Відмінності між версіями «Розмір»
(Створена сторінка: '''Розмір, -ру, '''''м. ''1) Размѣриваніе. 2) Часть зерноваго хлѣба, остающаяся въ пользу мельник...) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Розмір, -ру, '''''м. ''1) Размѣриваніе. 2) Часть зерноваго хлѣба, остающаяся въ пользу мельника за помолъ. ''А я в ставу купалася, а у саду кохалася, а у млині розмір брала, мірошника сподобала. ''Нп. 3) = '''Розмірач. '''Сумск. у. | '''Розмір, -ру, '''''м. ''1) Размѣриваніе. 2) Часть зерноваго хлѣба, остающаяся въ пользу мельника за помолъ. ''А я в ставу купалася, а у саду кохалася, а у млині розмір брала, мірошника сподобала. ''Нп. 3) = '''Розмірач. '''Сумск. у. | ||
[[Категорія:Ро]] | [[Категорія:Ро]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | |||
| + | Тлумачення, значення слова «розмір»: | ||
| + | РО́ЗМІР, у, чол. | ||
| + | 1. Величина, обсяг чого-небудь в одному або в кількох вимірах. Напружене око вбачало у пітьмі якісь тіні, що снуються в тумані, наближаються, віддаляються, приймають незвичайні розміри (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 348); Це було просто сенсаційно, щоб військове судно таких розмірів зайшло в тихі, неглибокі води їхньої затоки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 36); Переливами різних фарб коштовних самоцвітів виграють глибокі за змістом, блискучі за формою, зовсім маленькі розміром перлини мудрості народної — прислів'я та приказки, дотепи, примовки і т. п. (Максим Рильський, IX, 1962, 187); | ||
| + | // Номер, що вказує на величину якого-небудь одягу, взуття. Шапку йому видали не по розміру, і вона весь час налізала на очі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 488); — Оце шинелю вона мені купила ... Тільки трохи короткувата на мене ... Третій розмір ... (Олесь Гончар, IV, 1960, 59). | ||
| + | 2. Величина грошової оплати або винагороди за що-небудь. Одержавши з Наркомосу стипендію, в розмірі 40 доларів, вступив [О. Довженко] до художнього приватного училища (Олександр Довженко, I, 1958, 18); Родючі поля, виноградники, скільки надій, розчарувань зростало під вашим небом! То власник землі раптом підвищить розмір оренди.., то паризькі покупці присадять ціни на пристойний урожай (Юрій Яновський, II, 1954, 49). | ||
| + | 3. Величина, масштаб якого-небудь явища; сила, міра вияву чого-небудь. Тільки безперестанні кулеметні черги та залпи ворожих батарей оповідають про розмір і завзяття бою (Олександр Довженко, I, 1958, 55); Невістчин жах зростав у міру того, як вона бігла додому, а там набув розміру паніки: син не повертався (Юрій Яновський, I, 1954, 108); В сучасних капіталістичних країнах житлова криза набула розмірів національного лиха (Комуніст України, 6, 1968, 66). | ||
| + | 4. літ. Регулярно повторювана комбінація тих або інших елементів фонетичної будови мови, яка служить одиницею визначення віршового ритму. Форма поезії Грабовського різноманітна. Він вживає різні віршові розміри: ямб, хорей, дактиль, амфібрахій та ін. (Українська література, 9 клас, 1957, 177). | ||
| + | 5. муз. Конкретне вираження того чи іншого музичного метра в певних ритмічних одиницях; кількість долей певної довжини, що утворюють такт. Його пальці ворушилися, наче відбивали розмір і такт пісні (Василь Кучер, Дорога .., 1958, 121); Існують різні тактові розміри. Їх називають відповідно до того, із скількох та з яких ритмічних вартостей вони складаються (Колесса, Основи техніки диригування, 1960, 8). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 742. | ||
| + | Коментарі (0) | ||
| + | РОЗМІ́Р, у, чол., заст. Частина зернового хліба, яку залишали мірошникові за помел; мірчук. Ще недавно діди сиві Млинів доглядали Та з унуків розмір брали, Панові зсипали (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 349). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 743. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Розмір.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Поточна версія на 14:27, 25 листопада 2015
Розмір, -ру, м. 1) Размѣриваніе. 2) Часть зерноваго хлѣба, остающаяся въ пользу мельника за помолъ. А я в ставу купалася, а у саду кохалася, а у млині розмір брала, мірошника сподобала. Нп. 3) = Розмірач. Сумск. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Тлумачення, значення слова «розмір»: РО́ЗМІР, у, чол. 1. Величина, обсяг чого-небудь в одному або в кількох вимірах. Напружене око вбачало у пітьмі якісь тіні, що снуються в тумані, наближаються, віддаляються, приймають незвичайні розміри (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 348); Це було просто сенсаційно, щоб військове судно таких розмірів зайшло в тихі, неглибокі води їхньої затоки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 36); Переливами різних фарб коштовних самоцвітів виграють глибокі за змістом, блискучі за формою, зовсім маленькі розміром перлини мудрості народної — прислів'я та приказки, дотепи, примовки і т. п. (Максим Рильський, IX, 1962, 187); // Номер, що вказує на величину якого-небудь одягу, взуття. Шапку йому видали не по розміру, і вона весь час налізала на очі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 488); — Оце шинелю вона мені купила ... Тільки трохи короткувата на мене ... Третій розмір ... (Олесь Гончар, IV, 1960, 59). 2. Величина грошової оплати або винагороди за що-небудь. Одержавши з Наркомосу стипендію, в розмірі 40 доларів, вступив [О. Довженко] до художнього приватного училища (Олександр Довженко, I, 1958, 18); Родючі поля, виноградники, скільки надій, розчарувань зростало під вашим небом! То власник землі раптом підвищить розмір оренди.., то паризькі покупці присадять ціни на пристойний урожай (Юрій Яновський, II, 1954, 49). 3. Величина, масштаб якого-небудь явища; сила, міра вияву чого-небудь. Тільки безперестанні кулеметні черги та залпи ворожих батарей оповідають про розмір і завзяття бою (Олександр Довженко, I, 1958, 55); Невістчин жах зростав у міру того, як вона бігла додому, а там набув розміру паніки: син не повертався (Юрій Яновський, I, 1954, 108); В сучасних капіталістичних країнах житлова криза набула розмірів національного лиха (Комуніст України, 6, 1968, 66). 4. літ. Регулярно повторювана комбінація тих або інших елементів фонетичної будови мови, яка служить одиницею визначення віршового ритму. Форма поезії Грабовського різноманітна. Він вживає різні віршові розміри: ямб, хорей, дактиль, амфібрахій та ін. (Українська література, 9 клас, 1957, 177). 5. муз. Конкретне вираження того чи іншого музичного метра в певних ритмічних одиницях; кількість долей певної довжини, що утворюють такт. Його пальці ворушилися, наче відбивали розмір і такт пісні (Василь Кучер, Дорога .., 1958, 121); Існують різні тактові розміри. Їх називають відповідно до того, із скількох та з яких ритмічних вартостей вони складаються (Колесса, Основи техніки диригування, 1960, 8). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 742. Коментарі (0) РОЗМІ́Р, у, чол., заст. Частина зернового хліба, яку залишали мірошникові за помел; мірчук. Ще недавно діди сиві Млинів доглядали Та з унуків розмір брали, Панові зсипали (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 349). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 743.
Ілюстрації
|
|
|
|
