Відмінності між версіями «Рожен»

Поточна версія на 01:05, 25 листопада 2015

Рожен, -жна, м. 1) Вертелъ. Єдин тримає печеню, а другий рожен. Ном. № 13199. 2) Роженъ, заостренный колъ (въ простыхъ саняхъ и пр.). Г. Барв. 323. Ой хто ж мене та не любить, рожен йому в серце. Чуб. V. 10.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках РОЖЕ́Н, жна, чол. 1. Довга палиця з загостреним кінцем. Штрикали рожнами в ожеред соломи, в полову в клуні. Тихін ходив мовчки за людьми по подвір'ю. — Та що ж таке трапилось? — Кооператив обікрадено сю ніч (Андрій Головко, II, 1957, 155); — Пам'ятає пан ..Гната, що на великого звіра не боявся з рожном ходити? (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 153); З рожнами, з вилами, з гвинтівками наперевіс вихоплювалися з шелюгів хуторяни (Олесь Гончар, II, 1959, 250); // Гострий кілок у санях. Артем накинув на рожен віжки, вийняв з кишені посвідку, подав гайдамаці (Андрій Головко, II, 1957, 640); Він вискакує з хати.., з ходу чіпляється за рожен економських санок, але одразу схоплює батога по плечах (Михайло Стельмах, I, 1962, 215). 2. Металевий прут, на який настромлюють м'ясо, рибу для смаження на вогні. При огнищі сидів старий-престарий дід з білою, як молоко, до пояса, бородою і сушив при огні нашпиляну на рожнах рибу (Іван Франко, IV, 1950, 175); — Поїдеш зі мною сьогодні? — Куди? — вона не повернулася до нього, так само пильно дивилася на вогонь, ворушила рожни, на яких смажилася оленина (Павло Загребельний, Диво, 1968, 247). ♦ Лізти (полізти, іти, перти і т. ін.) на рожен — чинити, діяти ризиковано, наперед знаючи про можливу невдачу, поразку. — Я не боюся, Дмитре Захаровичу. За праве діло і вмерти не страшно. — Воно-то так, але навіщо на рожен лізти? (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 198); Тепер уже йому зовсім не давали ні малювати, ні взагалі спокою. Одірваний від того, чим жив, зацькований, він ішов просто на рожен. Одного разу ми ледве встигли оточити його в кар'єрі і вчасно вирвати з ослабілих рук залізну кирку, яку він збирався загнати в голову рудому Цункерові (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 78); Полковник підійшов до убитих, зняв шапку, похиливши голову. — Великі втрати. А могло ж їх і не бути... Видно, на рожен полізли... (Василь Кучер, Голод, 1961, 136); Лізти (перти) проти рожна — домагатися свого всупереч волі, бажанню кого-небудь набагато сильнішого; іти наперекір. Так, все життя він лізтиме проти рожна, буде обстоювати те, у що вірить (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 188); [Хіба] рожна захотів (хочеш і т. ін.)?; А рожна не хочеш (не хоч і т. ін.)? — чого ще захотів (хочеш і т. ін.)? — Чи я ж тобі та не годила? Хіба ріжна [рожна] ти захотів? (Іван Котляревський, І, 1952, 83); — Ой, хочу ласощів!.. — А рожна не хоч? А трясці та болячки? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 474); Хіба що рожна [треба (не вистачає)] — уживається для підкреслення повного добробуту, достатку, благополуччя в житті людини. Здавалося, чого ще треба старому, неграмотному сліпцеві, який був жебраком і всякого лиха зазнав, а тепер став заможним? Хіба що рожна! (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 204). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 600.

Ілюстрації