Відмінності між версіями «Перевід»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
Рядок 2: Рядок 2:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
 
 +
===[http://sum.in.ua/s/perevid Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
 
 +
ПЕРЕВІ́Д, рідше ПЕРЕВОД, воду, чол.
 +
1. Дія за значенням переводити, перевести і переводитися, перевестися. — Діждемо літа, я поїду у губернію, похлопочу собі переводу (Панас Мирний, III, 1954, 244); Виклопотала [директорка] для Миколи перевід у школу-інтернат (Юрій Збанацький, Курил. о-ви, 1963, 92); [Андрій:] Я думаю, що коли людина тратить гроші, щоб дивитись на те, чого не тямить і тямити не може, то се марний перевод грошей (Леся Українка, III, 1952, 721).
 +
У переводі — в іншій системі цифр, елементів, одиниць і т. ін. На полях України працюють 182 тисячі тракторів, у переводі на 15-сильні (Радянська Україна, 22.I 1954, 3).
 +
2. перен., розм. Знищення, зникнення всіх або багатьох. — Тож було як почнуть [деркачі] тобі деркати вночі, спати не можна.. А зараз де-не-де тобі деркне.. Мабуть, вже й на них перевід приходить ... (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 493).
 +
Без (немає, не буде і т. ін.) переводу — завжди хтось, щось є в достатній кількості, не переводиться. У роду не без переводу (Номис, 1864, № 9343); — Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду (Юрій Яновський, I, 1954, 248).
 +
3. зал. Рейковий шлях для переходу рухомого складу з однієї колії на другу. Розпланування колійних пристроїв зводиться до визначення на місцевості осі земляного полотна,.. положення стрілочних переводів (Інженерна геодезія, 1959, 259).
 +
4. муз., заст. Спосіб церковного співу. Як же почав херувимську, так таку, що й сам дяк не умів в лад узяти, а Василь без запинки так усі голоси і покрива, і переводи виводить (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 66).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 141.
 +
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Версія за 14:19, 24 листопада 2015

Перевід, -воду, м. 1) = Перехід 1. Нема льоду, нема льоду, нема переводу, хто мене вірно любить, бреде через воду. Чуб. V. 84. Беру воду з переводу. Гол. І. 176. 2) Непроизводительная трата, порча. 3) Прекращеніе. Козацькому роду нема переводу. Ном. № 771.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПЕРЕВІ́Д, рідше ПЕРЕВОД, воду, чол. 1. Дія за значенням переводити, перевести і переводитися, перевестися. — Діждемо літа, я поїду у губернію, похлопочу собі переводу (Панас Мирний, III, 1954, 244); Виклопотала [директорка] для Миколи перевід у школу-інтернат (Юрій Збанацький, Курил. о-ви, 1963, 92); [Андрій:] Я думаю, що коли людина тратить гроші, щоб дивитись на те, чого не тямить і тямити не може, то се марний перевод грошей (Леся Українка, III, 1952, 721).

У переводі — в іншій системі цифр, елементів, одиниць і т. ін. На полях України працюють 182 тисячі тракторів, у переводі на 15-сильні (Радянська Україна, 22.I 1954, 3).

2. перен., розм. Знищення, зникнення всіх або багатьох. — Тож було як почнуть [деркачі] тобі деркати вночі, спати не можна.. А зараз де-не-де тобі деркне.. Мабуть, вже й на них перевід приходить ... (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 493).

Без (немає, не буде і т. ін.) переводу — завжди хтось, щось є в достатній кількості, не переводиться. У роду не без переводу (Номис, 1864, № 9343); — Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду (Юрій Яновський, I, 1954, 248).

3. зал. Рейковий шлях для переходу рухомого складу з однієї колії на другу. Розпланування колійних пристроїв зводиться до визначення на місцевості осі земляного полотна,.. положення стрілочних переводів (Інженерна геодезія, 1959, 259). 4. муз., заст. Спосіб церковного співу. Як же почав херувимську, так таку, що й сам дяк не умів в лад узяти, а Василь без запинки так усі голоси і покрива, і переводи виводить (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 66). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 141.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання