Відмінності між версіями «Луска»

Поточна версія на 19:59, 25 листопада 2015

Словник Грінченка

Луска, -ки, ж. 1) Чешуя. Пливе щука з Кременчука, луска на їй сяє. Чуб. V. 13. На свиті латок, як на коропі луски. Уманск. у. 2) Лузга; шелуха. Ум. Лусочка. Желех. Лущи́ця. Чуб. IV. 369.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Шкірні утвори (тверді, щільно припасовані одна до одної пластинки) у багатьох хребетних тварин, що виконують захисну функцію. Пливе щука з Кременчука, Луска на ній сяє (Українські народні ліричні пісні, 1958, 119); Над.. черепичними дахами будинків, схожими на риб'ячу луску, ..висіли безбарвні хмари (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 90); * У порівняннях. Левко поклав руку на широкий зріз [клена] в іскристих, мов луска, краплинах паморозі (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 77). 2. Те саме, що лузга 1. Ярина мовчала та обгризала зелену луску з горіха (Леся Українка, III, 1952, 738); Наближалася зима, і знову мерзли ми в хаті і їли хліб наполовину з просяної луски (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 126); — Хто такі, куди їдете? — запитав він, випльовуючи з рота соняшникову луску (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 333); // Складові частини рослинних цибулин, шишок і т. ін. Лілії розмножуються також лусками цибулин (Озеленення колгоспного села, 1955, 227); Ягодоподібні шишки [ялівцю] складаються з 3—6 плодових лусок (Лікарські рослини.., 1958, 70). 3. чого, яка, перен. Складові частини якого-небудь покриття. В складі захисного озброєння багатих скіфів звичайні панцирі з бронзових чи залізних лусок (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 144); В культових будовах зруб маскується гонтовою лускою (Дерев'яне зодчество України, 1949, 54); З радістю дивилися [батько й син], .. як укривається вона [Пальміра] рожевою лускою черепиці і хвилястими пластівцями шиферу (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 517). 4. перен. Блискітки. Попадались маленькі озера, що грали лускою і тріпотіли, як срібна риба, кинута з річки на надбережну траву (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 211); Згадалися рідні Копитки, і стара фортеця, і срібна луска швидкої річки у широкій долині (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 11); Ось, здається, під самим сонцем блиснула срібна луска на якомусь птахові (Олесь Донченко, І, 1956, 55). 5. перен. Про що-небудь зовнішнє, що прикриває справжню суть, зміст, характер чого-небудь. Як тільки вона трохи сердилась, з неї спадала та солодка луска, і вона лаялась і кричала на ввесь рот (Нечуй-Левицький, II, 1956, 267); Чорні стіни здригалися, луску жалю з себе скидали (Марко Черемшина, Тв., 1960, 70).

Все про слово

Луска, жорсткі метамерні пластинки шкірного скелета хребетних тварин — риб, плазунів, птиць і деяких ссавців, що виконують захисну функцію. Ч. копалин безщелепних і риб має мезодермальноє походження, утворена кістковою тканиною (дентин, кість); мається в своєму розпорядженні на телі тварини правильними діагональними рядами по ходу колагенових волокон шкіри і, окрім захисної, виконує опорно-рухову функцію. У філогенезі нижчих первічноводних хребетних тварин (круглоротиє, риби, земноводні) початковою є плакоїдная луска копалин телодонтов і хрящових риб, представлена дентиновим Шипом і зубами, що періодично змінялися у міру зростання тварини. Космоїдная луска, луска ганоїда, циклоїдна луска і ктеноїдна луска кісткових риб — складні похідні філогенезу вихідного типа. Ці Ч. характеризуються циклічним зростанням з утворенням річних кілець, що дозволяють визначати вік риби. Серед земноводних кісткові Ч., аналогічні Ч. риб, відомі в деяких стегоцефалів і сучасних безногих (червяги, у тому числі рибозмєї). Рогова Ч. плазунів, птиць і деяких ссавців утворюється ороговінням зовнішнього шару епідермісу і захищає шкіру від висихання і механічних пошкоджень. Рогові Ч. зазвичай змінялися шляхом періодичної ліньки або лущення. У плазунів рогова Ч. інколи зростається з вторинними шкірними окостеніннями і покриває все тіло (крокодили, черепахи), у птиць — лише ноги, у ссавців (сумчасті, гризуни, насекомоядниє і деякі ін.) головним чином на хвості

Фразеологічний словник української мови

1.бра́ти / взя́ти за зя́бра (за жа́бри) кого і без додатка. 1. Примушувати кого-небудь виконувати, робити щось; настирливо домагатися чогось. — А ти з характером, за зябра береш (Ю. Збанацький); Воронцов не міг на цьому заспокоїтись і сам теж невтомно снував від підрозділу до підрозділу, виступаючи, де треба, з промовою, а в іншому місц і .. брав когось за жабри не гірше, ніж Самієв (О. Гончар). 2. Притискати кого-небудь, обмежувати в діях. — Браконьєрів брати за жабри — це, звичайно, діло, і воно, думаю, від тебе не втече (О. Гончар); — На нашу долю теж роботи вистачить,— заспокоював Хома товаришів.— Ми їх (фашистів) з півдня за жабри візьмемо (О. Гончар). схопи́ти за зя́бра. — Допустим, у цьому році пани збільшать нам плату, на рік ми скажемо ще більше дати, а потім так своєю ціною .. схопимо за зябра, що вже земля усім Стадницьким не буде давати ніякого зиску (М. Стельмах).

2.ні луски́ ні́ зя́бри (рідше хвоста́), жарт. Уживається як побажання удачі, успіху (перев. у риболовлі). — Ні пуху ні пера! — сказав.. заядлий мисливець.— Ні луски ні зябри! — відгукнувся і старий рибалка Петро Васильович Птаха (Ю. Смолич); — Вперед на отакеннку рибу, котра завжди чомусь у нас зривається! Ні луски ні хвоста! (Ф. Маківчук).

Ілюстрації

Додаткові дані

Зовнішні покриви риби Типи луски

Медіа

Цікаві факти

Для досвідченого фахівця луска може розповісти не лише про вік риби, але і те, в якому віці вона вперше брала участь у нересті і скільки разів. За лускою можна дізнатися довжину, яку риба досягала за кожний прожитий рік, час її перебування в річці і морі. Навіть про перенесені впродовж життя рибою хвороби іхтіолог може дізнатися маючи трохи луски.