Відмінності між версіями «Чавкати»
(→Ілюстрації) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
===Китай=== | ===Китай=== | ||
Тим хто любить чавкати в Китаї роздолля. Це хороший тон, причому, чим голосніше - тим краще. Плямкання - знак того, що їжа смачна. | Тим хто любить чавкати в Китаї роздолля. Це хороший тон, причому, чим голосніше - тим краще. Плямкання - знак того, що їжа смачна. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] | ||
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
| + | [[Категорія:Ча]] | ||
Поточна версія на 20:00, 25 листопада 2015
Зміст
Словник Грінченка
Чавкати, -каю, -єш, гл. Шлепать (по грязи, водѣ). Пішов чавкать і брьохаться осокою та очеретами. Сим. 199.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Просочуватися, просмоктуватися під тиском чого-небудь, видаючи характерні звуки чмокання, цмокання, хлюпання (про болото, твань, трясовину і т. ін.). Дівчина по коліна провалилася в трясовину.. Липуча твань чавкала, здіймалась пухирями, засмоктуючи все глибше й глибше (Олесь Донченко, III, 1956, 76); // безос. Хороше! А що плутає ноги втома та чавкає в драних чоботях — дарма: ось і відпочине, і онучі просушить (Андрій Головко, II, 1957, 179); Директор побіг йому назустріч, не помічаючи того, що під ногами неприємно чавкає, а на халяви летить багнюка (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 399); // Спричиняти такі звуки, ступаючи по болоту, багну, твані і т. ін. Ходять селяни, чавкають драними чобітьми по бездоріжжю (Іван Микитенко, II, 1957, 7); Чавкають чоботи, які ви з трудом витягаєте з баговиння (Остап Вишня, II, 1956, 216); Іти було важко. Маленькі ноженята, обгорнуті в ганчір'я, чавкали в грязюці (Андрій Головко, I, 1957, 86). 2. розм. Жувати, голосно прицмокуючи губами; плямкати ротом. Він мерщій наклав собі повну тарілку вареників, прилив зверху маслом, та ще й сметаною добре їх примастив, а потім, на увесь рот чавкаючи, почав їх уминати (Панас Мирний, IV, 1955, 365); Півники він віддав Герусу, і той поквапливо почав їх трощити, чавкаючи і висмоктуючи кожну кісточку (Михайло Стельмах, II, 1962, 227); Риба пити хоче, ніхто їй не дає, тільки ротом вона чавкає (Оксана Іваненко, Укр.. казки, 1950, 118); // перех. і без додатка. Їсти, видаючи такі звуки. Серед пасажирів у купе була ще тілиста дама. Всю дорогу вона чавкала смажену курку і в розмову не втручалась (Петро Панч, В дорозі, 1959, 180); Він любив з золотої тарілочки Ротом беззубим чавкать м'ясце (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 224).
Український Тлумачний словник
1) Просочуватися, просмоктуватися під тиском чого-небудь, видаючи характерні звуки чмокання, цмокання, хлюпання (про болото, твань, трясовину і т. ін.). || Спричиняти такі звуки, ступаючи по болоту, багну, твані і т. ін. 2) розм. Жувати, голосно прицмокуючи губами; плямкати ротом. || перех. і без додатка.
Ілюстрації
|
|
|
|
Цікаві факти
Китай
Тим хто любить чавкати в Китаї роздолля. Це хороший тон, причому, чим голосніше - тим краще. Плямкання - знак того, що їжа смачна.
