Відмінності між версіями «Каглянка»
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Каглянка '''' | + | '''Каглянка, .'''''-ки, ж'' Ветошная затычка для закрыванія печной трубы. Послала жінка чоловіка каглу затикати, та й каглянки вбила |
==«Словарь української мови»== | ==«Словарь української мови»== | ||
'''Каглянка, .'''''-ки, ж'' Ветошная затычка для закрыванія печной трубы. Послала жінка чоловіка каглу затикати, та й каглянки вбила | '''Каглянка, .'''''-ки, ж'' Ветошная затычка для закрыванія печной трубы. Послала жінка чоловіка каглу затикати, та й каглянки вбила | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | |||
''ЗА́ТИЧКА,'' и, жін.<br> | ''ЗА́ТИЧКА,'' и, жін.<br> | ||
| − | 1. Корок, пробка, чіп і т. ін. Млинковський не втерпів: налив і випив чарку, заткнув графин затичкою й попросив винести цю спокусу з хати (Нечуй-Левицький, III, 1596, 185); Він викручує помалу скляну затичку і нюхає настій гірського зілля (Петро Колесник, Терен.., 1959, 333); | + | 1. Корок, пробка, чіп і т. ін. Млинковський не втерпів: налив і випив чарку, заткнув графин затичкою й попросив винести цю спокусу з хати (Нечуй-Левицький, III, 1596, 185); Він викручує помалу скляну затичку і нюхає настій гірського зілля (Петро Колесник, Терен.., 1959, 333); |
| + | |||
| + | * У порівняннях. Він одразу вилетів, наче та затичка від шампанського (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 199); <br> | ||
// Будь-що, чим затикають який-небудь отвір. На землі обіч дірки, виритої в соломі (а біля неї й сніп — затичка для тої дірки) лежав з забинтованою головою вчорашній утікач-кулеметник (Андрій Головко, І, 1957, 361); Допомагав [Іван] шинкарці переливати на припічку киплячу варенуху, що з неї, з нового горшка щойно зняли широку затичку (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 359).<br> | // Будь-що, чим затикають який-небудь отвір. На землі обіч дірки, виритої в соломі (а біля неї й сніп — затичка для тої дірки) лежав з забинтованою головою вчорашній утікач-кулеметник (Андрій Головко, І, 1957, 361); Допомагав [Іван] шинкарці переливати на припічку киплячу варенуху, що з неї, з нового горшка щойно зняли широку затичку (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 359).<br> | ||
2. перен., рідко. Велика кількість, скупчення кого-, чого-небудь, що запруджує щось, заважає рухові. — Здоров, братику. Не сподівався тебе побачити в цій людській затичці (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 264).<br> | 2. перен., рідко. Велика кількість, скупчення кого-, чого-небудь, що запруджує щось, заважає рухові. — Здоров, братику. Не сподівався тебе побачити в цій людській затичці (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 264).<br> | ||
3. заст. Квітка, якою прикрашають дівчата своє волосся.<br> | 3. заст. Квітка, якою прикрашають дівчата своє волосся.<br> | ||
за - тич -ка | за - тич -ка | ||
| + | |||
Іменник , жіночий рід , 1-е схилення ( відмінювання 3 * а за класифікацією А. Залізняка А.) . | Іменник , жіночий рід , 1-е схилення ( відмінювання 3 * а за класифікацією А. Залізняка А.) . | ||
<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr> | <h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr> | ||
| − | #Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | + | #Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 206 |
| − | Том 2, ст. 206 | + | #Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 350. |
| − | # Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 350. | + | |
Поточна версія на 18:29, 25 листопада 2015
Каглянка, .-ки, ж Ветошная затычка для закрыванія печной трубы. Послала жінка чоловіка каглу затикати, та й каглянки вбила
Зміст
«Словарь української мови»
Каглянка, .-ки, ж Ветошная затычка для закрыванія печной трубы. Послала жінка чоловіка каглу затикати, та й каглянки вбила
Сучасні словники
ЗА́ТИЧКА, и, жін.
1. Корок, пробка, чіп і т. ін. Млинковський не втерпів: налив і випив чарку, заткнув графин затичкою й попросив винести цю спокусу з хати (Нечуй-Левицький, III, 1596, 185); Він викручує помалу скляну затичку і нюхає настій гірського зілля (Петро Колесник, Терен.., 1959, 333);
- У порівняннях. Він одразу вилетів, наче та затичка від шампанського (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 199);
// Будь-що, чим затикають який-небудь отвір. На землі обіч дірки, виритої в соломі (а біля неї й сніп — затичка для тої дірки) лежав з забинтованою головою вчорашній утікач-кулеметник (Андрій Головко, І, 1957, 361); Допомагав [Іван] шинкарці переливати на припічку киплячу варенуху, що з неї, з нового горшка щойно зняли широку затичку (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 359).
2. перен., рідко. Велика кількість, скупчення кого-, чого-небудь, що запруджує щось, заважає рухові. — Здоров, братику. Не сподівався тебе побачити в цій людській затичці (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 264).
3. заст. Квітка, якою прикрашають дівчата своє волосся.
за - тич -ка
Іменник , жіночий рід , 1-е схилення ( відмінювання 3 * а за класифікацією А. Залізняка А.) .
Рекомендовані джерела
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 206
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 350.
Ілюстрації
|
|
|
|
