Відмінності між версіями «Клевецъ»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
|||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 177. | ||
+ | |||
+ | '''КЛЕВЕ́ЦЬ''', вця, ''чол., діал''. Молоток. Там же [на дворику] стовп з почепленою на ньому мідяною дошкою, клевцем і великою ліхтарнею на гаку (Леся Українка, III, 1952, 270). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Chek.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
+ | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Поточна версія на 23:05, 24 листопада 2015
Клевецъ, -вця, м. 1) Молотокъ. Доле, доле, ліпше сповить, чи клевцем убити, як так коротати. Федьк. Цигане в лузі в два клевці ковали. Федьк. Поэз. І. 18. 2) Молоточекъ для клепанія косъ. Мнж. 182. Шух. І. 169. Kolb. І. 64. Ум. Кле́вчик.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 177.
КЛЕВЕ́ЦЬ, вця, чол., діал. Молоток. Там же [на дворику] стовп з почепленою на ньому мідяною дошкою, клевцем і великою ліхтарнею на гаку (Леся Українка, III, 1952, 270).