Відмінності між версіями «Кавуняччя»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
кавуня́ччя - іменник середнього роду.розм. | кавуня́ччя - іменник середнього роду.розм. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | * | + | *Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 67. |
| − | * | + | *Орфографічний словник української мови. 2005. |
Версія за 18:20, 24 листопада 2015
Кавуняччя, -чя, с. Собирательное отъ кавун. І як уродився ж той баштан! то кавуняччя оттаке, а дині оттакі! Рудч. Ск. II. 9.
"Словник української мови"
КАВУНЯ́ЧЧЯ, я, сер., збірн., розм. Кавуни. — А кавуняччя в нього яке! Так черева проти сонця й повивертало!(Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 51); Величезна гора, складена з кавуняччя, здіймається над палубою (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 144).
Сучасні словники
кавуня́ччя - іменник середнього роду.розм.
Джерела та література
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 67.
- Орфографічний словник української мови. 2005.
