Відмінності між версіями «Ліхтарь»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Ліхта́рь, -ря, '''''м. ''1) = '''Ліхтарня. '''2) Подсвѣчникъ. Левиц. І. 506. О. 1861. І. Слов. [[Категорія:...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | ' | + | ==Сучасні словники== |
| − | [[ | + | ===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)=== |
| + | ЛІХТА́Р, я, чол. Освітлювальний пристрій, в якому джерело світла захищене склом, слюдою тощо. Музики розставили свої пюпітри, порозкладали ноти й посвітили ліхтарі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 138); Старшина засвітив свій електричний ліхтар (Олесь Гончар, III, 1959, 256); У місті ставили вуличні ліхтарі (Микола Зарудний, Світло, 1961, 3); * У порівняннях. В невеличкому березовому гайку, ніби в чародійному ліхтареві, догорає сонце (Михайло Стельмах, I, 1962, 352). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 532. | ||
| + | |||
| + | ===Словопедія=== | ||
| + | ЛІХТАР | ||
| + | в архітектурі невел. кругла або багатокутна легка вежка, увінчана шоломом, встановлена над дахом або куполом для верхнього освітлення інтер'єру. | ||
| + | |||
| + | ===УКРЛІТ.ORG_Cловник=== | ||
| + | Ліхта́рь, ря, м. | ||
| + | 1) = Ліхтарня. | ||
| + | 2) Подсвѣчникъ. Левиц. І. 506. О. 1861. І. Слов. | ||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 372. | ||
| + | |||
| + | ===СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO=== | ||
| + | Ліхта́рь, -ря, м. 1) = ліхтарня. 2) Подсвѣчникъ. Левиц. І. 506. О. 1861. І. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ліхтарь.jpg|x140px]] | ||
| + | Сучасний вигляд ліхтаря | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ліхтарь1.jpg|x140px]] | ||
| + | Старий ліхтар | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ліхтарь2.jpg|x140px]] | ||
| + | Музей ліхтарів | ||
| + | |} | ||
Версія за 22:27, 25 листопада 2015
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛІХТА́Р, я, чол. Освітлювальний пристрій, в якому джерело світла захищене склом, слюдою тощо. Музики розставили свої пюпітри, порозкладали ноти й посвітили ліхтарі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 138); Старшина засвітив свій електричний ліхтар (Олесь Гончар, III, 1959, 256); У місті ставили вуличні ліхтарі (Микола Зарудний, Світло, 1961, 3); * У порівняннях. В невеличкому березовому гайку, ніби в чародійному ліхтареві, догорає сонце (Михайло Стельмах, I, 1962, 352).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 532.
Словопедія
ЛІХТАР в архітектурі невел. кругла або багатокутна легка вежка, увінчана шоломом, встановлена над дахом або куполом для верхнього освітлення інтер'єру.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Ліхта́рь, ря, м. 1) = Ліхтарня. 2) Подсвѣчникъ. Левиц. І. 506. О. 1861. І. Слов. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 372.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Ліхта́рь, -ря, м. 1) = ліхтарня. 2) Подсвѣчникъ. Левиц. І. 506. О. 1861. І.
Ілюстрації
Сучасний вигляд ліхтаря |
Старий ліхтар |
Музей ліхтарів |
