Відмінності між версіями «Дурак»
Рядок 152: | Рядок 152: | ||
=== Борис ГРІНЧЕНКО === | === Борис ГРІНЧЕНКО === | ||
Наш Іван кохавсь у мріях - | Наш Іван кохавсь у мріях - | ||
+ | |||
Думкою літає | Думкою літає | ||
+ | |||
Та скарби усе знаходе, | Та скарби усе знаходе, | ||
+ | |||
Гроші здобуває. | Гроші здобуває. | ||
+ | |||
+ | |||
Одного разу пішов він | Одного разу пішов він | ||
+ | |||
На баштан до пана, | На баштан до пана, | ||
+ | |||
Огірочки молоденькі | Огірочки молоденькі | ||
+ | |||
Звабили Івана. | Звабили Івана. | ||
+ | |||
+ | |||
Взяв мішок Іван з собою, | Взяв мішок Іван з собою, | ||
+ | |||
Повен щоб набрати, | Повен щоб набрати, | ||
+ | |||
Та й почав він до баштану | Та й почав він до баштану | ||
+ | |||
Стиха плазувати. | Стиха плазувати. | ||
+ | |||
+ | |||
Як підліз до огірочків, | Як підліз до огірочків, | ||
+ | |||
Став він і гадає: | Став він і гадає: | ||
+ | |||
"Це їй-богу мені щастя | "Це їй-богу мені щастя | ||
+ | |||
Зараз набігає. | Зараз набігає. | ||
+ | |||
+ | |||
Наберу цих огірків я | Наберу цих огірків я | ||
+ | |||
Повну лантушину, | Повну лантушину, | ||
+ | |||
А тоді візьму за їх я | А тоді візьму за їх я | ||
+ | |||
Добру копійчину. | Добру копійчину. | ||
+ | |||
+ | |||
За ті гроші собі маю | За ті гроші собі маю | ||
+ | |||
Курочку купити, | Курочку купити, | ||
+ | |||
А та курочка курчаток | А та курочка курчаток | ||
+ | |||
Буде нам водити. | Буде нам водити. | ||
+ | |||
+ | |||
Я візьму оті курчата | Я візьму оті курчата | ||
+ | |||
Та й пошлю я жінку | Та й пошлю я жінку | ||
+ | |||
Їх продати, і куплю я | Їх продати, і куплю я | ||
+ | |||
За ті гроші свинку. | За ті гроші свинку. | ||
+ | |||
+ | |||
Наведе мені та свинка | Наведе мені та свинка | ||
+ | |||
Поросят чимало, | Поросят чимало, | ||
+ | |||
Будуть в мене і ковбаси, | Будуть в мене і ковбаси, | ||
+ | |||
Буде в мене й сало. | Буде в мене й сало. | ||
+ | |||
+ | |||
Тільки - ні! Ті поросята | Тільки - ні! Ті поросята | ||
+ | |||
Я не буду їсти, | Я не буду їсти, | ||
+ | |||
А як виростуть, то й їх я | А як виростуть, то й їх я | ||
+ | |||
Теж продам у місті. | Теж продам у місті. | ||
+ | |||
+ | |||
За ті ж гроші всі куплю я | За ті ж гроші всі куплю я | ||
+ | |||
Добрую коняку, | Добрую коняку, | ||
+ | |||
І вона роботу буде | І вона роботу буде | ||
+ | |||
Нам робити всяку. | Нам робити всяку. | ||
+ | |||
+ | |||
А до того приведе ще | А до того приведе ще | ||
+ | |||
Лошачка такого, | Лошачка такого, | ||
+ | |||
Що швидкішого не буде | Що швидкішого не буде | ||
+ | |||
Коника ні в кого. | Коника ні в кого. | ||
+ | |||
+ | |||
Лошачка того продам я, | Лошачка того продам я, | ||
+ | |||
Хату щоб купити,- | Хату щоб купити,- | ||
+ | |||
Біля хати ж щоб садочок, | Біля хати ж щоб садочок, | ||
+ | |||
Вишеньки та квіти. | Вишеньки та квіти. | ||
+ | |||
+ | |||
А там далі і город щоб - | А там далі і город щоб - | ||
+ | |||
І його чимало, | І його чимало, | ||
+ | |||
Бо я хочу, щоб на ньому | Бо я хочу, щоб на ньому | ||
+ | |||
Все там виростало. | Все там виростало. | ||
+ | |||
+ | |||
Огірків теж насаджу я, | Огірків теж насаджу я, | ||
+ | |||
Бариша щоб мати... | Бариша щоб мати... | ||
+ | |||
Тільки горе, що такий то | Тільки горе, що такий то | ||
+ | |||
Вже народ наш клятий: | Вже народ наш клятий: | ||
+ | |||
+ | |||
Не вдержиш і огірочка, | Не вдержиш і огірочка, | ||
+ | |||
Вирвуть все до краю, | Вирвуть все до краю, | ||
+ | |||
Ну, байдуже, сторожів я | Ну, байдуже, сторожів я | ||
+ | |||
Добрих понаймаю. | Добрих понаймаю. | ||
+ | |||
+ | |||
А сам вийду потихеньку | А сам вийду потихеньку | ||
+ | |||
Із своєї хати | Із своєї хати | ||
+ | |||
Та й піду у сторожів тих | Та й піду у сторожів тих | ||
+ | |||
Варти вивіряти. | Варти вивіряти. | ||
+ | |||
+ | |||
Так піду я понад краєм | Так піду я понад краєм | ||
+ | |||
Та й гукну: "Не спіте! | Та й гукну: "Не спіте! | ||
+ | |||
Гей, чи чуєте? Город мій | Гей, чи чуєте? Город мій | ||
+ | |||
Добре бережіте!" | Добре бережіте!" | ||
+ | |||
+ | |||
Та й згукнув Іван, мов справді | Та й згукнув Іван, мов справді | ||
+ | |||
В нього вже те діло. | В нього вже те діло. | ||
+ | |||
На баштані ж тому двоє | На баштані ж тому двоє | ||
+ | |||
Сторожів сиділо,- | Сторожів сиділо,- | ||
+ | |||
+ | |||
Як почули вони Йвана, | Як почули вони Йвана, | ||
+ | |||
Кинулись до нього | Кинулись до нього | ||
+ | |||
Та й піймали зараз в руки | Та й піймали зараз в руки | ||
+ | |||
Із мішком дурного. | Із мішком дурного. | ||
+ | |||
+ | |||
Попобили бідолаху, | Попобили бідолаху, | ||
+ | |||
Мали ще й в'язати... | Мали ще й в'язати... | ||
+ | |||
Та вже вихопився якось | Та вже вихопився якось | ||
+ | |||
Та мерщій тікати! | Та мерщій тікати! | ||
+ | |||
+ | |||
Як вернувся, ще довгенько | Як вернувся, ще довгенько | ||
+ | |||
Чув побиту спину, | Чув побиту спину, | ||
+ | |||
Та нікому не хвалився | Та нікому не хвалився | ||
+ | |||
Про свою причину. | Про свою причину. | ||
+ | |||
+ | |||
Та вже потім жінці якось | Та вже потім жінці якось | ||
+ | |||
Розказав се діло, | Розказав се діло, | ||
+ | |||
Та - сусіді, трохи згодом | Та - сусіді, трохи згодом | ||
+ | |||
Всюди облетіло. | Всюди облетіло. | ||
+ | |||
+ | |||
Почали тоді сміятись: | Почали тоді сміятись: | ||
+ | |||
"Он як наші вміють, | "Он як наші вміють, | ||
+ | |||
Що думками із нічого | Що думками із нічого | ||
+ | |||
Швидко багатіють!" | Швидко багатіють!" |
Версія за 01:29, 25 листопада 2015
Дурак, -ка, м. = Дурень. Піди ж ти, чумак, піди ж ти, дурак, піди ж та проспись, із умом ізберись. Мет. 459.
Зміст
Дурень
Дурень, дурник, дурко, дурбецело — дурна, нерозумна, недалека, інтелектуально обмежена людина.[1]
В українській розмовній річі також використовують словосполучення: набитий дурень (безнадійний, заплішений), дурна голова, вісімнадцятий туман, мідний лоб (нерозумна і вперта людина), голова з вухами (людина, позбавлена кмітливості)
Дурень:
- Дурень — дурна, нерозумна людина.
- Дурень — простонародне позначення олігофрена (розумово відсталої людини).
- «Дурень» — популярна карткова гра.
Прислів`я та приказки про дурних
Бібліотека школяра
- Із ним говорить, так треба гороху наїстись.
- Дурному по пояс, а розумний сухим пройде.
- На що йому рушниця, коли він стріляти не вміє.
- З твоїм умом тільки в горосі сидіть.
- Дурний розумного, а п'яний тверезого не любить.
- Лоб широкий, а в голові тісно.
- Носить голову тільки для шапки.
- Голова як казан, а розуму ні ложки.
- Під носом зійшло, а в голові не посіяно.
- У нього горище без даху.
- Подивився дурний на дурного та й похитав головою.
- Що він дурень, так про це й рідна мати скаже.
- Дурнів ні орють ні сіють: самі родяться.
- Голова, як у вола, а все говорить мала.
- П'яниця проспиться, а дурень ніколи.
- Дурний та малий, що побачать, те й просять.
- Дурний і хату спалить, так огневі рад.
- Яким на світ показався, таким і під старість остався.
- У дурного розумний, як більмо на оці.
- Поки дурний наговориться, а розумний наробиться.
- Дурень киснить, а розумний мислить.
- За дурня несуть відповідь розумні.
- Як порожньо в голові, то порожньо і в руках.
- Нема в голові — нема і в гамані.
- Не дав Бог ума — найдеться сума.
- Як мама не вділила, то й коваль не викує.
- Дурневі дати волю — що дитині бритву.
- Дурню дай пошану, а він кричить: де я сяду.
- Хоч за гроші відкупись, а від дурня сторонись.
- Дурак такого нав'яже, що й розумний не розв'яже.
- Дурню і чорт дорогу дає.
- З дурнем вести розмову — що віять полову.
- З дурнем говорить — що об стіну горохом бить.
- У дурня бійкою ума не доб'єшся.
- Дурень ні до ради, ні до звади.
- Дурень думкою багатіє, а злиднем живе.
- В очах миготить, а в голові не світиться.
- Голова велика, а розуму мало.
- Голова кобиляча, а розум курячий.
- Великий до неба, а дурний як треба.
- Не має третьої клепки в голові.
- Пошли дурня по раки, а він жаб наловить.
- Ворона літає, а дурень голову задирає.
- Ані ївши, ані пивши, скачи дурню ошалівши.
- Поїхав у поле вітру шукати.
- Дурний не спить, а все йому сниться.
- Дурний та малий здебільшого кажуть правду.
- Дурень, у бочці сидячи, вовка за хвіст піймав.
- Не будь дурнів на світі, то й розуму б не стало.
- Чужий дурень — сміх, а свій дурень — стид.
- Цей не зійде з ума, бо нема з чого.
- Дурневі не страшно з ума зійти.
- Радий дурень, що найшов дурнішого за себе.
- Радий, як дурний в червоній шапці.
- З бороною по воду поїхав, а з ціпом рибу вудить.
- Чорт його не візьме, а Богові він не потрібен.
- За дурною головою і ногам біда.
- Дурень, а головою об стіну не б'є.
- Вискочив —- як дурень із конопель.
- Ворона й за море літає, та дурна вертається.
Іванко-дурник
Іванко-дурник (рос. Иван-дурак, Иванушка-дурачок, англ. Ivan the Fool) — частий персонаж російських народних казок. Іванко-дурник описується як симпатичний світловолосий і блакитноокий молодик. Згадується в таких російських казках як: «Свинка — золота щетинка», «Горбоконик», «Сивка-Бурка», «Іван селянський син і чудо-юдо», «Кінь, скатертина і ріжок» тощо.
В історіях, Іванко-дурник, зазвичай, зображується як мужичів син з бідної родини. Він, зазвичай, молодший з трьох братів, які, набагато розумніші, ніж він, проте які недобрі і заздрісні до нього.
Простота Івана і відсутність лукавства, завжди допомогають йому в його пригодах . Наприклад, він прислухається до свого серця, а не до розуму, він легко забуває про кривду і прагне допомогти іншим, навіть за свій рахунок. Його наївність, доброта і сміливість допомагають йому боротися з лиходіями, заводити друзів, завойовувати серця принцес і в кінцевому рахунку нагороджується.
Мораль цих історій в тому, що Іван-дурень, насправді, рідко дурень, він просто сприймаються таким завдяки своїй простоті характеру і веселістю. За однією з версій, персонаж «Іван-дурень», який був спочатку створений не був призначений бути дурнем взагалі. У той час (15-16 століття) російське слово «дурак» (укр. дурень) не мало негативної конотації, і використовувалося для позначення молодшого сина у родині. І тільки пізніше слово отримало нове значення, з якого виникла двозначність
ДУРЕНЬ ДУМКОЮ БАГАТІЄ
Борис ГРІНЧЕНКО
Наш Іван кохавсь у мріях -
Думкою літає
Та скарби усе знаходе,
Гроші здобуває.
Одного разу пішов він
На баштан до пана,
Огірочки молоденькі
Звабили Івана.
Взяв мішок Іван з собою,
Повен щоб набрати,
Та й почав він до баштану
Стиха плазувати.
Як підліз до огірочків,
Став він і гадає:
"Це їй-богу мені щастя
Зараз набігає.
Наберу цих огірків я
Повну лантушину,
А тоді візьму за їх я
Добру копійчину.
За ті гроші собі маю
Курочку купити,
А та курочка курчаток
Буде нам водити.
Я візьму оті курчата
Та й пошлю я жінку
Їх продати, і куплю я
За ті гроші свинку.
Наведе мені та свинка
Поросят чимало,
Будуть в мене і ковбаси,
Буде в мене й сало.
Тільки - ні! Ті поросята
Я не буду їсти,
А як виростуть, то й їх я
Теж продам у місті.
За ті ж гроші всі куплю я
Добрую коняку,
І вона роботу буде
Нам робити всяку.
А до того приведе ще
Лошачка такого,
Що швидкішого не буде
Коника ні в кого.
Лошачка того продам я,
Хату щоб купити,-
Біля хати ж щоб садочок,
Вишеньки та квіти.
А там далі і город щоб -
І його чимало,
Бо я хочу, щоб на ньому
Все там виростало.
Огірків теж насаджу я,
Бариша щоб мати...
Тільки горе, що такий то
Вже народ наш клятий:
Не вдержиш і огірочка,
Вирвуть все до краю,
Ну, байдуже, сторожів я
Добрих понаймаю.
А сам вийду потихеньку
Із своєї хати
Та й піду у сторожів тих
Варти вивіряти.
Так піду я понад краєм
Та й гукну: "Не спіте!
Гей, чи чуєте? Город мій
Добре бережіте!"
Та й згукнув Іван, мов справді
В нього вже те діло.
На баштані ж тому двоє
Сторожів сиділо,-
Як почули вони Йвана,
Кинулись до нього
Та й піймали зараз в руки
Із мішком дурного.
Попобили бідолаху,
Мали ще й в'язати...
Та вже вихопився якось
Та мерщій тікати!
Як вернувся, ще довгенько
Чув побиту спину,
Та нікому не хвалився
Про свою причину.
Та вже потім жінці якось
Розказав се діло,
Та - сусіді, трохи згодом
Всюди облетіло.
Почали тоді сміятись:
"Он як наші вміють,
Що думками із нічого
Швидко багатіють!"