Версія за 00:59, 24 листопада 2015

Яга, яги́, ж. 1) Яга. Бабаяга, костяна нога. Така бабаяга, костяна нога, що на мідному току молотить, москалів робить. ЗОЮР. II. 51. 2) Злая баба, яга. У сусіди впросилась до такої ж, як сама, яги. Г. Барв. 188.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЯГА́, и, жін., також у сполуч. баба-яга. Казковий персонаж східних і західних слов'ян; зла баба-чаклунка.

Потім і Турна навістила Пресуча, лютая яга; І із сього князька зробила Енею лишнього врага (Іван Котляревський, I, 1952, 178); От хоча б яга... Кажуть, ніби в ступі їздить без коня... (Павло Грабовський, I, 1959, 371);

• У порівняннях. Одна була стара мегера — з пасмами сріблястого волосся, що звисало з-під намітки, з гострим носом, спущеним на губу, як у казкової баби-яги (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 112);

// перен., розм. Про злу, сварливу жінку. У сусіди впросилась до такої ж, як сама, яги (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 188); – Злюка, мабуть, – перешіптувались заробітчанки Софії вслід. — Яга! (Олесь Гончар, І, 1959, 102).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Цікаві факти

За однією з версії ім’я відомої негативної героїні багатьох українських казок Баби Яги походить від східного слова “бабай ага” (злий пан).

Вірш

© Антоніна Грицаюк Баба Яга

На базар зібралась баба,

Як мала дитина рада,

Іду діду торгувати,

Час вже єврики складати.

Взяла яйця, сало, здір,

Дід лихий, немов той звір,

До худоби треба йти,

Ще й у грубці натопи.

Своє тулить баба й грець,

Не вторгує – тут кінець,

Загрузилась, як Камаз,

Діда нападає сказ.

На базарі примостилась,

Всюди добре роздивилась,

Тоді стала торгувати,

Тут не будеш вже дрімати.

Продала тут весь товар,

Вийшов гарний їй навар,

Заглядає ходить всюди,

Мов мурахи снують люди.

Мітли дядько продає,

Бачить баба – це моє,

Стала вона придивлятись,

За копійку торгуватись.

Довго дійство те велося,

Тут охочих ще знайшлося,

Чолов’яга в капелюсі,

Не стоїть, а весь у русі.

Моргнув бабі засміявся,

Та з базару геть подався.

Та цвіте, мов маків цвіт,

Геть забула скільки літ.

Йде з мітлою, мов та пава,

Вся при грошах, величава,

До кишені, а там дірка,

Туди-сюди вона зирка.

Де злодюга клятий дівся,

Світ в очах весь закрутився,

Хоч мітлу встигла купити,

Треба вовком тепер вити.

А дід бабу вже чекає,

Та мітлою йде махає,

Все розтріпане волосся,

Чи це діду так здалося?

Мовби не його стара,

Це страшна Баба Яга,

Що, скажи, наторгувала,

В який банк єври поклала.

Підеш завтра торгувати,

Не забудь ступу придбати,

Не проста будеш бабуся,

А страшна і зла Ягуся.

м. Славута

Джерела та література

Білодід І.К. Словник української мови: в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. - С. 622

Зовнішні посилання