Відмінності між версіями «Келія»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 35: Рядок 35:
 
==Іноземні словники==
 
==Іноземні словники==
 
===[https://uk.glosbe.com/uk  українська-англійська Словник]===
 
===[https://uk.glosbe.com/uk  українська-англійська Словник]===
strawberry
+
cell
(through: mg:frezy )
+
ruff
+
(through: mg:frezy )
+
cutter
+
(through: pl:truskawka )
+
strawberries
+
(through: hu:eper )
+
mulberry
+
  
 
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===
 
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===
Суниці - strawberry
+
Келія- cell
  
 
===[http://www.translate.ru/ Промт-Перекладач]===
 
===[http://www.translate.ru/ Промт-Перекладач]===
strawberry[ˈstrɔ:bərɪ]
+
cell[sel]
 
+
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===
+
strawberries
+
 
+
 
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===
 
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===
 
+
cell
strawberry
+
келія
полуниця, суниця
+
 
+
 
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===
 
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===
Суниці - fraise
+
êåëüÿ
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Суниці1.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келія1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:суниці2.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келія2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Суниці3.jpg|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келія3.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Суниці4.jpg|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келія4.jpg|x140px]]  
 
|}
 
|}
 
==Медіа==
 
==Медіа==
Рядок 78: Рядок 64:
 
===[http://fitoterapevt.pp.ua/likarski-roslini/sunicya-lisova-likuvalni-vlastivosti-recepti Суниця лісова, лікувальні властивості, рецепти]===
 
===[http://fitoterapevt.pp.ua/likarski-roslini/sunicya-lisova-likuvalni-vlastivosti-recepti Суниця лісова, лікувальні властивості, рецепти]===
 
==Цікаві факти==
 
==Цікаві факти==
• Полуничний сік - справжній плямовивідник пігментних плям і веснянок . Нею можна відбілити шкіру. Також полуниця сприяє відбілюванню зубів.
+
Монах, чернець
 +
(грец. μοναχός - одиночний, одиничний) - член релігійної громади, який цілком присвятив себе Богові через прийняття обітниць і веде аскетичне життя в рамках чернечої громади, або на самоті (відлюдництві).
 +
 
 +
Чернецтво властиво майже усім релігіям.
  
 +
З'явилися ченці в середині I тис. до н.е. в буддизмі, з III століття н.е. чернецтво з'явилося і в християнстві, спочатку як поселення відлюдників в пустельній місцевості. Засновником пустинножительства і чернецтва є прп. Антоній Великий.
  
• Полуниця здатна надавати позитивний вплив на пам'ять. На думку вчених , речовина яка міститься в полуниці може бути використана навіть для лікування хвороби Альцгеймера.
+
Згодом Пахомій Великий (бл. 292 - бл. 346 рр.) заснував в Тавенні (Єгипет) перше товариство ченців (кіновію) з чіткими правилами, які регулювалися уставом (318 р.).
  
 +
Родоначальниками руського чернецтва вважаються преподобні Антоній і Феодосій Печерські, які заснували в середині XI ст. Києво-Печерський монастир.
  
• « Ягодою любові » полуницю назвав англійський учений Патрік Холфорд . Він довів , що в ній міститься велика кількості цинку , який викликає сексуальне збудження , як жінок , так і чоловіків.
+
У православ'ї чернецтво ділиться на три послідовних ступеня відповідно до прийнятих обітниць:
  
 +
рясофорний монах (рясофор) - підготовча ступінь до прийняття малої схими;
  
• Крім червоної , існує ще й біла полуниця. Вона з'явилася в середині 18 століття в результаті схрещування різних сортів дикої полуниці. Зараз цей вид загублений, а сучасна біла полуниця - гібрид червоної полуниці і ананаса.
+
монах малої схими - приймає обітниці послуху, некорисливості і цнотливості;
  
 +
монах великої схими або ангельського образу (схимонах) - приймає обітницю зречення від світу і усього мирського (вищий чин чернечого життя).
  
• Найбільша ягода була зірвана в 1983 році в Ролкстоні , штат Кент , США . Її вага склала 231 грам . Правда , ягода не принесла задоволення власнику : вона виявилася водянистою і кислою на смак.
+
Прийнаття обітниць супроводжується остриженням волосся на знак служіння Богу і іменується постригом. Той, хто готується до постригу в рясофорні монахи проходить випробування в монастирі і називається послушником. Якщо після випробування він виявляється гідним, то постригається в чернечий чин.
  
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96 Матеріал з Вікіпедії]===
+
Типи чернечого життя: відлюдництво, кіновія (спільножительский монастир), лавра (поєднання відлюдництва зі спільножительством).
 +
===[http://www.kplavra.kiev.ua/Monah_chernec.html]===
  
 
[[Категорія:Су]]
 
[[Категорія:Су]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Слова 2015 року]]
 
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Версія за 19:19, 24 листопада 2015

Ке́лія, -лії, ж. Келія. Отець Залізо з келії вийшов. Чуб. І. 162. Перевезти із келії в хату на помості. Шевч. 194. Ум. Ке́ленька, келієчка, келійка. Велю слугам келеньку зробити, велю старцю у келенці жити. Нп. Сидить (чернець) у себе в келійці, чита боже слово. Рудч. Ск. II. 201. Ой построю келієчку на крутій горі. Нп.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КЕ́ЛІЯ, ї, жін. Житло ченця або черниці (окрема кімната в монастирі або будиночок). Іде чернець у келію Меж стіни німії Та згадує літа свої, Літа молодії (Тарас Шевченко, II, 1963, 55); Вона не забула своєї келії, тісної та тихої, як домовина (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 119); Софія звеліла їм [монашкам] розходитися по келіях і ніде на подвір'ї не стояти (Іван Микитенко, II, 1957, 270); // перен., жарт. Невелика кімната самітної людини. — Тепер, мабуть, буде кому подарувати букет, — сказав Чепель.. — А то лежать осінні листочки в капітанській келії без діла (Олесь Донченко, VI, 1957, 511).

"Словопедія" 

КЕЛІЯ ке́лія іменник жіночого роду КЕЛІЯ церк.; перен. келья келія; ж. (гр., хижа, комірка) 1. Житло ченця (черниці) в монастирі; окрема кімната в монастирі чи будиночок на його території.. 2. перен. Невеличка скромна кімнатка.


УКРЛІТ.ORG_Cловник

КЕ́ЛІЯ, ї, ж. Житло ченця або черниці (окрема кімната в монастирі або будиночок). Іде чернець у келію Меж стіни німії Та згадує літа свої, Літа молодії (Шевч., II, 1963, 55); Вона не забула своєї келії, тісної та тихої, як домовина (Коцюб., II, 1955, 119); Софія звеліла їм [монашкам] розходитися по келіях і ніде на подвір’ї не стояти (Мик., II, 1957, 270); // перен., жарт. Невелика кімната самітної людини.— Тепер, мабуть, буде кому подарувати букет,— сказав Чепель.. — А то лежать осінні листочки в капітанській келії без діла (Донч., VI, 1957, 511). Келія, лії, ж. Келія. Отець Залізо з келії вийшов. Чуб. І. 162. Перевезти із келії в хату на помості. Шевч. 194. Ум. Ке́ленька, келієчка, келійка. Велю слугам келеньку зробити, велю старцю у келенці жити. Н. п. Сидить (чернець) у себе в келійці, чита боже слово. Рудч. Ск. II. 201. Ой построю келієчку на крутій горі. Н. п.


СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Келія, -лії, ж. Келія. Отець Залізо з келії вийшов. Чуб. І. 162. Перевезти із келії в хату на помості. Шевч. 194. Ум. ке́ленька, келієчка, келійка. Велю слугам келеньку зробити, велю старцю у келенці жити. Н. п. Сидить (чернець) у себе в келійці, чита боже слово. Рудч. Ск. II. 201. Ой построю келієчку на крутій горі. Н. п.

РУпедия Этимологический русскоязычный словарь

КЕЛЬЯ др.-русск. келиа (ХI в.). Из ср.-греч. , мн. -, , от лат. сеllа "комната, чулан"; см. Фасмер, Гр.-сл. эт. 84; ИОРЯС 12, 2, 241; Г. Майер, Ngr. St. 3, ...

Іноземні словники

українська-англійська Словник

cell

ЯНДЕКС словари

Келія- cell

Промт-Перекладач

cell[sel]

Google Перекладач

cell келія

Перекладач з української на французьку

êåëüÿ

Ілюстрації

Келія1.jpg Келія2.jpg Келія3.jpg Келія4.jpg

Медіа

Див. також

Суниця лісова, лікувальні властивості, рецепти

Цікаві факти

Монах, чернець (грец. μοναχός - одиночний, одиничний) - член релігійної громади, який цілком присвятив себе Богові через прийняття обітниць і веде аскетичне життя в рамках чернечої громади, або на самоті (відлюдництві).

Чернецтво властиво майже усім релігіям.

З'явилися ченці в середині I тис. до н.е. в буддизмі, з III століття н.е. чернецтво з'явилося і в християнстві, спочатку як поселення відлюдників в пустельній місцевості. Засновником пустинножительства і чернецтва є прп. Антоній Великий.

Згодом Пахомій Великий (бл. 292 - бл. 346 рр.) заснував в Тавенні (Єгипет) перше товариство ченців (кіновію) з чіткими правилами, які регулювалися уставом (318 р.).

Родоначальниками руського чернецтва вважаються преподобні Антоній і Феодосій Печерські, які заснували в середині XI ст. Києво-Печерський монастир.

У православ'ї чернецтво ділиться на три послідовних ступеня відповідно до прийнятих обітниць:

рясофорний монах (рясофор) - підготовча ступінь до прийняття малої схими;

монах малої схими - приймає обітниці послуху, некорисливості і цнотливості;

монах великої схими або ангельського образу (схимонах) - приймає обітницю зречення від світу і усього мирського (вищий чин чернечого життя).

Прийнаття обітниць супроводжується остриженням волосся на знак служіння Богу і іменується постригом. Той, хто готується до постригу в рясофорні монахи проходить випробування в монастирі і називається послушником. Якщо після випробування він виявляється гідним, то постригається в чернечий чин.

Типи чернечого життя: відлюдництво, кіновія (спільножительский монастир), лавра (поєднання відлюдництва зі спільножительством).

[1]