Відмінності між версіями «Дзвониця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Дзвониця, -ці, '''''ж. ''и пр. См. '''Дзвіниця и пр. '''К. ЧР. 84. Чуб. ІІІ. 22. | '''Дзвониця, -ці, '''''ж. ''и пр. См. '''Дзвіниця и пр. '''К. ЧР. 84. Чуб. ІІІ. 22. | ||
[[Категорія:Дз]] | [[Категорія:Дз]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
'''ДЗВОНИ́ЦЯ''', і, жін. Вежа для дзвонів на церкві, при церкві або окрема будівля з дзвонами. До утрені завив з дзвониці Великий дзвін (''Тарас'' ''Шевченко'', ''II, 1953, 38''); Від старої Орської кріпості лишилася тільки кам'яна дзвониця (''Радянська Україна, 27.VIII 1959, 3''); * У порівняннях. Поставить він собі «двір» [''замок''], такий високий, як дзвониця (''Михайло Коцюбинський, I, 1955, 101''). | '''ДЗВОНИ́ЦЯ''', і, жін. Вежа для дзвонів на церкві, при церкві або окрема будівля з дзвонами. До утрені завив з дзвониці Великий дзвін (''Тарас'' ''Шевченко'', ''II, 1953, 38''); Від старої Орської кріпості лишилася тільки кам'яна дзвониця (''Радянська Україна, 27.VIII 1959, 3''); * У порівняннях. Поставить він собі «двір» [''замок''], такий високий, як дзвониця (''Михайло Коцюбинський, I, 1955, 101''). | ||
Версія за 10:02, 25 листопада 2015
Дзвониця, -ці, ж. и пр. См. Дзвіниця и пр. К. ЧР. 84. Чуб. ІІІ. 22.
Сучасні словники
ДЗВОНИ́ЦЯ, і, жін. Вежа для дзвонів на церкві, при церкві або окрема будівля з дзвонами. До утрені завив з дзвониці Великий дзвін (Тарас Шевченко, II, 1953, 38); Від старої Орської кріпості лишилася тільки кам'яна дзвониця (Радянська Україна, 27.VIII 1959, 3); * У порівняннях. Поставить він собі «двір» [замок], такий високий, як дзвониця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 101). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 264.
