Відмінності між версіями «Кабиця»
(не показані 14 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Каби́ця, -ці, '''''ж. ''1) Очагъ въ землѣ (въ сѣняхъ или на дворѣ) для приготовленія пищи. Вас. 194. ''Онучи инші полоскали, другії лежа розмовляли, а хто трудився у кабиць. ''Котл. Ен. VI. 20. ''Горить огонь тихенько на кабиці. ''Шевч. 2) Круглая или четырехугольная яма, въ которой помѣщается гончарная печь. Вас. 180. | + | '''Каби́ця, -ці, '''''ж. ''1) Очагъ въ землѣ (въ сѣняхъ или на дворѣ) для приготовленія пищи. Вас. 194. ''Онучи инші полоскали, другії лежа розмовляли, а хто трудився у кабиць. ''Котл. Ен. VI. 20. ''Горить огонь тихенько на кабиці. ''Шевч. <br>2) Круглая или четырехугольная яма, въ которой помѣщается гончарная печь. Вас. 180. |
− | + | ||
− | == | + | ==«Словарь української мови»== |
− | ''' | + | '''Кабиця''' - <br> |
+ | 1) Очагъ въ землѣ (въ сѣняхъ или на дворѣ) для приготовленія пищи. Вас. 194. Онучи инші полоскали, другії лежа розмовляли, а хто ''трудився у кабиць''. Котл. Ен. VI. 20. Горить огонь тихенько на ''кабиці''. Шевч.<br> | ||
+ | 2) Круглая или четырехугольная яма, въ которой помѣщается гончарная печь Вас. 180. | ||
− | == | + | ==Сучасні словники== |
− | '' | + | '''КАБИ́ЦЯ, кабиці''' - Відкрита літня кухня (піч) у дворі або в садку. Маріора варила обід у глиняній кабиці на подвір’ї (Коцюб., І, 1955, 215); В садку під грушею на кабицях варилися пісні борщі з вушками, карасями (Панч, Гомон. Україна, 1954, 73);// <br>Яма, де вміщують казан, під яким розкладають вогнище для варіння, топлення чого-небудь. Варили по куренях три рази вдень, не в горшках, а в мідних або чавунних казанах, і не в печах, а на кабиці (Стор., І, 1957, 257); Потім викопали кабицю, чи піч, для казана з смолою, котрою мазали мережі (Н.-Лев., II, 1956, 266). |
− | + | ||
− | + | ||
+ | ''каби́ця'' (зменшене — каби́чка) = пала́нка <br> | ||
+ | * зроблена з каменю чи глини відкрита пічка в землі (в сінях, надворі чи в полі) для приготування їжі, пізніше — відкрита літня кухня (піч) у дворі або в садку.<br> Онучі інші полоскали, другії лежа розмовляли, а хто трудився у кабиць (І. Котляревський); Горить вогонь тихенько на кабиці (Т. Шевченко); <br> | ||
+ | * кругла або чотирикутна яма, в якій поміщається гончарна піч;<br> | ||
+ | * яма, де вміщують казан, під яким розкладають вогнище для варіння, топлення чого-небудь;<br> | ||
+ | * на Поліссі — димовідвідний мішечок із сіткою, під якою горів по́світ.<br> | ||
− | == | + | ==Ілюстрації== |
− | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | |
− | + | |- valign="top" | |
− | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Кабиця1111.jpg|x200px]] | |
− | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Кабиця...333.jpg|x200px]] | |
− | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Кабиця09876543.jpg|x200px]] | |
− | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Кабиця234567890.jpg|x200px]] | |
+ | |} | ||
<div align="right"></div> | <div align="right"></div> | ||
− | [Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | + | |
− | + | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|lKxUYUxy9mk}} | ||
+ | {{#ev:youtube|64W_Lb41lv4}} | ||
+ | {{#ev:youtube|ZvvPqVp89Zo}} | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | # Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 64. | ||
+ | # Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 203. | ||
+ | # Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 265. | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | *https://uk.wiktionary.org/wiki/кабиця | ||
+ | *http://slovopedia.org.ua/47/53402/319323.html | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
+ | [[Категорія:Ка]] |
Поточна версія на 18:08, 25 листопада 2015
Каби́ця, -ці, ж. 1) Очагъ въ землѣ (въ сѣняхъ или на дворѣ) для приготовленія пищи. Вас. 194. Онучи инші полоскали, другії лежа розмовляли, а хто трудився у кабиць. Котл. Ен. VI. 20. Горить огонь тихенько на кабиці. Шевч.
2) Круглая или четырехугольная яма, въ которой помѣщается гончарная печь. Вас. 180.
Зміст
«Словарь української мови»
Кабиця -
1) Очагъ въ землѣ (въ сѣняхъ или на дворѣ) для приготовленія пищи. Вас. 194. Онучи инші полоскали, другії лежа розмовляли, а хто трудився у кабиць. Котл. Ен. VI. 20. Горить огонь тихенько на кабиці. Шевч.
2) Круглая или четырехугольная яма, въ которой помѣщается гончарная печь Вас. 180.
Сучасні словники
КАБИ́ЦЯ, кабиці - Відкрита літня кухня (піч) у дворі або в садку. Маріора варила обід у глиняній кабиці на подвір’ї (Коцюб., І, 1955, 215); В садку під грушею на кабицях варилися пісні борщі з вушками, карасями (Панч, Гомон. Україна, 1954, 73);//
Яма, де вміщують казан, під яким розкладають вогнище для варіння, топлення чого-небудь. Варили по куренях три рази вдень, не в горшках, а в мідних або чавунних казанах, і не в печах, а на кабиці (Стор., І, 1957, 257); Потім викопали кабицю, чи піч, для казана з смолою, котрою мазали мережі (Н.-Лев., II, 1956, 266).
каби́ця (зменшене — каби́чка) = пала́нка
- зроблена з каменю чи глини відкрита пічка в землі (в сінях, надворі чи в полі) для приготування їжі, пізніше — відкрита літня кухня (піч) у дворі або в садку.
Онучі інші полоскали, другії лежа розмовляли, а хто трудився у кабиць (І. Котляревський); Горить вогонь тихенько на кабиці (Т. Шевченко);
- кругла або чотирикутна яма, в якій поміщається гончарна піч;
- яма, де вміщують казан, під яким розкладають вогнище для варіння, топлення чого-небудь;
- на Поліссі — димовідвідний мішечок із сіткою, під якою горів по́світ.
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
- Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 64.
- Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 203.
- Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 265.