Відмінності між версіями «Родачка»
(Створена сторінка: '''Родачка, -ки, '''''ж. ''Родственница. Категорія:Ро) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показані 11 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Родачка, -ки, '''''ж. ''Родственница. | '''Родачка, -ки, '''''ж. ''Родственница. | ||
[[Категорія:Ро]] | [[Категорія:Ро]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | 1. з ким. Вступати у родинні стосунки, зв'язки з ким-небудь. Дуже не хотілося Матвієві втручатися в сердечні справи сина, а родичатися з Гузирями — ще дужче (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 65). | ||
| + | <br /> | ||
| + | 2. Підтримувати родинні стосунки, зв'язки, визнавати спорідненість з ким-небудь. — Ну, вже тут, знаєш, не минеш і Дениса... Хоч ти його й не полюбляєш, та таки ж він тобі брат, то треба вам родичатися... (Борис Грінченко, II, 1963, 337); Стала [тітка Домаха] його невінчаною дружиною. Пан Безобразов мав невеличкий маєток.. Ні з ким із рідних тьоті Домахи не родичався (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 26). | ||
| + | <br /> | ||
| + | 3. перен. Ставати кому-небудь близьким, рідним звичками, поглядами і т. ін.; зближуватися з кимсь. Свій комісар, своє село, як одна родина. Може, тому й призначають сторонню людину, щоб не родичався з нашим братом? (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 15). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Родачка.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Родачка1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Родачка2.jpeg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К., Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. - 1440 с. | ||
| + | <br /> | ||
| + | Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К., Ірпінь: ВТФ "Перун", 2005. - 1728 с. | ||
| + | <br /> | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 559. | ||
| + | <br /> | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
| + | |||
| + | http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy | ||
| + | |||
| + | http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh | ||
Поточна версія на 11:16, 24 листопада 2015
Родачка, -ки, ж. Родственница.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. з ким. Вступати у родинні стосунки, зв'язки з ким-небудь. Дуже не хотілося Матвієві втручатися в сердечні справи сина, а родичатися з Гузирями — ще дужче (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 65).
2. Підтримувати родинні стосунки, зв'язки, визнавати спорідненість з ким-небудь. — Ну, вже тут, знаєш, не минеш і Дениса... Хоч ти його й не полюбляєш, та таки ж він тобі брат, то треба вам родичатися... (Борис Грінченко, II, 1963, 337); Стала [тітка Домаха] його невінчаною дружиною. Пан Безобразов мав невеличкий маєток.. Ні з ким із рідних тьоті Домахи не родичався (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 26).
3. перен. Ставати кому-небудь близьким, рідним звичками, поглядами і т. ін.; зближуватися з кимсь. Свій комісар, своє село, як одна родина. Може, тому й призначають сторонню людину, щоб не родичався з нашим братом? (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 15).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К., Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. - 1440 с.
Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К., Ірпінь: ВТФ "Перун", 2005. - 1728 с.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 559.
Зовнішні посилання
http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy
http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh
