Відмінності між версіями «Дзвониця»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Зовнішні посилання)
Рядок 16: Рядок 16:
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  {{subst:Шаблон:Словник Грінченкаі сучасність|Гуманітарний=інститут}}
+
  {{subst:Словник Грінченкаі сучасність|Гуманітарний=інститут}}

Версія за 14:08, 25 листопада 2015

Дзвониця, -ці, ж. и пр. См. Дзвіниця и пр. К. ЧР. 84. Чуб. ІІІ. 22.

Сучасні словники

ДЗВОНИ́ЦЯ, і, жін. Вежа для дзвонів на церкві, при церкві або окрема будівля з дзвонами. До утрені завив з дзвониці Великий дзвін (Тарас Шевченко, II, 1953, 38); Від старої Орської кріпості лишилася тільки кам'яна дзвониця (Радянська Україна, 27.VIII 1959, 3); * У порівняннях. Поставить він собі «двір» [замок], такий високий, як дзвониця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 101). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 264.

Ілюстрації

Див. також

Зовнішні посилання

{{subst:Словник Грінченкаі сучасність|Гуманітарний=інститут}}