Відмінності між версіями «Кавуняччя»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 11: Рядок 11:
 
*Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 67.
 
*Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 67.
 
*Орфографічний словник української мови. 2005.
 
*Орфографічний словник української мови. 2005.
 +
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 +
[[Категорія:Ка]]

Версія за 18:32, 24 листопада 2015

Словник Б. Д. Грінченка

Кавуняччя, -чя, с. Собирательное отъ кавун. І як уродився ж той баштан! то кавуняччя оттаке, а дині оттакі! Рудч. Ск. II. 9.

"Словник української мови"

КАВУНЯ́ЧЧЯ, я, сер., збірн., розм. Кавуни. — А кавуняччя в нього яке! Так черева проти сонця й повивертало!(Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 51); Величезна гора, складена з кавуняччя, здіймається над палубою (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 144).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

кавуня́ччя - іменник середнього роду.розм.

Джерела та література

  • Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 67.
  • Орфографічний словник української мови. 2005.