Відмінності між версіями «Яворовий»

Версія за 18:18, 25 листопада 2015

Яворик, -а, -е.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Я́ВОРИК, а, чол., діал. Зменш.-пестл. до явір. Ой Федоре, Федорочку, піди по лісочку, Утни мені яворика та на колисочку

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Принадлежащій явору, сдѣланный изъ явора. Сінечки мої яворові, будете неметені. Мет. 214. Яворовий коромисел. Мет. 50.

«Словники України on-line»

я́ворик – іменник чоловічого роду

Ілюстрації

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=7osR18Xs3Bs

Цікаві факти

ДЕРЕВА І КУЩІ У СВІТОГЛЯДІ ТА ЗВИЧАЄВОСТІ УКРАЇНЦІВ

Явір — як і дуб, дуже часто в колядках виступає символом світової осі та родовим деревом: Стоїть яворець тонкий, високий, Тонкий високий, в корінь глибокий, А в коріненьку — чорні куноньки, А в середині — ярі пчілонькн, А на вершечку — сив соколонько. Виріс дубок тонок, висок, Зелен-явір, зелений! А під тим дубком крісло золоте, Зелен явір, зелений

Можемо припустити, що і назва явір походить від давньоелов'янського Явь - проявлене життя. Так, світобудова символізується теремом із розписаними золотом стінами, який має "тисові сходи, яворові сіни". В Україні із явора робили колиски для хлопчиків, про що йдеться також і в обрядовому білоруському фольклорі:

Там у господаря на дворі явір. Святий вечір! А на яворі висить колиска. А в тій колисочці — мале дитятко, Колишуть його мамки та няньки, Колишуть тихо - пісню співають: — Як живий буде — королем буде, А королівну за себе візьме'". Також, явір є емблемою одного із футбольних клубів; численно оспівувався в піснях, переказах, віршах.

Більше читайте тут: [1]