Відмінності між версіями «Файл:Келія2.jpg»

Версія за 02:36, 25 листопада 2015

Ке́лієчка и ке́лійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.

Сучасні словники

===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) === КЕ́ЛІЯ, ї, жін. Житло ченця або черниці (окрема кімната в монастирі або будиночок). Іде чернець у келію Меж стіни німії Та згадує літа свої, Літа молодії (Тарас Шевченко, II, 1963, 55); Вона не забула своєї келії, тісної та тихої, як домовина (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 119); Софія звеліла їм [монашкам] розходитися по келіях і ніде на подвір'ї не стояти (Іван Микитенко, II, 1957, 270); // перен., жарт. Невелика кімната самітної людини. — Тепер, мабуть, буде кому подарувати букет, — сказав Чепель.. — А то лежать осінні листочки в капітанській келії без діла (Олесь Донченко, VI, 1957, 511). ==="Словопедія" === КЕЛІЯ (давньорус. < лат. — приміщення) Житлове приміщення ченця або монахині у християнському чи іншому монастирі. Звичайно відзначалося маленькими розмірами і скромним вбранням. Існують т. зв.: ~ братські — приміщення для постійного мешкання монахів однієї обителі. Більш комфортабельні К. влаштовувалися у багатих монастирях для знатних ченців. Інколи термін застосовують для житлових чарунок (худжр), влаштованих у мусульманських медресе.

===УКРЛІТ.ORG_Cловник=== КЕ́ЛІЯ, ї, ж. Житло ченця або черниці (окрема кімната в монастирі або будиночок). Іде чернець у келію Меж стіни німії Та згадує літа свої, Літа молодії (Шевч., II, 1963, 55); Вона не забула своєї келії, тісної та тихої, як домовина (Коцюб., II, 1955, 119); Софія звеліла їм [монашкам] розходитися по келіях і ніде на подвір’ї не стояти (Мик., II, 1957, 270); // перен., жарт. Невелика кімната самітної людини.— Тепер, мабуть, буде кому подарувати букет,— сказав Чепель.. — А то лежать осінні листочки в капітанській келії без діла (Донч., VI, 1957, 511).

===УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO=== Келія, -лії, ж. Келія. Отець Залізо з келії вийшов. Чуб. І. 162.Перевезти із келії в хату на помості. Шевч. 194. Ум. ке́ленька, келієчка, келійка. Велю слугам келеньку зробити, велю старцю у келенці жити.Н. п. Сидить (чернець) у себе в келійці, чита боже слово. Рудч. Ск. II. 201.Ой построю келієчку на крутій горі. Н. п. ===«Словники України on-line»=== ке́лія – іменник жіночого роду ===РУпедия Этимологический русскоязычный словарь=== Келья кельи, р. мн. келий, ж. (от греч. kellion с латин). Отдельная Комната монаха (церк.). || перен. Комната одинокого человека (шутл.). Вот моя ... ===Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ=== КЕЛЬЯ Это название помещения, в котором обитает монах, заимствовано из старославянского, который в свою очередь заимствовал из греческого, где kefla – "комната, чулан", восходит к той же основе, что и латинское cella с тем же значением. В английском находим родственное cell – "камера (тюремная), келья".

Іноземні словники

===ЯНДЕКС словари=== церк., перен. келья ===Словари и энциклопедии на Академике=== Житло ченця або черниці (окрема кімната в монастирі чи будиночок). || перен., жарт. Невелика кімнатасамітної людини.

Ілюстрації

Файл:Келія 1.jpgx140px

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=j8syOXjoG8Q

Цікаві факти

Заголовок Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра

Підзаголовок Келії соборних старців 16-18 ст.

Текст Разом з келіями (корпус № 21, 21-а) утворює П-подібний у плані дворовий простір, де раніше розташовувалися так звані задвірки (невеликі сади, комори, льохи тощо). Об'ємно-просторова структура та зовнішній вигляд споруди формувалися впродовж тривалого часу. За планом 1584 львівського купця М. Ґруневега, на цьому місці стояли дерев'яні келії. Опис структури та інтер'єрів будівлі середини 17 століття залишив Павло (Алеппський). Її зображено на плані полковника І. Ушакова 1695. Більше читайте тут: [посилання http://pamyatky.kiev.ua/streets/lavra/verhnya-teritoriya-lavri-1120-st/svyato-uspenska-kiyevo-pecherska-lavra-keliyi-sobornih-startsiv-16-18-st]