «рвонути»: | ||
+ | РВОНУТИ і рідше ІРВОНУТИ, ну, неш, док., однокр. | ||
+ | 1. перех. Порушуючи цілісність чого-небудь, одним рухом рвучко розділити, розірвати його на частини. Раптом молодий кріпак, що лежав на лаві, мов ужалений, схопився.. і, хитаючись, рвонув на собі сорочку (Яків Баш, На землі.., 1957, 10); | ||
+ | // Вкусити, гризонути. Лежить [Лев], одкинув хвіст і смерті дожидає.. Кабан кликом під боки стусоне; Жаднюга-Вовк рвоне його зубами; Бугай товче рогами (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 137); | ||
+ | // Різко, гучно пролунати. Гуд, веселий воркіт «Москвича» рвонув і стихнув враз (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 333); І раптом вибухи рвонули, роздерли залпи ночі тьму (Володимир Сосюра, II, 1958, 403). | ||
+ | |||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | 2. перех. і без додатка. Рвучко, з силою смикнути, потягти. — Я як рвонув двері, так защіпка і відскочила (Кв.-Осн., II, 1956, 182); — Ану, панове, сюди! Визволяй бідних невільників! — відгукнулися веселі мужні голоси, і чиїсь руки міцно рвонули грати (Тулуб, Людолови, II, 1957, 119); Федоренко з серцем рвонув за шворку, якою була перев’язана посилка (Кач., Вибр., 1947, 143); Він знову наблизився до Вутаньки і, впіймавши її за руку, з силою рвонув до себе (Гончар, II, 1959, 254); // безос. Човен рвонуло вбік, він перевернувся (Тют., Вир, 1964, 122); // Різким рухом, ривком висмикнути, витягти; вирвати. Заколупне [відьма] нігтем волос та й лічить: «Раз два, три …» — та як відбере дев’ять волосів, та дев’ятий і рвоне зовсім… (Кв.-Осн., II, 1956, 192); Дід сіпнув і, почувши на кінці вудочки опір, рвонув її з води. На гачку тріпотів невеликий окунь (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 12); Тамара хотіла вибрати Олечці по її зросту сорочку, але есесівка підбігла і, рвонувши сорочку з рук, наказала брати підряд (Хижняк, Тамара, 1959, 171); // Ривком, різким рухом стягнути, скинути, зняти що-небудь з когось, чогось. Ще Тихон і не договорив, а вже Стеха, його жінка, ірвонула ключ від пояса, і кинула йому під ноги (Кв.-Осн., II, 1956, 128); Мар’я.. рвонула платок з голови і швиргонула його на лаву (Мирний, III, 1954, 148); Бандит.. рвонув з плеча карабін (Стельмах, II, 1962, 181). | ||
+ | |||
+ | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== | ||
+ | Інфінітив рвону́ти | ||
+ | однина множина | ||
+ | Наказовий спосіб | ||
+ | 1 особа рвоні́мо, рвоні́м | ||
+ | 2 особа рвони́ рвоні́ть | ||
+ | МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
+ | 1 особа рвону́ рвонемо́, рвоне́м | ||
+ | 2 особа рвоне́ш рвонете́ | ||
+ | 3 особа рвоне́ рвону́ть | ||
+ | МИНУЛИЙ ЧАС | ||
+ | чол.р. рвону́в рвону́ли | ||
+ | жін.р. рвону́ла | ||
+ | сер.р. рвону́ло | ||
+ | Активний дієприкметник | ||
+ | |||
+ | Пасивний дієприкметник | ||
+ | |||
+ | Безособова форма | ||
+ | |||
+ | Дієприслівник | ||
+ | рвону́вши | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[https://slovari.yandex.ru/%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8/uk-ru/ ЯНДЕКС словари]=== | ||
+ | перевод с украинского на русский | ||
+ | Глагол | ||
+ | рвануть | ||
+ | ===[http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8&from=xx&to=ru&did=&stype=0 Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | рвонути — і рідше ірвону/ти, ну/, не/ш, док., однокр. 1) перех. Порушуючи цілісність чого небудь, одним рухом рвучко розділити, розірвати його на частини. || Вкусити, гризонути. || Різко, гучно пролунати. 2) перех. і без додатка. Рвучко, з силою смикнути,… … | ||
+ | Український тлумачний словник | ||
+ | 2рвонути — [рвоуну/тие] рвоуну/, рвоне/ш, рвонеимо/, рвонеите/; нак. рвони/, рвоун і/т … | ||
+ | Орфоепічний словник української мови | ||
+ | 3рвонути — дієслово доконаного виду … | ||
+ | |||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | ===5 міст, куди можна рвонути в будь-яку пору року=== | ||
+ | Подорожі — це завжди добре. Деякі з них можуть загартувати характер, інші — розширити кругозір, треті — допомогти розслабитися і добре відпочити. Але бути туристом в наш час завжди непросто. | ||
+ | Більше читайте тут: [http://rework.com.ua/travel/5-mist-kudy-mozhna-rvonuty] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
+ | |||
+ | |||
[[Категорія:Рв]] | [[Категорія:Рв]] |
Поточна версія на 23:37, 25 листопада 2015
Рвонути, -ну, -неш, гл. Рвануть. Як ірвонув віжки, мов перегоріли. Харьк.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
в означеннях
Тлумачення, значення слова «рвонути»: РВОНУТИ і рідше ІРВОНУТИ, ну, неш, док., однокр. 1. перех. Порушуючи цілісність чого-небудь, одним рухом рвучко розділити, розірвати його на частини. Раптом молодий кріпак, що лежав на лаві, мов ужалений, схопився.. і, хитаючись, рвонув на собі сорочку (Яків Баш, На землі.., 1957, 10); // Вкусити, гризонути. Лежить [Лев], одкинув хвіст і смерті дожидає.. Кабан кликом під боки стусоне; Жаднюга-Вовк рвоне його зубами; Бугай товче рогами (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 137); // Різко, гучно пролунати. Гуд, веселий воркіт «Москвича» рвонув і стихнув враз (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 333); І раптом вибухи рвонули, роздерли залпи ночі тьму (Володимир Сосюра, II, 1958, 403).
[1]
2. перех. і без додатка. Рвучко, з силою смикнути, потягти. — Я як рвонув двері, так защіпка і відскочила (Кв.-Осн., II, 1956, 182); — Ану, панове, сюди! Визволяй бідних невільників! — відгукнулися веселі мужні голоси, і чиїсь руки міцно рвонули грати (Тулуб, Людолови, II, 1957, 119); Федоренко з серцем рвонув за шворку, якою була перев’язана посилка (Кач., Вибр., 1947, 143); Він знову наблизився до Вутаньки і, впіймавши її за руку, з силою рвонув до себе (Гончар, II, 1959, 254); // безос. Човен рвонуло вбік, він перевернувся (Тют., Вир, 1964, 122); // Різким рухом, ривком висмикнути, витягти; вирвати. Заколупне [відьма] нігтем волос та й лічить: «Раз два, три …» — та як відбере дев’ять волосів, та дев’ятий і рвоне зовсім… (Кв.-Осн., II, 1956, 192); Дід сіпнув і, почувши на кінці вудочки опір, рвонув її з води. На гачку тріпотів невеликий окунь (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 12); Тамара хотіла вибрати Олечці по її зросту сорочку, але есесівка підбігла і, рвонувши сорочку з рук, наказала брати підряд (Хижняк, Тамара, 1959, 171); // Ривком, різким рухом стягнути, скинути, зняти що-небудь з когось, чогось. Ще Тихон і не договорив, а вже Стеха, його жінка, ірвонула ключ від пояса, і кинула йому під ноги (Кв.-Осн., II, 1956, 128); Мар’я.. рвонула платок з голови і швиргонула його на лаву (Мирний, III, 1954, 148); Бандит.. рвонув з плеча карабін (Стельмах, II, 1962, 181).
«Словники України on-line»
Інфінітив рвону́ти
однина множина
Наказовий спосіб 1 особа рвоні́мо, рвоні́м 2 особа рвони́ рвоні́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа рвону́ рвонемо́, рвоне́м 2 особа рвоне́ш рвонете́ 3 особа рвоне́ рвону́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. рвону́в рвону́ли жін.р. рвону́ла сер.р. рвону́ло Активний дієприкметник
Пасивний дієприкметник
Безособова форма
Дієприслівник рвону́вши
Іноземні словники
ЯНДЕКС словари
перевод с украинского на русский Глагол рвануть
Словари и энциклопедии на Академике
рвонути — і рідше ірвону/ти, ну/, не/ш, док., однокр. 1) перех. Порушуючи цілісність чого небудь, одним рухом рвучко розділити, розірвати його на частини. || Вкусити, гризонути. || Різко, гучно пролунати. 2) перех. і без додатка. Рвучко, з силою смикнути,… … Український тлумачний словник 2рвонути — [рвоуну/тие] рвоуну/, рвоне/ш, рвонеимо/, рвонеите/; нак. рвони/, рвоун і/т … Орфоепічний словник української мови 3рвонути — дієслово доконаного виду …
Цікаві факти
5 міст, куди можна рвонути в будь-яку пору року
Подорожі — це завжди добре. Деякі з них можуть загартувати характер, інші — розширити кругозір, треті — допомогти розслабитися і добре відпочити. Але бути туристом в наш час завжди непросто. Більше читайте тут: [2]