Відмінності між версіями «Ратиця»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Ілюстрації)
 
(не показано 6 проміжних версій цього учасника)
Рядок 20: Рядок 20:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ratuchi4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ratuchi1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ratuchi2.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ratuchi3.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
 +
 
==Медіа==
 
==Медіа==
  
Рядок 30: Рядок 31:
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
 +
1.Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. І допов.)/Уклад. і голов. Ред. В.Т.Бусел.-К.:Ірпінь:ВТФ «Перун»,2005.-1728с.-C.1202
 +
 +
2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 454.
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==

Поточна версія на 23:15, 24 листопада 2015

Ратиця, -ці, ж. 1) = Ракотиця. 2) = Рак 3? Ум. Ратичка. Поприроблюють до підошов (рибалки) залізні ратички та й ходять по льоду безпечне. Черк. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Ратиця, -і , ж. Рогове утворення в кінці ніг деяких ссавців ; копито . // Уживається як лайливе слово стосовно людини .


Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)


РА́ТИЦЯ, і, жін. Рогове утворення в кінці ніг деяких ссавців; копито. Воли завзятіше захитали рогами.. і швидше пішли, глибоко занурюючи ратиці в піщане річище (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 387); Морозне повітря наповнилось костяним шумом тисяч оленячих ратиць (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 93); // Уживається як лайливе слово по відношенню до людини. — Тимочку, а ти не заявиш на мене? — Цить, ратиця коров'яча! Ні ти, ні я нічого не знаємо (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, .346).

Ілюстрації

Ratuchi4.jpg Ratuchi1.jpg Ratuchi2.jpg Ratuchi3.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

1.Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. І допов.)/Уклад. і голов. Ред. В.Т.Бусел.-К.:Ірпінь:ВТФ «Перун»,2005.-1728с.-C.1202

2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 454.

Зовнішні посилання