Відмінності між версіями «Оскілок»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 768. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 768. | ||
| − | ''' | + | |
| − | ОСКІ́ЛОК''', лка, ''чол''., рідко. Відбитий, відколотий шматок чого-небудь твердого; скалка, тріска. Біля каганця сидів сивий дід, оскілком з очеретини підтягав ганчір'яного гнота (Іван Ле, Україна, 1940, 204); | + | '''ОСКІ́ЛОК''', лка, ''чол''., рідко. Відбитий, відколотий шматок чого-небудь твердого; скалка, тріска. Біля каганця сидів сивий дід, оскілком з очеретини підтягав ганчір'яного гнота (Іван Ле, Україна, 1940, 204); Образно. Рудіє небо. Пісно звідтіля Присвічує молодика оскілок (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 104). |
♦ '''Оскілками дивитися''' — дивитися на кого-небудь неприязно, вороже. Харон, таких гостей уздрівши, Оскілками на їх дививсь, Як бик скажений, заревівши, Запінивсь дуже і озливсь (Іван Котляревський, I, 1952, 132). | ♦ '''Оскілками дивитися''' — дивитися на кого-небудь неприязно, вороже. Харон, таких гостей уздрівши, Оскілками на їх дививсь, Як бик скажений, заревівши, Запінивсь дуже і озливсь (Іван Котляревський, I, 1952, 132). | ||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:C040936a4d63.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| + | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Поточна версія на 22:31, 24 листопада 2015
Оскілок, -лка, м. Въ выраженіи оскілками дивитись. Первоначально: оскаливъ зубы, а затѣмъ — враждебно, недружелюбно смотрѣть. Харон, таких гостей уздрівши, оскілками на них дививсь; як бик скажений заревівши, запінивсь дуже і озливсь. Котл. Ен. III. 35.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 768.
ОСКІ́ЛОК, лка, чол., рідко. Відбитий, відколотий шматок чого-небудь твердого; скалка, тріска. Біля каганця сидів сивий дід, оскілком з очеретини підтягав ганчір'яного гнота (Іван Ле, Україна, 1940, 204); Образно. Рудіє небо. Пісно звідтіля Присвічує молодика оскілок (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 104). ♦ Оскілками дивитися — дивитися на кого-небудь неприязно, вороже. Харон, таких гостей уздрівши, Оскілками на їх дививсь, Як бик скажений, заревівши, Запінивсь дуже і озливсь (Іван Котляревський, I, 1952, 132).
Ілюстрації
|
|
|
|
