Відмінності між версіями «Ревти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Джерела та література)
 
(не показані 13 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Ревти, -ву, -веш, одн. в. ревнути, -ну, -веш, '''''гл. ''1) Ревѣть, заревѣть, мычать, замычать. ''Ведмідь на ретязі товсто реве. ''Ном. № 1337. ''Чого бик навик, того й реве. ''Ном. № 9565. ''На синьому морі лютий змій реве. ''Чуб. І. 140. 2) Орать, заорать, крикнуть. ''Ви передержанці! ревнув писарь, вы передержуєте біглих! ''Кв. II. 373. ''Ревнув, мов у маточину, як бугай. ''Ном. № 12445, 12443. 3) Пѣть очень громко и плохо, запѣвать сразу громко. ''На віват з мущирів стріляли, тут грімко трубачі, іграли, а много літ дяки ревуть. ''Котл. Ен. IV. 32. 4) Ревѣть, плакать съ крикомъ, заревѣть. ''Оце ще рева реве! ''Харьк. ''Дідона тяжко зажурилась.... кричала, плакала, ревла. ''Котл. Ен. І. 34. 5) Громко играть, заиграть на духовомъ инструментѣ. ''А Михаїл в трубу реве на всю губу. ''Чуб. III. 382. 6) О водѣ, вѣтрѣ: ревѣть, заревѣть, шумѣть, гудѣть, завывать. ''Прокляті вітри роздулися, а море з лиха аж реве. ''Котл. Ен. ''Як та воля, що минулась, Дніпр широкий море, степ і степ, ревуть пороги, і могилигори. ''Шевч. 4. ''Реви, завірюхо, засип його снігом! ''Левиц. І. 156. 7) О колоколѣ: сильно звонить. ''Всі дзвони ревуть, уже ж того козаченька ховати несуть. ''Чуб. V. 371. 8) О пушкахъ: грохотать, грохнуть. ''Реве гарматами ''Скутара, ревуть, лютують вороги. ''Шевч. 59. ''Як став місяць серед неба ревнула гармата. ''Шевч. 40. 9) О землѣ: гудѣть. ''Летить ізнов змій, аж земля реве. ''Рудч. Ск. І. 147.
+
'''Ревти, -ву, -веш, одн. в. ревнути, -ну, -веш, '''''гл. ''1) Ревѣть, заревѣть, мычать, замычать. ''Ведмідь на ретязі товсто реве. ''Ном. № 1337. ''Чого бик навик, того й реве. ''Ном. № 9565. ''На синьому морі лютий змій реве. ''Чуб. І. 140. 2) Орать, заорать, крикнуть. ''Ви передержанці! ревнув писарь, вы передержуєте біглих! ''Кв. II. 373. ''Ревнув, мов у маточину, як бугай. ''Ном. № 12445, 12443. 3) Пѣть очень громко и плохо, запѣвать сразу громко. ''На віват з мущирів стріляли, тут грімко трубачі, іграли, а много літ дяки ревуть. ''Котл. Ен. IV. 32. 4) Ревѣть, плакать съ крикомъ, заревѣть. ''Оце ще рева реве! ''Харьк. ''Дідона тяжко зажурилась.... кричала, плакала, ревла. ''Котл. Ен. І. 34. 5) Громко играть, заиграть на духовомъ инструментѣ. ''А Михаїл в трубу реве на всю губу. ''Чуб. III. 382. 6) О водѣ, вѣтрѣ: ревѣть, заревѣть, шумѣть, гудѣть, завывать. ''Прокляті вітри роздулися, а море з лиха аж реве. ''Котл. Ен. ''Як та воля, що минулась, Дніпр широкий море, степ і степ, ревуть пороги, і могилигори. ''Шевч. 4. ''Реви, завірюхо, засип його снігом! ''Левиц.І. 156. 7) О колоколѣ: сильно звонить. ''Всі дзвони ревуть, уже ж того козаченька ховати несуть. ''Чуб. V. 371. 8) О пушкахъ: грохотать, грохнуть. ''Реве гарматами ''Скутара, ревуть, лютують вороги. ''Шевч. 59. ''Як став місяць серед неба ревнула гармата. ''Шевч. 40. 9) О землѣ: гудѣть. ''Летить ізнов змій, аж земля реве. ''Рудч. Ск. І. 147.
 
[[Категорія:Ре]]
 
[[Категорія:Ре]]
  
==Сучасні словники==
+
'''Тлумачення слова у сучасних словниках'''
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
 
 +
Великий тлумачний словник сучасної української мови
 +
 
 +
РЕВТИ, ву, веш; мин. ч. ревів, ревіла, ло і рів, ревла, ло; недок.
 +
 
 +
1. Видавати рев, ревіння (про тварин). // Несамовито кричати, лементувати (про людину). // Сповнюватися ревом, ревінням, нестямним криком, ґвалтом, шумом, гуркотом і т. ін. // на кого. Несамовито кричати, гукати на кого-небудь. // Співати дуже голосно, із запалом. // Співати дуже низьким, грубим голосом. // Сповнюватися голосним, несамовитим співом.  // перен. Видавати звуки, що нагадують гучний, протяжливий крик тварин; створювати сильний шум, гуркіт.  // безос.  // Сповнюватися звуками, що нагадують гучний, протяжливий крик тварин, шумом, гуркотом.2. розм. Дуже голосно плакати, ридати.
 +
 
 +
'''Словник синонімів'''
 +
 
 +
РЕВІТИ (- вола) рикати; (- людей) лементувати, РЕПЕТУВАТИ, ЗН. співати; (- бурю) вити, завивати, скиглити, голосити; ЖМ. плакати, ридати; (- гармати) гуркотіти, гримотіти.
 +
 
 +
'''Орфографічний словник української мови'''
 +
 
 +
ревіти дієслово недоконаного виду
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:PsPUTI8d66s.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Revtu2.jpg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Revtu3.jpg.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Revtu4.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
 +
 
==Медіа==
 
==Медіа==
  
==Див. також==
+
 
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
'''1.Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. І допов.)/Уклад. і голов. Ред. В.Т.Бусел.-К.:Ірпінь:ВТФ «Перун»,2005.-1728с.-C.'''1205
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==

Поточна версія на 22:45, 24 листопада 2015

Ревти, -ву, -веш, одн. в. ревнути, -ну, -веш, гл. 1) Ревѣть, заревѣть, мычать, замычать. Ведмідь на ретязі товсто реве. Ном. № 1337. Чого бик навик, того й реве. Ном. № 9565. На синьому морі лютий змій реве. Чуб. І. 140. 2) Орать, заорать, крикнуть. Ви передержанці! ревнув писарь, вы передержуєте біглих! Кв. II. 373. Ревнув, мов у маточину, як бугай. Ном. № 12445, 12443. 3) Пѣть очень громко и плохо, запѣвать сразу громко. На віват з мущирів стріляли, тут грімко трубачі, іграли, а много літ дяки ревуть. Котл. Ен. IV. 32. 4) Ревѣть, плакать съ крикомъ, заревѣть. Оце ще рева реве! Харьк. Дідона тяжко зажурилась.... кричала, плакала, ревла. Котл. Ен. І. 34. 5) Громко играть, заиграть на духовомъ инструментѣ. А Михаїл в трубу реве на всю губу. Чуб. III. 382. 6) О водѣ, вѣтрѣ: ревѣть, заревѣть, шумѣть, гудѣть, завывать. Прокляті вітри роздулися, а море з лиха аж реве. Котл. Ен. Як та воля, що минулась, Дніпр широкий море, степ і степ, ревуть пороги, і могилигори. Шевч. 4. Реви, завірюхо, засип його снігом! Левиц.І. 156. 7) О колоколѣ: сильно звонить. Всі дзвони ревуть, уже ж того козаченька ховати несуть. Чуб. V. 371. 8) О пушкахъ: грохотать, грохнуть. Реве гарматами Скутара, ревуть, лютують вороги. Шевч. 59. Як став місяць серед неба ревнула гармата. Шевч. 40. 9) О землѣ: гудѣть. Летить ізнов змій, аж земля реве. Рудч. Ск. І. 147.

Тлумачення слова у сучасних словниках

Великий тлумачний словник сучасної української мови

РЕВТИ, ву, веш; мин. ч. ревів, ревіла, ло і рів, ревла, ло; недок.

1. Видавати рев, ревіння (про тварин). // Несамовито кричати, лементувати (про людину). // Сповнюватися ревом, ревінням, нестямним криком, ґвалтом, шумом, гуркотом і т. ін. // на кого. Несамовито кричати, гукати на кого-небудь. // Співати дуже голосно, із запалом. // Співати дуже низьким, грубим голосом. // Сповнюватися голосним, несамовитим співом. // перен. Видавати звуки, що нагадують гучний, протяжливий крик тварин; створювати сильний шум, гуркіт. // безос. // Сповнюватися звуками, що нагадують гучний, протяжливий крик тварин, шумом, гуркотом.2. розм. Дуже голосно плакати, ридати.

Словник синонімів

РЕВІТИ (- вола) рикати; (- людей) лементувати, РЕПЕТУВАТИ, ЗН. співати; (- бурю) вити, завивати, скиглити, голосити; ЖМ. плакати, ридати; (- гармати) гуркотіти, гримотіти.

Орфографічний словник української мови

ревіти дієслово недоконаного виду

Ілюстрації

PsPUTI8d66s.jpg Revtu2.jpg.jpg Revtu3.jpg.jpg Revtu4.jpg

Медіа

Джерела та література

1.Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. І допов.)/Уклад. і голов. Ред. В.Т.Бусел.-К.:Ірпінь:ВТФ «Перун»,2005.-1728с.-C.1205

Зовнішні посилання