Відмінності між версіями «Цивільний»

Поточна версія на 00:10, 25 листопада 2015

Словник Грінченка

Цивільний, -а, -е. Гражданскій, штатскій. (Салдати) багато цивільних людей постріляли. Гн. І. 74.

Сучасні словники

Публічний електронний словник української мови

ЦИВІ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який стосується правових відносин громадян між собою і з державними органами та організаціями. Радянське цивільне законодавство покликане зміцнювати соціалістичну систему господарства і соціалістичну власність, охороняти інтереси державних, кооперативних і громадських організацій, захищати майнові права громадян, їх честь і гідність (Наука.., 1, 1964, 34); Суд розглядає різні цивільні позови і відновлює торжество закону, усуває порушення закону, захищає законні права громадян (Рад. суд охороняє права.., 1954, 15).

&́9651; Циві́льне пра́во див. пра́во; Циві́льний ко́декс — закон, який містить розташовані за певною системою основні норми правових відносин громадян тієї держави, на території якої він діє. Цивільний і Шлюбний кодекси Аргентіни закріплюють панування чоловіка в сім’ї, позбавляють жінку права на майно, придбане за час спільного життя (Рад. суд на охороні прав.., 1954, 10).

2. Який не належить до війська, не стосується військових справ; невійськовий. Більше двадцяти видів робіт виконує цивільна авіація у сільському господарстві (Знання.., 3, 1966, 2); Він бачив, як цивільні люди самовіддано й організовано допомагали бійцям (Ткач, Крута хвиля, 1956, 66); Петро Степанович формально став цивільним співробітником військової газети, а по суті — ще ближче зійшовся з військовими (Кучер, Голод, 1961, 201); [Сергій:] Ми усі любимо після бою про цивільне життя говорити (Корн., П’єси, 1947, 359); — Всі ці питання, Хаєцький, будуть розв’язані органами нової цивільної влади. Я певен, що тут обійдеться без вашого втручання (Гончар, III, 1959, 324); До фронту він був студентом інституту цивільних інженерів (Смолич, III, 1959, 68); // у знач. ім. циві́льне, ного, с. Невійськовий одяг. Представники влади, троє в цивільному і один жандарм, намагалися заговорити до Павла, але він не розумів ні французької, ні англійської, а тим більше турецької мови (Кучер, Голод, 1961, 344); В навстіж відчинених дверях молодих зустрів генерал-лейтенант Григорій Григорович Глазунов. Він був в цивільному, що робило його схожим на вченого (Довж., І, 1958, 332); // у знач. ім. циві́льний, ного, ч. Особа, що не належить до війська. На косогорі між густими деревами вже сиділи купками цивільні. Це були робітники з ближчої шахти й селяни (Панч, І, 1956, 608).

За циві́льною зви́чкою див. зви́чка.

&́9651; Циві́льна оборо́на — система загальнодержавних оборонних заходів для захисту населення та об’єктів народного господарства від ракетно-ядерної, хімічної, бактеріологічної та інших видів сучасної зброї.

3. Нецерковний, недуховний; світський. — А наші конфесійні закони! Наші цивільні шлюби!.. Панове, се справа дуже важна! (Фр., III, 1950, 217); Для боротьби з католицькою церквою, яка підтримувала контрреволюцію, Конвент закрив церкви і ввів цивільні обряди — хрестини, весілля, похорон (Нова іст., 1956, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 208.

Словник іншомовних слів

===Словник іншомовних слів Цивільний (від лат. civilis - державний, громадянський) - 1. Який стосується правових відносин громадян між собою і державними органами. 2. Нецерковний, недуховний, світський.

Ілюстрації