Відмінності між версіями «Пшик!»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Пшик! '''''меж. ''Выражаетъ короткое шипѣніе отъ погруженія въ воду раскаленнаго желѣза. У...)
 
(додано текст)
 
(не показано 6 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Пшик! '''''меж. ''Выражаетъ короткое шипѣніе отъ погруженія въ воду раскаленнаго желѣза. Употребл. какъ существительное: пшик, ку'', м. Перевівся на ковальський пшик. ''Ном. № 1858. ''Був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза.... перепалив. «Ні, каже, чоловіче, скую тобі сокиру» .... «Не сокиру, а серп». А далі вже швайку, а далі й пшик: роспік залізця шматочок, що зосталось, та в воду: «от тобі, каже, й пшик». ''Ном., стр. 284, № 1858.  
 
'''Пшик! '''''меж. ''Выражаетъ короткое шипѣніе отъ погруженія въ воду раскаленнаго желѣза. Употребл. какъ существительное: пшик, ку'', м. Перевівся на ковальський пшик. ''Ном. № 1858. ''Був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза.... перепалив. «Ні, каже, чоловіче, скую тобі сокиру» .... «Не сокиру, а серп». А далі вже швайку, а далі й пшик: роспік залізця шматочок, що зосталось, та в воду: «от тобі, каже, й пшик». ''Ном., стр. 284, № 1858.  
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
 +
ПШИК, виг.
 +
1. Звуконаслідування, що означає шипіння води, пари на чомусь розжареному, гарячому.
 +
 +
2. розм. Уживається як присудок за знач. пшикати. Ледачий з їх москаль та й миршавий козак! Чи трапиться стрілять... — пшик порох на пановці [панівці]!.. Уже й злякалися! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 185).
 +
 +
3. у знач. ім. пшик, у, чол., зневажл. Ніщо, дурниця. Зробив з лемеша пшик! (Номис, 1864, № 7609); [Старшина:] Купили хріну, треба з'їсти.. А то думають, думають, ні вголос, ні мовчки; а ляхи догадаються — от тобі й пшик! (Тарас Шевченко, I, 1963, 96); піти на Косів» — в тім був і початок, і середина, і кінець. А як, що,.. чи не зійде все на пшик або ще на що гірше — до того мисль не доходила (Гнат Хоткевич, II, 1966, 226); Сідав [Іван] писати — горів, серце його радісно стискалося.. А тут з великого замаху вийшов пшик (Петро Колесник, Терен.., 1959,. 185).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:23.jpeg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:22.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|tWD5txu5X1k}}
 +
 +
==Цікаві факти==
 +
 +
*Неймовірно, але хоча вода й має досить простий хімічний склад, вчені продовжують її досліджувати та щоразу відкривають нові дивовижні властивості води. Згідно з даними дослідження, яке було присвячене країні з найчистішою водою, першість отримала Фінляндія. Усього у дослідженні брали участь 122 країни. Сумно, але у світі у цілого мільярда людей немає жодного доступу до безпечної води.
 +
 +
*Хоча в школах нас і навчають, що вода має всього 3 агрегатних стани, але вчені вже виділили п’ять станів рідкої води та аж 14 її станів у замерзлому вигляді!
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
 +
[[Категорія:Слова 2015 року]]
 
[[Категорія:Пш]]
 
[[Категорія:Пш]]

Поточна версія на 04:15, 25 листопада 2015

Пшик! меж. Выражаетъ короткое шипѣніе отъ погруженія въ воду раскаленнаго желѣза. Употребл. какъ существительное: пшик, ку, м. Перевівся на ковальський пшик. Ном. № 1858. Був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза.... перепалив. «Ні, каже, чоловіче, скую тобі сокиру» .... «Не сокиру, а серп». А далі вже швайку, а далі й пшик: роспік залізця шматочок, що зосталось, та в воду: «от тобі, каже, й пшик». Ном., стр. 284, № 1858.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках


ПШИК, виг. 1. Звуконаслідування, що означає шипіння води, пари на чомусь розжареному, гарячому.

2. розм. Уживається як присудок за знач. пшикати. Ледачий з їх москаль та й миршавий козак! Чи трапиться стрілять... — пшик порох на пановці [панівці]!.. Уже й злякалися! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 185).

3. у знач. ім. пшик, у, чол., зневажл. Ніщо, дурниця. Зробив з лемеша пшик! (Номис, 1864, № 7609); [Старшина:] Купили хріну, треба з'їсти.. А то думають, думають, ні вголос, ні мовчки; а ляхи догадаються — от тобі й пшик! (Тарас Шевченко, I, 1963, 96); піти на Косів» — в тім був і початок, і середина, і кінець. А як, що,.. чи не зійде все на пшик або ще на що гірше — до того мисль не доходила (Гнат Хоткевич, II, 1966, 226); Сідав [Іван] писати — горів, серце його радісно стискалося.. А тут з великого замаху вийшов пшик (Петро Колесник, Терен.., 1959,. 185).

Ілюстрації

2.jpg 23.jpeg 22.jpg

Медіа

Цікаві факти

  • Неймовірно, але хоча вода й має досить простий хімічний склад, вчені продовжують її досліджувати та щоразу відкривають нові дивовижні властивості води. Згідно з даними дослідження, яке було присвячене країні з найчистішою водою, першість отримала Фінляндія. Усього у дослідженні брали участь 122 країни. Сумно, але у світі у цілого мільярда людей немає жодного доступу до безпечної води.
  • Хоча в школах нас і навчають, що вода має всього 3 агрегатних стани, але вчені вже виділили п’ять станів рідкої води та аж 14 її станів у замерзлому вигляді!