Відмінності між версіями «Кадний»
(Створена сторінка: '''Кадни́й, -а́, -е́. '''Дымный, закоптѣлый. Желех. Закр. Категорія:Ка) |
|||
| (не показано 4 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Кадни́й, -а́, -е́. '''Дымный, закоптѣлый. Желех. Закр. | '''Кадни́й, -а́, -е́. '''Дымный, закоптѣлый. Желех. Закр. | ||
| + | ==«Словник української мови»== | ||
| + | '''Кадни́й, -а́, -е́. '''Дымный, закоптѣлый. Желех. Закр. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | '''Димний'''. - Який виділяє дим, з димом; який складається з диму; сповнений диму, просякнутий димом; який пахне димом або має присмак диму: димна піч, димне полум’я, димний викид, димна головешка, димне приміщення, димне місто, димні руїни, димна гіркота, димна каша. <br> | ||
| + | - Схожий на дим, кольору диму: димна хмара, димна мла, димні сутінки, димний світанок. | ||
| + | <br> | ||
| + | '''Ди́мни́й''', -а, -е. 1) Дымный, курной. Не видно було ні димних печей, ні бочок, ні возів з припасами. К. ЧР. Димна хижа. Курная изба. Вх. Лем. 410.<br> 2) Дымчатаго цвѣта. Мак повний усякий: червоний, перістий і димний. О. 1862. IV. 72.br> | ||
| + | |||
| + | '''ДИ́МНИЙ''', а, е. 1 Прикм. до дим. Доволі слів тих темних і страшних, що придавили люд, мов '''димна хмара''' (Леся Українка, II, 1951, 308);<br> Теплий вітер.. все ще доносив гіркий ''димний'' присмак (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 278); <br> | ||
| + | 2. Який димить; з ''димом''. Досвітками й пізно вечорами доярки пораються при ліхтарях з димними блимавками(Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 213); <br> | ||
| + | * Наповнений ''димом'', задимлений. За вікнами билась осіння негода, а в хаті, душній і димній,.. серед сонного царства дитячих ліжок, ішов бій невдоволених душ (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 305); <br>При стійкій сльозотечі, яка не піддається лікуванню, ..протипоказана робота на вільному повітрі, в димному і запиленому приміщенні(Лікарська експертиза.., 1958, 104).<br> | ||
| + | * Схожий на ''дим'', кольору диму. І димним цвітом жито Цвіте на місці тім (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 163). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Дым333.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Дым999.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Дым973.jpg|x200px]] | ||
| + | |} | ||
| + | <div align="right"></div> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|WBPVht12f0k}} | ||
| + | {{#ev:youtube|647hMYIgeiM}} | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | #Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 384 | ||
| + | #Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 278. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | *http://sum.in.ua/s/dymnyj | ||
| + | *http://slovopedia.org.ua/32/53396/30636.html | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Ка]] | [[Категорія:Ка]] | ||
Поточна версія на 18:00, 25 листопада 2015
Кадни́й, -а́, -е́. Дымный, закоптѣлый. Желех. Закр.
Зміст
«Словник української мови»
Кадни́й, -а́, -е́. Дымный, закоптѣлый. Желех. Закр.
Сучасні словники
Димний. - Який виділяє дим, з димом; який складається з диму; сповнений диму, просякнутий димом; який пахне димом або має присмак диму: димна піч, димне полум’я, димний викид, димна головешка, димне приміщення, димне місто, димні руїни, димна гіркота, димна каша.
- Схожий на дим, кольору диму: димна хмара, димна мла, димні сутінки, димний світанок.
Ди́мни́й, -а, -е. 1) Дымный, курной. Не видно було ні димних печей, ні бочок, ні возів з припасами. К. ЧР. Димна хижа. Курная изба. Вх. Лем. 410.
2) Дымчатаго цвѣта. Мак повний усякий: червоний, перістий і димний. О. 1862. IV. 72.br>
ДИ́МНИЙ, а, е. 1 Прикм. до дим. Доволі слів тих темних і страшних, що придавили люд, мов димна хмара (Леся Українка, II, 1951, 308);
Теплий вітер.. все ще доносив гіркий димний присмак (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 278);
2. Який димить; з димом. Досвітками й пізно вечорами доярки пораються при ліхтарях з димними блимавками(Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 213);
- Наповнений димом, задимлений. За вікнами билась осіння негода, а в хаті, душній і димній,.. серед сонного царства дитячих ліжок, ішов бій невдоволених душ (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 305);
При стійкій сльозотечі, яка не піддається лікуванню, ..протипоказана робота на вільному повітрі, в димному і запиленому приміщенні(Лікарська експертиза.., 1958, 104).
- Схожий на дим, кольору диму. І димним цвітом жито Цвіте на місці тім (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 163).
Ілюстрації
| |
|
|
Медіа
Джерела та література
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 384
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 278.