Відмінності між версіями «Ратиця»
(→Джерела та література) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ratuchi4.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ratuchi1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ratuchi2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ratuchi3.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| + | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| Рядок 32: | Рядок 33: | ||
1.Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. І допов.)/Уклад. і голов. Ред. В.Т.Бусел.-К.:Ірпінь:ВТФ «Перун»,2005.-1728с.-C.1202 | 1.Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. І допов.)/Уклад. і голов. Ред. В.Т.Бусел.-К.:Ірпінь:ВТФ «Перун»,2005.-1728с.-C.1202 | ||
| + | |||
2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 454. | 2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 454. | ||
Поточна версія на 23:15, 24 листопада 2015
Ратиця, -ці, ж. 1) = Ракотиця. 2) = Рак 3? Ум. Ратичка. Поприроблюють до підошов (рибалки) залізні ратички та й ходять по льоду безпечне. Черк. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Великий тлумачний словник сучасної української мови
Ратиця, -і , ж. Рогове утворення в кінці ніг деяких ссавців ; копито . // Уживається як лайливе слово стосовно людини .
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РА́ТИЦЯ, і, жін. Рогове утворення в кінці ніг деяких ссавців; копито. Воли завзятіше захитали рогами.. і швидше пішли, глибоко занурюючи ратиці в піщане річище (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 387); Морозне повітря наповнилось костяним шумом тисяч оленячих ратиць (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 93);
// Уживається як лайливе слово по відношенню до людини. — Тимочку, а ти не заявиш на мене? — Цить, ратиця коров'яча! Ні ти, ні я нічого не знаємо (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, .346).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1.Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. І допов.)/Уклад. і голов. Ред. В.Т.Бусел.-К.:Ірпінь:ВТФ «Перун»,2005.-1728с.-C.1202
2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 454.
