Відмінності між версіями «Рожевий»

Поточна версія на 20:37, 25 листопада 2015

Рожевий, -а, -е. 1) Розовый. Шевч. 62. Грин. III. 3. Збудуємо світлоньку з рожевого квітоньку. Мет. 120. 2) Названіе узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415. 3) Названіе сорта плахти. КС. 1893. XII. 448.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

РОЖЕ́ВИЙ, а, е. 1. Світло-червоний. Гори куряться парою. Сонце заходить. Сніги обливаються рожевим одлиском (Нечуй-Левицький, II, 1956, 399); Він лоскотав їй морду, а вона розкривала рожеву пащу, брала злегка його палець у зуби і крутила обрубком хвоста (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 387); Лотоса рожевий дивний цвіт над озером засяяв перед нами (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 256); Рожевий цвіт сонця тепло пломеніє на засніженому полі (Михайло Стельмах, I, 1962, 45); Вона підійшла до дзеркала, оправленого в червоне дерево і схованого за рожевою атласною завісою (Іван Микитенко, II, 1957, 289); // у знач. ім. рожеве, вого, сер. Одяг, фарба і т. ін. світло-червоного кольору. Панна Броніслава танцювала з Ястшембським. Вона була вся в рожевому (Нечуй-Левицький, II, 1956, 86); З правого боку [у світлиці] кахельна груба з зелених кахлів, рожевим попід вод жуваних (Борис Грінченко, II, 1963, 532); // Який має рум'янці; рум'яний. Тихо одчинив він двері, висунув свою русяву головоньку з рожевим личком і усміхнувся до матері білими зубенятами (Панас Мирний, I, 1954, 239); В хаті вже поклалися спати. Прибігла з вулиці й Христя, рожева й весела (Андрій Головко, II, 1957, 135); // Уживається як складова частина назв деяких рослин і тварин. Багатьом господарствам півдня велику шкоду завдає злісний бур'ян — гірчак рожевий (Колгоспник України, 9, 1959, 24); З південних районів [до Стрілецького степу] залітають великі зграї рожевих шпаків (Наука і життя, 5, 1967, 10). 2. перен. Нічим не затьмарений; радісний, світлий. Веселий, рожевий був настрій його духа [духу] (Іван Франко, V, 1951, 324); — Прямих доріг, пане сотнику, нема. Вони тільки в тумані молодості ввижаються рівними і рожевими, — переконано сказав Погиба (Михайло Стельмах, II, 1962, 54); Знову царство весни, і рожевії сни, І кохання; Знову зустрічі тихі! — й без краю сумні Розставання (Максим Рильський, I, 1960, 115); Вони пішли. І вже за рогом звучить її рожевий сміх (Володимир Сосюра, I, 1957, 327); // З радісними сподіваннями (про мрії, надії, плани). Ні, Ви таки зовсім засмутили мене своїм листом: такі собі малював плани рожеві на літо, думав, як буду водити Вас по найкращих чернігівських закутках (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 306); Помилилась. Не любить... Прости їй. Завели її мрії рожеві: Королевича малювали їй мрії (Василь Еллан, I, 1958, 63); Сповнений рожевих надій і блискучих планів, повертався Чорбаряну додому (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 245).

Рожевий день (ранок, вечір) — безхмарний, погожий день (ранок, вечір). Змагаються між собою день і ніч. Як глянуть на захід сонця, там стояла місячна бліда ніч; а глянути на схід сонця, там починався ясний, рожевий день (Нечуй-Левицький, I, 1956, 66); Сонце вже не котиться горою, як літом,.. а береться низом, понад горою, привітно світе [світить] та пригріває після довгої холодної ночі та ущипливого рожевого ранку (Панас Мирний, III, 1954, 255); Раз теплого рожевого вечора зустрілись вони на вулиці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 48). 

♦ Дивитися крізь рожеві окуляри (скельця); Дивитися крізь рожеву призму на кого — що — сприймати кого-, що-небудь, не помічаючи їх негативних сторін, рис; Рожевими фарбами (у рожевих фарбах) малювати що — прикрашати, ідеалізувати що-небудь. Вона не малювала собі будучини ані рожевими, ані темними фарбами (Гнат Хоткевич, II, 1966, 132); Підбадьорений обіцянками Потьомкіна, Головатий все малював у рожевих фарбах, передбачаючи, що і сам він матиме можливість дослужитися до високого чину (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 32); Рожеві мрії див. мрія; У рожевому світлі; У рожевих фарбах — ідеалізовано; краще, ніж є насправді. На думку критика [Д. І. Писарєва], Пушкін пройшов мимо найголовнішого лиха епохи — кріпосного права, а там, де він торкається кріпосних взаємовідносин, вони постають в занадто рожевих фарбах (Шамота, Талант і народ, 1958, 14). 3. Прикм. до рожа 2. Вечір пізній, місяць ясний; рожеві квіти пахнуть (Марко Вовчок, I, 1955, 336); Зоня і Юзя цілими ранками то ходили по луках.., то пустошили рожеві й жасминові кущики в садку (Леся Українка, III, 1952, 648); // Виготовлений з рожі. Болгарський павільйон зустрічає нас великим сонячно веселим панно. Молоді болгари у народних костюмах на плантації троянд збирають квіткові пелюстки. Під картиною дзюрчить джерело, вода пропахчена рожевим маслом (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 39.).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Рожевий колір

Рожевий колір заспокоює нервову систему, по­кращує настрій, сприяє розслабленню м’язів і гли­бокому сну. Цей колір допомагає одужати навіть при важких захворюваннях.

У поетичному мовленні початку ХХ століття рожевий колір був

символом романтичності, асоціювався із приємними враженнями, мріями. Аркадій Казка розширює семантику кольору до значення благополуччя, зародження нового життя, щасливого майбутнього. В останньому прикладі автор поєднує одразу два кольоративи (синьо-чорний і рожевий), аби за допомогою контрасту підкреслити основні риси світогляду: земля як символ буденності, приреченості, крайнебо – віра у завтра, у майбуття. Неоднозначне поєднання антонімічної ознаки смутно-радісно (а у попередньому контексті смутно і радісно) посилює емоційний настрій поезії. Відмінне значення кольоративу рожевий спостерігаємо у контексті з поеми «Великдень»: «Злегесенька іноді диха вітерець весняний: [Во]істину, це подих уст усміхнено-рожево-ясних немовляти» [2, 135]. Значення кольоративу посилюється вживанням оказіонального епітета усміхнено- рожево-ясних. Рожевий колір – не просто позитивний символ майбуття, а й елемент духовного світогляду автора. Поет звертається до образу немовляти, Сина Божого, який постає основою вірувань у світле майбутнє. Отже, порівнюючи червоний колір із його відтінком рожевим, слід зазначити, що кольоративи мають полярну конотацію: червоний колір репрезентує страх, смуток, війну, смерть; рожевий – постає символом майбуття, віри, гармонії.

Джерела та література

1) Великий тлумачний словник сучасної української мови ( з дод. і допов)/ Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. - К. Ірпінь: ВТФ "Перун",2005. - 1728.

2) Словник української мови в 11 томах / Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР / гол. ред. кол. І. К. Білодід. — Київ: Наукова думка, 1970–1980. Онлайн: inmo.org.ua і sum.in.ua.

3) Новий тлумачний словник української мови. 42000 слів: У 4-х томах / Уклад. В. Яременко, О. Сліпушко. — Київ: вид. Аконіт, 1998.

Зовнішні посилання