Відмінності між версіями «Оскілок»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Ілюстрації)
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 6: Рядок 6:
  
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 768.
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 768.
'''
+
 
ОСКІ́ЛОК''', лка, ''чол''., рідко. Відбитий, відколотий шматок чого-небудь твердого; скалка, тріска. Біля каганця сидів сивий дід, оскілком з очеретини підтягав ганчір'яного гнота (Іван Ле, Україна, 1940, 204); Образно. Рудіє небо. Пісно звідтіля Присвічує молодика оскілок (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 104).
+
'''ОСКІ́ЛОК''', лка, ''чол''., рідко. Відбитий, відколотий шматок чого-небудь твердого; скалка, тріска. Біля каганця сидів сивий дід, оскілком з очеретини підтягав ганчір'яного гнота (Іван Ле, Україна, 1940, 204); Образно. Рудіє небо. Пісно звідтіля Присвічує молодика оскілок (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 104).
 
♦ '''Оскілками дивитися''' — дивитися на кого-небудь неприязно, вороже. Харон, таких гостей уздрівши, Оскілками на їх дививсь, Як бик скажений, заревівши, Запінивсь дуже і озливсь (Іван Котляревський, I, 1952, 132).
 
♦ '''Оскілками дивитися''' — дивитися на кого-небудь неприязно, вороже. Харон, таких гостей уздрівши, Оскілками на їх дививсь, Як бик скажений, заревівши, Запінивсь дуже і озливсь (Іван Котляревський, I, 1952, 132).
  
Рядок 13: Рядок 13:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:C040936a4d63.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|}
 
|}
 +
 
==Медіа==
 
==Медіа==
  

Поточна версія на 22:31, 24 листопада 2015

Оскілок, -лка, м. Въ выраженіи оскілками дивитись. Первоначально: оскаливъ зубы, а затѣмъ — враждебно, недружелюбно смотрѣть. Харон, таких гостей уздрівши, оскілками на них дививсь; як бик скажений заревівши, запінивсь дуже і озливсь. Котл. Ен. III. 35.


Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 768.

ОСКІ́ЛОК, лка, чол., рідко. Відбитий, відколотий шматок чого-небудь твердого; скалка, тріска. Біля каганця сидів сивий дід, оскілком з очеретини підтягав ганчір'яного гнота (Іван Ле, Україна, 1940, 204); Образно. Рудіє небо. Пісно звідтіля Присвічує молодика оскілок (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 104). ♦ Оскілками дивитися — дивитися на кого-небудь неприязно, вороже. Харон, таких гостей уздрівши, Оскілками на їх дививсь, Як бик скажений, заревівши, Запінивсь дуже і озливсь (Іван Котляревський, I, 1952, 132).

Ілюстрації

C040936a4d63.jpg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання