Відмінності між версіями «Бараболя»
(Створена сторінка: '''Бараболя, -лі,''' ''ж.'' = '''Картопля.''' Вх. Пч. I. 13. ЗЮЗО. І. 137. ''Наварила бараболі.'' Чуб. V. 3. У...) |
(→Медіа) |
||
(не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Бараболя, -лі,''' ''ж.'' = '''[[Картопля]].''' Вх. Пч. I. 13. ЗЮЗО. І. 137. ''Наварила бараболі.'' Чуб. V. 3. Ум. '''[[Бараболька]].''' Грин. ІІІ. 517. | '''Бараболя, -лі,''' ''ж.'' = '''[[Картопля]].''' Вх. Пч. I. 13. ЗЮЗО. І. 137. ''Наварила бараболі.'' Чуб. V. 3. Ум. '''[[Бараболька]].''' Грин. ІІІ. 517. | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/barabolja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | БАРАБО́ЛЯ, і, жін., діал. Картопля. За кілька хвилин на столі стояла миска з смаженою бараболею (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 39); Так Хомі й не довелося на цей раз засадити Маковея чистити бараболю (Олесь Гончар, І, 1954, 305). | ||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/35/53393/39836.html "Словопедія" ]=== | ||
+ | барабо́ля | ||
+ | іменник жіночого роду | ||
+ | картопля | ||
+ | діал. | ||
+ | Cиноніми | ||
+ | БАРАБОЛЯ - картопля, бульба, д. магдебурка. | ||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8F УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | БАРАБО́ЛЯ, і, ж., діал. Картопля. За кілька хвилин на столі стояла миска з смаженою бараболею(Кочура, Зол. грамота, 1960, 39); Так Хомі й не довелося на цей раз засадити Маковея чистити бараболю (Гончар, І, 1954, 305). Неначе (як) бараболя — товстий, круглий (звичайно про ніс). [Уляна:] І в кого він такий удався? Кривомордий, рудий і ніс неначе бараболя!.. (Кроп., III, 1959, 330). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== | ||
+ | барабо́ля – іменник жіночого роду | ||
+ | відмінок однина множина | ||
+ | називний барабо́ля барабо́лі | ||
+ | родовий барабо́лі барабо́ль | ||
+ | давальний барабо́лі барабо́лям | ||
+ | знахідний барабо́лю барабо́лі | ||
+ | орудний барабо́лею барабо́лями | ||
+ | місцевий на/у барабо́лі на/у барабо́лях | ||
+ | кличний барабо́ле* барабо́лі* | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8F українська-англійська Словник]=== | ||
+ | Бараболя - potato | ||
+ | ===[https://translate.yandex.ru/?text=%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8F&lang=uk-de ЯНДЕКС словари]=== | ||
+ | переклад з української на німецьку мову | ||
+ | Бараболя - Kartoffeln | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: бараболя.jpg |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:бараболя1.jpg |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: бараболя2.jpg |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: бараболя3.jpg |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: бараболя4.jpg |x140px]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| mL_aYlC3hR4}} | ||
+ | [https://www.youtube.com/watch?v=mL_aYlC3hR4] | ||
+ | {{#ev:youtube| qxDwuta06wk}} | ||
+ | [https://www.youtube.com/watch?v=qxDwuta06wk] | ||
+ | {{#ev:youtube| 7nyacNeUtqk}} | ||
+ | [https://www.youtube.com/watch?v=7nyacNeUtqk] | ||
+ | |||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | ===Цікаві факти про бараболю === | ||
+ | 1. У Бельгії існує музей картоплі. Серед його експонатів — тисячі предметів, що розповідають про історію картоплі — від поштових марок з його зображенням до знаменитих картин на ту ж тему («Їдці картоплі» Ван Гога). | ||
+ | 2. На деяких тропічних островах картопля використовували як еквівалент грошей | ||
+ | 3. Картоплі присвячували вірші та балади. | ||
+ | 4. Картопля колись прославляв у своїй музиці великий Йоганн Себастьян Бах | ||
+ | 5. У сучасній Ісландії популярна горілка, зроблена з картоплі. | ||
+ | 6. Існує два рідкісних сорти, у яких колір шкірки і м’якоті залишається синім і після варіння: Linzer Blaue і Franzіsische Trіffel-Kartoffel | ||
+ | 7. Один з найпоширеніших сортів з синюватою шкіркою, вирощуваних на російських городах — «сінеглазка». Однак мало хто знає, що по-науковому вона називається «Ганнібал», в честь прадіда Олександра Пушкіна Абрама Ганнібала, який першим провів досліди по селекції та зберігання картоплі в Росії. | ||
+ | 8. У місті Мінську в 2000-х роках відкрито пам’ятник картоплі. У Маріїнську (Кемеровська область) скоро відкриють | ||
+ | 9. Food and Agriculture Organization (FAO) ООН оголосила 2008 рік «Міжнародним роком картоплі». | ||
+ | 10. Один з рецептів приготування традиційної російської страви — млинців — має на увазі використання картоплі замість борошна. | ||
+ | 11. «La Bonnotte» — найдорожчий у світі картоплю. Заповзятливі селяни, які живуть на острівці Нуармутье, збирають не більше 100 тонн цього сорту в рік. Так як божественна бульба (а за легендою, саме цей сорт вивів верховний бог інків) виключно ніжна, збирати її можна тільки вручну. Картопля «La Bonnotte» обійдеться найвишуканішим гурманам приблизно в 500 євро за кілограм.+ | ||
+ | 12. У календарі Інків існував один із двох способів визначення денного часу: виміром часу служило час, що витрачається на варіння картоплі — що приблизно дорівнювало одній годині. Тобто, в Перу говорили: минуло стільки часу, скільки пішло б на приготування страви з картоплі. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | ===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]=== | ||
+ | Карто́пля (лат. Solanum tuberosum) — вид рослин родини пасльонових, поширена сільськогосподарська культура, яку в народі називають «другим хлібом»; одна з найважливіших продовольчих, технічних і кормових культур. | ||
+ | Історія культури картоплі | ||
+ | Докладніше: Історія культури картоплі | ||
+ | Рослина походить з Південної Америки; там і нині вона росте у дикому стані. За оцінками, вік старих відомих слідів дикої картоплі — до 13000 років. (Стародавні індіанці почали культивувати картоплю близько 14 тисяч років тому.) Картопля вперше була одомашненена в регіоні сучасного південного Перу і крайнього північно-західного регіону Болівії[11] між 8000 і 5000 до нашої ери. В другій половині XVI століття її завезли до Італії іспанці. | ||
+ | |||
+ | Історія завезення в Європу | ||
+ | Понад чотириста років тому тринадцятирічний хлопчик Педро де Сьєса де Леон (ісп. Pedro de Cieza de León) (ru:Сьеса де Леон, Педро) пробрався потайки на корабель іспанських конкістадорів, перших завойовників Південної Америки, і разом з ними опинився у Перу. | ||
+ | |||
+ | Іспанські солдати і офіцери шукали золото. Вони вбивали перуанців і спалювали їхні будинки. Маленький Педро дивився здивованими очима на дивні будівлі, на майстерно зроблені речі і намагався дізнатися, як живуть, що їдять, що роблять "бронзові" жителі перуанської країни. Він спостерігав і все записував. | ||
+ | У 1553 році в іспанському місті Севільї вийшла книга Педро де Сьєса де Леона — «Хроніка Перу». І в ній ми знаходимо перше згадування про картоплю: | ||
+ | |||
+ | Перша сторінка «Хроніки Перу» Педро Сьєса де Леона. | ||
+ | «Паппа - це особливий рід земляних горіхів; будучи зварені, вони стають м'якими, як печений каштан; при цьому вони покриті шкіркою не товстішою шкірки трюфеля» | ||
+ | «З місцевих продуктів, за винятком маїсу, є ще два, що вважаються індіанцями основними продовольчими продуктами. Один вони називають Папас [картопля], що нагадує трюфелі, які після варення стають такими ж м'якими зсередини, як зварені каштани; у нього немає ні шкарлупи, ні кісточки, а тільки те, що є і в трюфелів, бо він утворюється під землею, як і вони. Створює цей плід трава, така самісінька, як польовий мак» | ||
+ | «…і вони його висушують на сонці та зберігають від одного збору врожаю до іншого. Після висушування вони називають ці папас — чуньо («chuño») та він дуже ними цінується, та багато коштує, бо у них немає зрошувальних каналів, як у багатьох інших місцях цього королівства, для зрошування своїх полів, їм навіть не вистачає природної води для посівів, вони звідують злигоднів та бідувань, якщо у них немає цієї сушеної картоплі» | ||
+ | У книзі автор також повідомляє, що зустрічав картоплю в Кіто (Еквадор), Попаян та Пасто (Колумбія). Він же навів її перший опис, правильний спосіб приготування та зберігання. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Антуан Огюст Пермантьє (1737–1813) | ||
+ | Першими скуштували картоплю іспанські моряки, а потім картопля потрапила до Італії, де перуанську «паппу» назвали «тартуффолі»; згодом вона з'явилася і в інших країнах. У (Іспанію) картоплю вперше, мабуть, було завезено Сьєса де Леоном у 1551 році, після його повернення з Перу. | ||
+ | |||
+ | Спочатку картопля не набула широкого розповсюдження як харчовий продукт і, навіть використовувалась з декоративною метою у садах аристократії. Вважалося, що вона не є здоровою для християн. Це не сприяло масовому вирощуванню картоплі. В цей період картопля також почала використовуватись у медицині. Зрештою, завдяки нестачі продуктів у часи воєн, картоплю стали ширше використовувати німецькі селяни, і вона поширилась далі по всій Європі. | ||
+ | |||
+ | У Франції ще наприкінці XVIII століття своєрідно використовували картоплю: квітками картоплі прикрашали волосся, робили з них букети. На картопляні квіти встановилася така мода, що довелося робити штучні, оскільки живих не стало вистачати[9]. У Німеччині обробляли картоплю на клумбах перед палацами. | ||
+ | |||
+ | Тільки на початку XIX століття завдяки гарячій пропаганді аптекаря Антуана Парментьє стали обробляти у Франції картоплю для їжі. Антуану Парментьє поставлено пам'ятник на ринковій площі в місті Мондідьє. | ||
+ | |||
+ | Антуан Парментьє, 1771 рік: | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Антуане Огюст Парментьє у місті Мондідьє | ||
+ | Серед незліченної кількості рослин, які покривають поверхню суші та водну поверхню земної кулі, немає, можливо, жодної, яка з великим правом заслуговувала б на увагу добрих громадян, ніж картопля. | ||
+ | Перший відомий факт про врожайність картоплі наведено у повідомленні іспанського чиновника Гарсі Дієса де Сан-Мігеля (1567), який у Перу та Болівії опитував місцевих мешканців (поселення Хулі). Так, згідно з повідомленням, врожайність картоплі становила приблизно 55,5-83,5 кг з одного тупу землі (~ 0,1643 га), що дорівнювало 340–506 кг/га, при цьому врожай часто з одної ділянки збирали не щорічно, а раз на 2-3 роки, оскільки насадження картоплі вимерзали. | ||
+ | |||
+ | У Російській імперії картоплю почали розводити понад сто років тому. У першій половині XVIII століття Петро І завіз у Росію картоплю; він звелів розіслати її по всій країні і всіляко сприяти її розведенню. Населення поставилося до цього вороже, бо спочатку вживало в їжу молоді недоспілі бульби, не знаючи що вони через вміст соланіну гіркуваті на присмак, часто викликали загальне отруєння організму. Минуло майже сто років, поки картоплю почали культивувати в промислових масштабах. | ||
+ | |||
+ | Король Ян III Собеський після переможної битви 1683 вперше спробував страву з картоплі, яка йому сподобалась. Він прислав з Відня до дружини Марисеньки мішок картоплі і наказав її посадити. Королівський садівник Вєнчарик виконав наказ короля у овочевому саді при палаці у Вільянові. Згодом її почали саджати при інших резиденціях, вірогідно наприкінці XVII ст. картопля могла з'явитись у садах при українських резиденціях Собеського у Жовкві, Золочеві, Олеську, Янові, Поморянах, які король відвідував. При дворах магнатів господарське вирощування картоплі на овочевих городах резиденцій розпочалось приблизно у середині XVIII ст. | ||
+ | |||
+ | За іншими даними в Україні картопля з'явилася вперше у 1780 році в маєтку графа Потоцького. | ||
+ | В просторіччі часто картоплею називають не вид, а лише бульбоплід картоплі. | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
[[Категорія:Ба]] | [[Категорія:Ба]] |
Поточна версія на 21:59, 24 листопада 2015
Бараболя, -лі, ж. = Картопля. Вх. Пч. I. 13. ЗЮЗО. І. 137. Наварила бараболі. Чуб. V. 3. Ум. Бараболька. Грин. ІІІ. 517.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БАРАБО́ЛЯ, і, жін., діал. Картопля. За кілька хвилин на столі стояла миска з смаженою бараболею (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 39); Так Хомі й не довелося на цей раз засадити Маковея чистити бараболю (Олесь Гончар, І, 1954, 305).
"Словопедія"
барабо́ля іменник жіночого роду картопля діал. Cиноніми БАРАБОЛЯ - картопля, бульба, д. магдебурка.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
БАРАБО́ЛЯ, і, ж., діал. Картопля. За кілька хвилин на столі стояла миска з смаженою бараболею(Кочура, Зол. грамота, 1960, 39); Так Хомі й не довелося на цей раз засадити Маковея чистити бараболю (Гончар, І, 1954, 305). Неначе (як) бараболя — товстий, круглий (звичайно про ніс). [Уляна:] І в кого він такий удався? Кривомордий, рудий і ніс неначе бараболя!.. (Кроп., III, 1959, 330).
«Словники України on-line»
барабо́ля – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний барабо́ля барабо́лі родовий барабо́лі барабо́ль давальний барабо́лі барабо́лям знахідний барабо́лю барабо́лі орудний барабо́лею барабо́лями місцевий на/у барабо́лі на/у барабо́лях кличний барабо́ле* барабо́лі*
Іноземні словники
українська-англійська Словник
Бараболя - potato
ЯНДЕКС словари
переклад з української на німецьку мову
Бараболя - Kartoffeln
Ілюстрації
|
Медіа
Цікаві факти
Цікаві факти про бараболю
1. У Бельгії існує музей картоплі. Серед його експонатів — тисячі предметів, що розповідають про історію картоплі — від поштових марок з його зображенням до знаменитих картин на ту ж тему («Їдці картоплі» Ван Гога). 2. На деяких тропічних островах картопля використовували як еквівалент грошей 3. Картоплі присвячували вірші та балади. 4. Картопля колись прославляв у своїй музиці великий Йоганн Себастьян Бах 5. У сучасній Ісландії популярна горілка, зроблена з картоплі. 6. Існує два рідкісних сорти, у яких колір шкірки і м’якоті залишається синім і після варіння: Linzer Blaue і Franzіsische Trіffel-Kartoffel 7. Один з найпоширеніших сортів з синюватою шкіркою, вирощуваних на російських городах — «сінеглазка». Однак мало хто знає, що по-науковому вона називається «Ганнібал», в честь прадіда Олександра Пушкіна Абрама Ганнібала, який першим провів досліди по селекції та зберігання картоплі в Росії. 8. У місті Мінську в 2000-х роках відкрито пам’ятник картоплі. У Маріїнську (Кемеровська область) скоро відкриють 9. Food and Agriculture Organization (FAO) ООН оголосила 2008 рік «Міжнародним роком картоплі». 10. Один з рецептів приготування традиційної російської страви — млинців — має на увазі використання картоплі замість борошна. 11. «La Bonnotte» — найдорожчий у світі картоплю. Заповзятливі селяни, які живуть на острівці Нуармутье, збирають не більше 100 тонн цього сорту в рік. Так як божественна бульба (а за легендою, саме цей сорт вивів верховний бог інків) виключно ніжна, збирати її можна тільки вручну. Картопля «La Bonnotte» обійдеться найвишуканішим гурманам приблизно в 500 євро за кілограм.+ 12. У календарі Інків існував один із двох способів визначення денного часу: виміром часу служило час, що витрачається на варіння картоплі — що приблизно дорівнювало одній годині. Тобто, в Перу говорили: минуло стільки часу, скільки пішло б на приготування страви з картоплі.
Материал из Википедии
Карто́пля (лат. Solanum tuberosum) — вид рослин родини пасльонових, поширена сільськогосподарська культура, яку в народі називають «другим хлібом»; одна з найважливіших продовольчих, технічних і кормових культур. Історія культури картоплі Докладніше: Історія культури картоплі Рослина походить з Південної Америки; там і нині вона росте у дикому стані. За оцінками, вік старих відомих слідів дикої картоплі — до 13000 років. (Стародавні індіанці почали культивувати картоплю близько 14 тисяч років тому.) Картопля вперше була одомашненена в регіоні сучасного південного Перу і крайнього північно-західного регіону Болівії[11] між 8000 і 5000 до нашої ери. В другій половині XVI століття її завезли до Італії іспанці.
Історія завезення в Європу Понад чотириста років тому тринадцятирічний хлопчик Педро де Сьєса де Леон (ісп. Pedro de Cieza de León) (ru:Сьеса де Леон, Педро) пробрався потайки на корабель іспанських конкістадорів, перших завойовників Південної Америки, і разом з ними опинився у Перу.
Іспанські солдати і офіцери шукали золото. Вони вбивали перуанців і спалювали їхні будинки. Маленький Педро дивився здивованими очима на дивні будівлі, на майстерно зроблені речі і намагався дізнатися, як живуть, що їдять, що роблять "бронзові" жителі перуанської країни. Він спостерігав і все записував. У 1553 році в іспанському місті Севільї вийшла книга Педро де Сьєса де Леона — «Хроніка Перу». І в ній ми знаходимо перше згадування про картоплю:
Перша сторінка «Хроніки Перу» Педро Сьєса де Леона. «Паппа - це особливий рід земляних горіхів; будучи зварені, вони стають м'якими, як печений каштан; при цьому вони покриті шкіркою не товстішою шкірки трюфеля» «З місцевих продуктів, за винятком маїсу, є ще два, що вважаються індіанцями основними продовольчими продуктами. Один вони називають Папас [картопля], що нагадує трюфелі, які після варення стають такими ж м'якими зсередини, як зварені каштани; у нього немає ні шкарлупи, ні кісточки, а тільки те, що є і в трюфелів, бо він утворюється під землею, як і вони. Створює цей плід трава, така самісінька, як польовий мак» «…і вони його висушують на сонці та зберігають від одного збору врожаю до іншого. Після висушування вони називають ці папас — чуньо («chuño») та він дуже ними цінується, та багато коштує, бо у них немає зрошувальних каналів, як у багатьох інших місцях цього королівства, для зрошування своїх полів, їм навіть не вистачає природної води для посівів, вони звідують злигоднів та бідувань, якщо у них немає цієї сушеної картоплі» У книзі автор також повідомляє, що зустрічав картоплю в Кіто (Еквадор), Попаян та Пасто (Колумбія). Він же навів її перший опис, правильний спосіб приготування та зберігання.
Антуан Огюст Пермантьє (1737–1813)
Першими скуштували картоплю іспанські моряки, а потім картопля потрапила до Італії, де перуанську «паппу» назвали «тартуффолі»; згодом вона з'явилася і в інших країнах. У (Іспанію) картоплю вперше, мабуть, було завезено Сьєса де Леоном у 1551 році, після його повернення з Перу.
Спочатку картопля не набула широкого розповсюдження як харчовий продукт і, навіть використовувалась з декоративною метою у садах аристократії. Вважалося, що вона не є здоровою для християн. Це не сприяло масовому вирощуванню картоплі. В цей період картопля також почала використовуватись у медицині. Зрештою, завдяки нестачі продуктів у часи воєн, картоплю стали ширше використовувати німецькі селяни, і вона поширилась далі по всій Європі.
У Франції ще наприкінці XVIII століття своєрідно використовували картоплю: квітками картоплі прикрашали волосся, робили з них букети. На картопляні квіти встановилася така мода, що довелося робити штучні, оскільки живих не стало вистачати[9]. У Німеччині обробляли картоплю на клумбах перед палацами.
Тільки на початку XIX століття завдяки гарячій пропаганді аптекаря Антуана Парментьє стали обробляти у Франції картоплю для їжі. Антуану Парментьє поставлено пам'ятник на ринковій площі в місті Мондідьє.
Антуан Парментьє, 1771 рік:
Антуане Огюст Парментьє у місті Мондідьє
Серед незліченної кількості рослин, які покривають поверхню суші та водну поверхню земної кулі, немає, можливо, жодної, яка з великим правом заслуговувала б на увагу добрих громадян, ніж картопля.
Перший відомий факт про врожайність картоплі наведено у повідомленні іспанського чиновника Гарсі Дієса де Сан-Мігеля (1567), який у Перу та Болівії опитував місцевих мешканців (поселення Хулі). Так, згідно з повідомленням, врожайність картоплі становила приблизно 55,5-83,5 кг з одного тупу землі (~ 0,1643 га), що дорівнювало 340–506 кг/га, при цьому врожай часто з одної ділянки збирали не щорічно, а раз на 2-3 роки, оскільки насадження картоплі вимерзали.
У Російській імперії картоплю почали розводити понад сто років тому. У першій половині XVIII століття Петро І завіз у Росію картоплю; він звелів розіслати її по всій країні і всіляко сприяти її розведенню. Населення поставилося до цього вороже, бо спочатку вживало в їжу молоді недоспілі бульби, не знаючи що вони через вміст соланіну гіркуваті на присмак, часто викликали загальне отруєння організму. Минуло майже сто років, поки картоплю почали культивувати в промислових масштабах.
Король Ян III Собеський після переможної битви 1683 вперше спробував страву з картоплі, яка йому сподобалась. Він прислав з Відня до дружини Марисеньки мішок картоплі і наказав її посадити. Королівський садівник Вєнчарик виконав наказ короля у овочевому саді при палаці у Вільянові. Згодом її почали саджати при інших резиденціях, вірогідно наприкінці XVII ст. картопля могла з'явитись у садах при українських резиденціях Собеського у Жовкві, Золочеві, Олеську, Янові, Поморянах, які король відвідував. При дворах магнатів господарське вирощування картоплі на овочевих городах резиденцій розпочалось приблизно у середині XVIII ст.
За іншими даними в Україні картопля з'явилася вперше у 1780 році в маєтку графа Потоцького. В просторіччі часто картоплею називають не вид, а лише бульбоплід картоплі.