Відмінності між версіями «Решітка»

Поточна версія на 16:41, 25 листопада 2015

Словник Грінченка

Решітка, -ки, ж. 1) Рѣшетка. Желех. 2) Родъ орнамента въ украшеніяхъ деревянныхъ гуцульскихъ издѣлій (гладкой проволокой, втискиваемой въ дерево): ломаныя линіи, различно пересѣкающіяся и образующая ромбоидальныя клѣтки. Шух. І. 281. 3) Подобный предыдущему орнаментъ при раскраскѣ гончарной посуды. Вас. 184. 4)Родъ вышивки. Шух. І. 157, 158, Kolb. I. 48, 49. 5) Снарядъ для coбиранія черники: родъ совка съ плоскимъ дномъ, наружный край котораго оканчивается зубьями гребня; части: дно — гребінь, бока — обруч, ручка — фіст. Шух. І. 167. 6) Собств. Решотка. Родъ полки подъ шерстобитнымь луком, на которой лежитъ разбиваемая шерсть. Седневъ, Черниг. у. Ум.решіточка. Чуб. VII. 415.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник української мови
Решітка

1. Загорода, паркан з дерев'яних або металевих прутів, планок і т. ін., які перехрещуються. Решітка, що нею відділюється сад від двору. Помацки знайшов [Василь] хвіртку, увійшов до саду (Гнат Хоткевич, І, 1966, 118); // Предмет, річ, зроблені з дерев'яних або металевих прутів у вигляді перехрещених, переплетених ліній. Вікна були, по старосвітському звичаю, забиті рідкою залізною решіткою од злодіїв (Нечуй-Левицький, V, 1966, 107); Щоб полегшити догляд за радіатором [трактора], установлено швидкознімну решітку в кабіні (Хлібороб України, 3, 1966, 9); Кути і місця пересічення монолітних стін слід армувати решітками, збитими з рейок,.. або сітками з лози (Колгоспник України, 4, 1958, 13); // Пристрій з отворами того чи іншого розміру для затримування або пропускання чого-небудь. Решітки встановлюють перед випусками стічних вод у відстійники, на поля зрошення або фільтрації (Довідник сільського будівельника, 1956, 356); На дрібних і середніх підприємствах можна використати [для сортування картоплі] найпростіші пристрої з триярусних металевих або дерев'яних решіток (Технологія приготування їжі, 1957, 18).

2. Ажурне перехрещення ліній при в'язанні, плетенні, різьбі, художньому зображенні і т. ін. Поверхня тарілок прикрашувалася рельєфним орнаментом, в якому ромашки або інші квіти перепліталися у своєрідну решітку (Нариси з іст. укр. мист., 1969, 92); Розгортка писанки в цілому не має в своєму орнаменті другорядних елементів чи зображень, усе підкорене площині. Назви способів заповнення площини — крапкате, кратковане, макове, решітка (Народна творчість та етнографія, 2, 1967, 55).

3. Частина топки, признач. для спалювання на ній твердого палива. Топка для спалювання майже всіх видів твердого палива повинна мати піддувало і колосникову решітку (Довідник сільського будівельника, 1956, 391); У топку з простою колосниковою решіткою паливо закидають швидко, невеликими порціями. Дрова розколюють, а вугілля розбивають на шматки не більш кулака (Сільські теплові електростанції, 1957, 77).

4. рідко. Народний музичний ударний інструмент. Він подався до корчми. Там грали музики, скрипка та решітка, було багато парубків та дівок (Леся Українка, III, 1952, 564); Вживаються в оркестрах [китайських] різні дзвоники та тріскачки (своєрідні кастаньєти), а також решітки, що звучать, коли по них проводити бамбуковою паличкою (Народна творчість та етнографія, 4, 1962, 112).

5. діал. Моховик. Ні я, ні Богдан не знайшли хоч би поганенької сироїжки чи решітки, — а Денис тріумфально вийшов на узлісся із десятком чи й двома чудових «справжніх» білих грибів! (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 69); Зародив тієї осені білий гриб і решітка (Василь Кучер, Повісті.., 1949, 119).

6. рідко. Гачок, на який чіпляється прикраса. Решітки для підвішування дукачів виконувалися зі срібла або міді, позолочувалися і прикрашувалися кольоровим склом (Нариси з іст. укр. мист., 1969, 81).

▲ Кристалічна решітка — закономірне, геометрично правильне розташування атомів, іонів, молекул, властиве речовині, яка перебуває у кристалічному стані. Бомбардуючи кристал дуже повільними, «холодними», нейтронами, фізики вивчають коливання атомів у вузлах кристалічної решітки

Матеріал з Вікісловника

Реші́тка, -и, ж.

1. Загорода, паркан із дерев’яних або металевих прутів, планок і т. ін., які перехрещуються. // Предмет, річ, зроблені з дерев’яних або металевих прутів у вигляді перехрещених, переплетених ліній. // Пристрій з отворами того чи іншого розміру для затримування або пропускання чого-небудь.

2. Ажурне перехрещення ліній при в’язанні, плетенні, різьбі, художньому зображенні і т. ін.

3. Частина топки, признач. для спалювання на ній твердого палива.

4. рідко. Народний музичний ударний інструмент.

5. діал. Моховик.

6. рідко. Гачок, на якого чіпляється прикраса.

• • Кристалічна решітка — закономірне, геометрично правильне розташування атомів, іонів, молекул, властиве речовині, яка перебуває у кристалічному стані.
    

7. мат. Тип алгебр з двома бінарними операціями.

Словник синонімів

ҐРА́ТИ (перехресно розташовані металеві або дерев’яні прути, планки), КРА́ТИдіал.;ШТА́БИ (металеві планки на вікнах); РЕШІ́ТКА (предмет з таким переплетенням). - Гено, що то на вікнах? -Гена, зітхнувши, пояснив: решітки. Ґрати з металевого пруття (О. Гончар); А ще тяжче гаряче бажати Волі.., Шарпатись у путах, гризти крати, А на волю встати не могти (І. Франко); Невеличке вікно угорі, перевите залізними штабами,.. ледве-ледве пропускало сірий світ у хату (Панас Мирний).
МОХОВИ́К (гриб), РЕШЕТНЯ́К[РЕШЕТНИ́К], РЕШІ́ТКА, КОРОВ’Я́Кдіал.Поблизу ялин і сосен ховаються рижики, справжні маслюки, сироїжки, жовті грузді, моховики (з журналу); Зародив тієї осені білий гриб і решітка (В. Кучер).

Словник відмінків

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Цікаві факти

1. Решітка — теж саме, що й ґрати.

2. Народний музичний ударний інструмент, бубон (рідко).

3. Моховик (діалектне).

4. Гачок, на який чіпляється прикраса (рідко).

5. Теж, що й решка (бік монети).

6. У математиці, кристалографії — теж, що й ґратка

Ґратка Браве Ґратка з діленням Ґратка кристалічна Ґратка (порядок) Ґратка Поста 7. «Решітка Серпінського» — теж, що й трикутник Серпінського.

8. Решітка радіатора — теж, що й ґратка радіатора.

9. «Решітка», або «символ решітки» (типографський знак) — теж, що й октоторп «#».

ПЕРЕКЛАД ТЕРМІНА «РЕШЕТКА» В УКРАЇНСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ МЕТАЛОЗНАВСТВА О. В. Пєтухова

ПЕРЕКЛАД ТЕРМІНА «РЕШЕТКА» В УКРАЇНСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ МЕТАЛОЗНАВСТВА

Представлено переклад та тлумачення російськомовного терміна «ре¬шетка» у словникових статтях різного призначення. Особливу увагу звернено на формування розуміння зазначеного терміна в галузі металознавства.

Ключові слова: ґратка, решітка, кристалічна ґратка, термін, металознавство.

Представлен перевод и толкование русскоязычного термина «решетка» в разных словарных статьях. Особое внимание обращается на формирование понимания названного термина в металловедческой отрасли.

Ключевые слова: решетка, кристаллическая решетка, термин, металловедение.

In the article the analysis of translation and interpretation of the Russian-language term «is presented grate» in vocabulary entries different on purpose. The special attention applies on forming of understanding of the marked term in physicometallurgical industry.

Key words: grate, crystalline grate, term, physical metallurgy.

Українська термінологія упродовж двох століть привертає до себе увагу багатьох учених, фахівців, ентузіастів національного відродження. Особливістю нашого часу, який межує не лише зі століттями, а й тисячоліттями, є те, що нарешті після багатьох років поневірянь та утисків українська мова знову зайняла гідне місце в усіх сферах життєдіяльності, зокрема і в науковій галузі.

Національна технічна термінологія як складова наукової мови знаходиться на гребені третього національного відро¬джен¬ня. За останні двадцять років з’явилося близько сотні різно¬ма¬нітних термінографічних праць різного статусу й ґатунку, які виходили в різних містах України й у яких розглядалися окремі галузеві системи або їх компоненти: військова (В. Карачун, Л. По¬номаренко, Я. Яремко), залізнична (Е. Ганиш, С. Ісаєнко), авіаційна (М. Бондарчук), металургійна (Н. Ктитарова), деревооб¬робна (Б. Прокопович, Л. Яремчук), опору матеріалів (О. Корнілов), пожежно-технічна (О. Кучеренко), геологічна (Р. Вов¬ченко, Л. Бохорська, О. Полубічко), хімічна (Ю. Нізельський), електроенергетики (В. Сивокобиленко, В. Павловський, Т. Дейнега), теплоенергетики (Й. Мисак, М. Крук, М. Гера), дахобудівна (Б. Якимович, О. Демська-Кульчицька), музична (С. Булик-Верхола), інформатики (М. Коваль), товарознавча (Г. Рудавська, Л. Демкевич), кулінарна (С. Руденко), ринкової економіки (З. Куделько), психології (В. Андрієвська), прикордонної та митної служби (Л. Грицева), фізична (І. Процик), нафтогазова (М. Гінзбург, Л. Симоненко) тощо.

На запити середньої і вищої освіти видано низку терміноло¬гічних словників, які певною мірою заповнили прогалину щодо перекладу спеціальних назв і понять. Це: «Російсько-український словник з хемії та хемічної технології» / Уклад. М. Ганіткевич, А. Зелізний (Львів, 1993) [12], «Російсько-український словник фізичних термінів» за ред. О. Б. Лисковича (К., 1994) [14], «Російсько-український науково-технічний словник» В. Перхача і Б. Кінаша (Львів, 1997) [10], «Російсько-український словник науко¬вої і технічної мови» О. Войналовича і В. Моргунюка (К., 1997) [3], «Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про землю та Космос» / Уклад.: В. В. Гейченко, В. М. Завірюхіна, О. О. Зеленюк та ін. (К., 1998) [13], «Короткий російсько-український словник інструмен¬тальника» В. С. Калашника (К., 2008) [6], «Матеріалознавство: Російсько-українсько-англійський словник» / Уклад.: Я. А. Криль, Г. В. Криль, О. Флюнт та ін. (Львів, 2010) [7] тощо.

Укладені впродовж 1990–2000-х років словники допомагають вирішити багато складних питань, пов’язаних із використанням науково-технічної термінології, проте в кожному з них є певні вади, що спричиняють сумніви та заперечення щодо вико¬ристан¬ня окремих термінів.

Метою цієї статті є аналіз перекладу та тлумачення росій¬ськомовного терміна решеткав словникових статтях різного призначення.

Актуальність теми зумовлена неоднозначним перекладом російськомовного термінарешетка та термінів-словосполук, які групуються навколо цього слова, про що засвідчує виробнича практика: часто-густо фахівці з металургії нарікають на невідповідність при перекладі російських термінів українським, а тому звертаються до вчених із проханням удосконалити технічні словники.

Аналізуючи здебільшого перекладні двомовні словники різних років видання, погоджуємося з об’єктивним наріканням спеціалістів у металургійній галузі щодо перекладу зазначеного терміна. Так, у словниках [6; 8; 9; 11–14; 19] російськомовний термін решетка перекладається двома варіантами – ґратка (фіз.) та решітка. Причому немає чіткої визначеності, а отже, при перекладі наукових текстів із використанням зазначених словни¬ків виникатимуть певні труднощі.

Окремі роз’яснення стосовно окресленої проблеми знаходи¬мо у термінологічному словнику «Металлы» [16], де лексема решетка перекладається як ґратка. Ґратка – у матеріалознавстві зазвичай мають на увазі кристалічну ґратку [16, т. 2, с. 199]. Відповідно такі металознавчі терміносполуки як кристаллическая решетка, пространственная решетка, трансляционная решетка в цьому ж словнику перекладаються як кристалічна ґратка, просто¬рова ґратка, трансляційна ґратка та тлумачаться як «закономірне розміщення атомів (іонів), що характеризується періодичною повторюваністю у просторі, властиве твердим кристалічним тілам» [16, т. 1, с. 345–346].

Такої ж думки дотримуються укладачі російсько-українсько-англійського словника [7]. На новому етапі відродження України цей словник є спробою впорядкування надбань у галузі ук¬раїнської термінології з металознавства та технічного мовного стилю. Саме в ньому подаються найбільш поширені та необхідні для користування й перекладу терміни з основних розділів сучасного матеріалознавства. На відміну від словників [6; 8; 9; 11–14; 19] російській терміносполуці решетка кристаллическаявідповідає лише один український термін ґратка кристалічна [7, с. 149]. Терміни-словосполучення, що групуються навколо ос¬новного слова, представлено 20 конструкціями, які активно використовуються в досліджуваній терміносистемі: решетка (базоцентрированная моноклинная, базоцентрированная ромби¬ческая, гексагональная, гексагональная плотноупакованная, гранецентрированная кубическая, гранецентрированная ромбическая, кубическая, моноклинная, объемно-центрированная кубическая, объемно-центрированная ромбическая, объемно-центрированная тетрагональная, орторомбическая, примитивная, простая, ромби¬ческая, ромбоэдрическая, тетрагональная, тригональная, триклинная) перекладається як ґратка (базоцентрована моноклінна, базоцентрована ромбічна, гексагональна, гексагональнащільнозапакована, гранецентрована кубічна, гранецентрована ромбічна, кубічнамоноклинна, об’ємно-центрована кубічна, об’ємно-центрована ромбічна, об’ємно-центрована тетрагональна, орторомбічна, примітивна, проста, ромбічна, ромбоедрична, тетрагональна, тригональна, триклинна) [7, с. 149–150].

А тепер звернімося до академічних словників. У новітньому російсько-українському словнику [13], виданому 1998 року, за¬значений термін решетка перекладається якґрати (техн.) та решітка (переплетение) [13, с. 635]. А терміносполука решетка кристаллическая як ґратка кристалічна [13, с. 636]. Інший російсько-український словник [11], 1969 року видання, лексему решетка подає такими варіантами: грати, гратка, решітка; крис¬таллическая решетка – кристалічні грати (гратки), крис¬талічна решітка [11, с. 197]. Виявлені невідповідності у слов-никах, очевидно, пов’язані з тим, що погляди фахівців-практиків, науковців-термінологів і лексикографів ще не усталилися, не ввійшли у свідомість і практику широкого загалу.

Таким чином, використання ґрунтовних академічних ро¬сійсько-українських словників не дозволяє уникнути плутанини щодо вживання зазначених термінів. Якщо важко узгодити тер¬інологію одного словника, то зрозуміло, що термінологічні стандарти, розроблені різними авторськими колективами в різні роки, узгодити ще важче.

Інший російсько-український науково-технічний словник [10] термін решетка подає якґрати; штахета, а в будів¬ницві та конструюванні – ґратниця, ґратка [6]. А такі російсько¬мовні терміносполуки як решетка кристаллическая, решетка ко¬лосниковаявідвовідно перекладаються як ґратка [ґратниця] кристалічна, руштавиця, ґратниця риштувата [6].

Такої ж думки при перекладі поданих терміносполук як у словнику [10] дотримується авторка іншого російсько-україн¬ського словника [20] Н. Шило. При аналізі перекладних двомовних джерел наша увага була практично звернена лише до російсько-українських словників. Логічно виникло питання, як подають переклад таких ук¬раїн¬ських слів як ґратка, решітка російською мовою. Так, в ук¬раїнсько-російському словнику [19] лексеми ґратка і решітка з позначками (техн., фіз.)перекладаються як решетка [19, с. 53, 286]. Знаходимо в цьому словнику і решітка колосникова, яке російською перекладається решетка колосниковая [Там само]. Щодо останньої терміносполуки, то маємо повну неузго¬дже¬ність. Для порівняння: у словниках [13; 19] решітка колосни¬кова, а в [10; 20] ґратниця риштувата. Зазначені невідповідності тер¬міно¬логічним стандартам виникають, напевне, тому, що автори з редакторами або самі не дуже добре знають, як воно має бути, або дуже добре знають, але – кожен по-своєму, і тому те саме поняття, позначене російським терміном решетка ко¬лосни¬ковая, решетка кристаллическая перекладено двома україн¬ськи¬ми варіантами:ґратниця риштувата, решітка колосникова; ґратка [ґратниця] кристалічна, решітка кристалічна. Щоб роз¬робити добру термінологічну систему в певній предметній га¬лузі, треба добре знати ту предметну галузь і добре знати фахову мову, у середовищі якої має виконувати свої функції терміносистема.

На думку Т. Кияка, функціювання фахової мови забезпечує чітко встановлена термінологія, у якій можна виділити: 1) тер¬міни галузі, що мають власну дефініцію; 2) міжгалузеві за¬галь¬но¬наукові термінологічні одиниці (у т. ч. терміни суміжних наук) – наприклад, поширені терміни філософії, політології, мате¬матики, філології тощо; 3) напівтер¬міни, або професіоналізми; 4) про¬фесійні жаргонізми [5, с. 3]. Російськомовний термін решетка, який є об’єктом дослі¬дження в цій статті, належить як до першої, так і до другої з ви¬щеназваних груп і може розглядатися як «термін-потенція», оскільки металознавство – наука, що вивчає склад, будову та властивості металів і сплавів та закономірності їх зміни залежно від хімічного складу або теплового, хімічного, механічного, магнітного і радіоактивного діяння [2, с. 520], а тому метало¬знавча термінологія включає як словниковий запас відповідних наук, так і, властиво, технічну термінологію, а, отже, українські лексеми ґратка і решітка успішно «вписуються» в різні галузі фахових студій.

Словник української мови [15] дає визначення слова грати як «переплетення металевих (зрідка дерев’яних) прутів, штаб і т. ін., що використовується для загорожі» [15, т. 2, с. 129]. Лексема решітка позначається як: 1. Загородка, паркан з де¬рев’яних або металевих прутів, планок і т. ін., які пере¬хрещуються. // Предмет, річ, зроблені з дерев’яних або металевих прутів у вигляді перехрещених, переплетених ліній. // Пристрій з отворами того чи іншого розміру для затримування або про¬пус¬кан¬ня чого-небудь. 2. Ажурне перехрещення ліній при в’язанні, плетенні, різьбі, художньому зображенні і т. ін. 3. Час¬тина топки, призначена для спалювання на ній твердого палива. Наприклад: У топку з простою колосниковою решіткою паливо закидають швидко, невеликими порціями. 4. Народний музичний інструмент. 5. Моховик. 6. Гачок, на якого чіпляється прикраса [15, т. 8, с. 525]. Аналогічне визначення аналізованих лексем подається у Великому тлумачному словнику сучасної української мови [2, с. 205, 1029].

В іншому тлумачному словнику фахової лексики [17] термін решітка зафіксовано із такими значеннями: 1. Пристрій з отворами певного розміру для затримування або пропускання чого-небудь (синонім ґратка). 2. Ажурне перехрещення ліній при в’язанні, плетенні, різьбі тощо. 3. Частина топки, призначена для спалювання на ній твердого палива [17, с. 336].

Щодо усталеної металознавчої терміносполуки решетка кристаллическая, то в академічних [2, с. 1029; 15, т. 8, с. 525] і неакадемічному [17, с. 336] словниках зазначену термінолексему позначено як кристалічна решітка з таким тлумаченням:закономірне, геометрично правильне розташування атомів, іонів (йонів), молекул, властиве речовині, яка перебуває у кристалічному стані. Аналогічне тлумаченняґратки кристалічної зафіксовано у вище¬згаданому галузевому словнику [16].Така невпорядкованість усталених терміносполук у різних за призначенням словниках призводить до того, що подібні мовні помилки потрапляють в ук¬раїнські наукові публікації, підручники, технічну документацію тощо.

Отже, словниковий аналіз на прикладі російськомовного терміна решетка та термінів-словосполук, що групуються навколо цього слова засвідчує, що українська металознавча термінологія не опрацьована належним чином і потребує спільної кропіткої праці вчених-металознавців та мовознавців над ви¬правленням, осучасненням та стандартизацією металознавчої терміносистеми. Адже метою термінологічної роботи є створення єдиної, визнаної всіма та обов’язкової для всіх наукової термінології.

1. Андрейчук Н. Застосування терміна «код» в антропо¬куль¬турній лінгвістиці / Н. Андрейчук // Вісник Національно¬го університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми ук¬раїнської тер-мінології». – 2009. – № 648. – С. 113–117.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – 1440 с.

3. Войналович О. Російсько-український слов¬ник наукової і техніч¬ної мови: термінологія процесових по¬нять / О. Войналович, В. Моргунюк. – К.: Вирій, Сталкер, 1997. – 256 с.

4. Етимологічний словник української мови: у 7 т. / [редколегія О. С. Мельничук (гол. редактор), В. Т. Коломієць, О. Б. Тка¬ченко]. – Т. 2 (Д–Копці). – К.: Наукова думка, 1985. – 570 с.

5. Кияк Т. Вузькогалузеві терміни як основа формування та квазіреферування фахових текстів / Тарас Кияк // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2008. – № 620. – С. 3–5.

6. Лебеденко Ю. Ф. Короткий російсько-український словник інструментальника: 5 000 термінів [за ред. В. С. Калашника]. – [2-е вид., стер.]. – К.: Кондор, 2008. – 156 с.

7. Матеріалознавство: Російсько-українсько-англійський слов¬ник: 9 000 слів [уклад. Я. А. Криль, Г. В. Криль, О. Р. Флюнт та ін]. – Львів: Видавництво «Новий Світ – 2000», 2010. – 304 с.

8. Пінчук С. І. Фізичне матеріалознавство: російсько-українсько-англійський термінологічний словник / С. І. Пінчук, С. І. Гу¬бенко. – Дніпропетровськ: РВА «Дніпро-VAL», 2009. – 380 с.

9. Російсько-український загальнотехнічний словник [уклад. Л. І. Мацько, І. Г. Трегуб, В. Ф. Христенок, І. В. Христе¬нок]. – К.: Вища школа, 1994. – 173 с.

10. Російсько-український науково-технічний словник: 30 000 слів [уклад. В. Перхач, Б. Кінаш]. – Львів: Львівська політехніка, 1997. – 456 с.

11. Російсько-український словник: у 3 т. / [редколегія Й. А. Баг¬мут, І. К. Білодід, С. І. Головащук та ін.] – Т. 3 (Про–Я). – К.: Наукова думка, 1969. – 728 с.

12. Російсько-український словник з хемії та хемічної технології [уклад. М. Ганіткевич, А. Зелізний]. – Львів, 1993. – 315 с.

13. Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про землю та Космос [В. В. Гей¬ченко, В. М. Завірюхіна, О. О. Зеленюк та ін.]. – К.: Наукова думка, 1998. – 892 с.

14. Російсько-український словник фізичних термінів [уклад. Ю. В. Караван та ін. (за ред. О. Б. Лисковича)]. – К.: Вища школа, 1994. – 311 с.
15. Словник української мови: В 11 т. – Т. ІІ (Г–Ж), 1971; Т. VІІІ (Природо–Ряхтливий). – К.: Наукова думка, 1977.

16. Терминологический словарь «Металлы»: В 2 т. / [М. С. Блат¬нер, В. Я. Кершенбаум, Г. Г. Мухин и др.]. – Запорожье: Мотор-Сич, 2005. – Т. 1 (А–Н). – 511 с.; Т. 2 (Н–Я). – 523 с.

17. Тлумачний словник сучасної української мови: Фахова лексика: близько 20 000 слів [за заг. ред. В. С. Калашника]. – Х.: ФОП Співак Т. К., 2009. – 464 с.
18. Українсько-російський словник наукової термінології [за заг. ред. Л. О. Симоненко]. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. – 416 с.

19. Черханов В. Д. Російсько-український металургійний слов¬ник [відп. ред. Г. С. Писаренко] / В. Д. Черханов, В. І. Мелешко. – К.: Наукова думка, 1970. – 120 с.

20. Шило Н. І. Російсько-український словник: Термінологічна лексика / Н. І. Шило. – К.: Просвіта, 2004. – 212 с.

Зовнішні посилання

1. Словник української мови (упорядник Б.Д. Грінченко)
2. Академічний тлумачний словник української мови (1970—1980)
3. Матеріал з Вікісловника
4. ПЕРЕКЛАД ТЕРМІНА «РЕШЕТКА» В УКРАЇНСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ МЕТАЛОЗНАВСТВА
5. Словник відмінків
6. Словник синонімів